Сергій Жадан та Собаки в Космосі все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Ти сказав нам: забудьте всі прокляття й страх.
Знайдіть десять праведників в цих містах.
Моє слово надійне і тверде, як мідь.
Я все порішаю, ви просто знайдіть.

Але перший праведник піймався на гачок.
Другий праведник помер від балачок.
Третього партнери потопили у лайні —

Він навчався, як умів, і він відсидів, скільки треба.
Його мучить до сьогодні лиш єдина потреба -
Довести всім, що він за крок до неба,

Він кращий за всіх, він навіть кращий за себе.

Він має свій гараж і розбирається на крамі,
Пізнаваний дітьми, як персонаж у футурамі.

Білі люди – жорстокі люди,
чорна шкіра їм ріже око.
Вони мурують для чорних споруди,
й готують для чорного там мороку.

Лаштують чорному підлу підставу.
Шиють чорному робу на виріст.
І не відпускають ні під заставу,

Я завжди з повагою ставився до професійного спорту.
Мені здавалося є якесь вище призначення
в усіх цих гетрах і майках, важких від солоного поту,
в розбитих фізіономіях, які показує телебачення.

Діти робітників, котрі живуть на спальних районах,
сходяться на пустирях за чорними теплотрасами,
і кожного вечора грають від оборони,

І жінка з чорним, як земля, волоссям,
яку я знаю вже стільки років,
живе собі, не переймаючись зовсім,
поміж ранкового світла й вечірніх мороків.

Поміж заліза й гарячого листя,
поміж стін і пташиних криків,
поміж підземних русел, що переплелися,

І жінка з чорним, як земля, волоссям,
яку я знаю вже стільки років,
живе собі, не переймаючись зовсім,
поміж ранкового світла й вечірніх мороків.

Поміж заліза й гарячого листя,
поміж стін і пташиних криків,
поміж підземних русел, що переплелися,

Я працюю на заводі Шевченка.
Ми фігачимо різні прибори для Іраку та Лівії.
У мене тато з Донбасу та мама чеченка –
такий собі інтернаціонал по маминій лінії.
Але ось уже два роки я не бачу зарплати,
так ніби мене тримають за останнього лошару.
І тому хочеться звернутися до органів влади:
Ребята, нє, ну шо я, горбатий – працювати на шару?

Ми тут значить обирали всім народом президента:
не жлоба, не ліберала, не єврея, не агента,
не баптиста, не масона, не невротика, не гея:
обирати президента – всенародна епопея.

Обирали, обирали, врешті вибрали в два тури
запального патріота героїчної натури.
Генерали, кардинали, нагородження, паради.

Зброя пролетаріату

Робітники пекарень, фабрик, майстерень,
заводська шпана з привокзальних поселень,
аборигени вулиць, кварталів і спальників,
гроза начальників і комунальників,
вантажники з ринків, прибиральники з станцій,
корейці, в'єтнамці та африканці,

Я народився в найкращому місті
Мені було весело, хоча і тяжко
І коли ви дивилися останні вісті
Я добивав останню затяжку
І коли ви купували собі попкорни,
Щоби пересидіти дефолт і негоду
Я продавав свої внутрішні органи,
Щоби не здохнути від злості і голоду!

Я народився в найкращому місті
Мені було весело, хоча і тяжко
І коли ви дивилися останні вісті
Я добивав останню затяжку
І коли ви купували собі попкорни,
щоб пересидіти дефолт і негоду
я продавав свої внутрішні органи,
щоби не здохнути від злості і голоду!

Марат помер уві сні.
На початку березня, навесні.
Коли тануть сніги,
і ріки лишають свої береги,
як діти лишають батьківські доми
після тяжкої зими.
Марат тренувався на «Спартаку».
Мав удачу навчену і тривку,

Історія вчить, що кожен рано чи пізно може продатися.
Продаються герої, вписуючись у формат і займаючи ніші,
продаються революціонери, якщо знайдуть кому придатися,
продаються навіть психи, більше того –
психи продаються швидше за інших.

Продаються брати, які обіцяли відстрілюватися за барикадами,
і продаються вороги, котрі погрожували помститись і не пробачити.

Глибока ніч стояла над нами,
і зорі світили нам із піднебесся.
І ось саме цієї глибокої ночі
ми вибирались із бундесу.

І коли така ніч і нікого навколо,
і по радіо всі говорять лише польською мовою,
на крайняк — німецькою,

Скільки доводилось бачити даунів,
але таких навіть я не бачив –
один у футболці Звоніміра Бобана,
інший – у футболці Бобана Марковіча,
така собі збірна Югославії з клоунади.

Ага, і ось вони сідають до вагону і відразу
дістають карти і починають грати на гроші.

Ось твій район без початку й кінця
Лиця, серця і робочі місця
Твої антени і метрополітени
Окремі частини єдиної системи.

Твої кордони та береги,
Твої вороги і твої борги
всі капітали, робочі квартали

Чим цікавиться сучасне мистецтво? В тій дірі,

в якій воно опинилось, сучасне мистецтво

цікавиться виключно чорно-білими карточками,

на яких сфотографовані наші легені — діряві,

Чорна зоря арештантів висить угорі,
і стебла трави від нічного туману важкі й вологі,
і юний торчок дивиться на ліхтарі,
сидячи третю добу в обласній наркології.

І доки сплять на матрацах брати-торчки,
доки прострілюють тишу старі пружини,
доки пливуть сновидінь золоті річки,

Хто у нас хворіє відчизняним рок-н-роллом
публіка освячена вогнем і демідролом
сходяться під сцену розриваючи баяни
мазони фармазони і смиренні християни
це ось патріоти набиваються як шпроти
ми якраз не проти і вони давно не проти
в гримерці вже побилися два нарвані пацанчики
ну да і ще нова, тьолка барабанщика! Це! Нова! Тьолка барабанщика!