Generation FМи - вода, ми - усюди, кодовані в цифри люди,
Іуди ми - зрадники паперових листів.
Тлів, тлів старий світ і догорів своє.
Click, click віртуальний розум годує.
Ми - це час, що змінює світ на раз.
За like, за share, бум!
І в цифровій мережі ми здіймаєм шум!
Віртуальний WEB, generation "F"!
TDME[Куплет 1, АнтитілА]:
Тихо, тихо! Стоп, марафон.
Ти прокидаєшся, це був лиш сон.
Немає фейкiв, лукавих слiв -
Чистий розум замiсть голiв.
Хто малював на екранi фiльм,
Хто давав ролi i наносив грим;
Бери своё и иди
Бери своє і йди!
Великі кроки – великі й думки!
Нікого не питай,
Тут все одно ніхто не знає, де рай.
І лінію гни,
Буде важко, та ти її гни!
Під нами тонни води,
Бери своэ i йдиБери своє і йди.
Великі кроки – великі й думки.
Нікого не питай,
Тут все одно ніхто не знає, де рай.
І лінію гни,
Буде важко, та ти її гни.
Під нами тонни води,
Над нами сонце і срібні мости.
Буду вудуБудуВуду
Ти моя кохана троянда, ти колиш мене шипами
Без тебе не можу ночами, а днями зализую рани
Таке не показують у кіно, про це ніколи не пишуть відомі журнали
Я твій тюльпан червоний, по іншому не може бути
Без мене ночами не хочеш, а днями не можеш забути
Таке не показують у кіно, відомі журнали про це не хочуть і чути.
В твоїх очахчто такое в твоих глазах,
чтото невиданное на земле
нам любовь покажет путь
с этого пути не сойдём, пойми.
И вижу я, ты фея
зачаровала, сердце украла лалалай
и вижу я, и знаю я
что ненужны нам слова
Весна-любовьОпять точки током по вискам,
Опять что-то губы вяжут нам,
Путает слова.
Опять наши судьбы на весах,
Опять ночью танцы на ножах,
Жало наголо.
Это пелена белым на глазах,
Вибирайпривет рассвет,
ты заводишь свой телевизор
на той стороне рисуют твои мечты
чужой эфир открывает границы визы
и серой водой смывает твои следы,
достанет
дай нам знать
проснуться и дышать
ВыбирайСьогодні ти подивився свій телевізор,
І з нього ти п’єш мільйони чужих думок.
Чужих ідей, мегабайти мила й заліза.
І сіра ріка замулює твій струмок.
Дістане, дай знати!
Нам є що сказати!
Вибирай! Ти можеш бути першим,
Давай поговоримДавай поговорим на чистоту, перше слово я візьму собі,
Ти можеш не слухати і вимкнути звук, але знай я такий, як і ти.
Так само, як ти, я родився тут, бачив світло і бачив тінь,
Так само, як ти, падав сто разів та піднятися зміг сто один.
І бачив, як цифри міняли світ, залишали на руках свій слід,
Та щастя ніколи не прийде туди, де всю правду сховали під лід...
Припев:
Завжди МояВиє поламана ніч.
Без дна і облич,
Зарева жар, і небо.
Ти була завжди моя,
А коли настав час.
Мила, я віддав усе, аби стати за тебе.
До поки є.
Знайте, Ми Пален Вогнями...Бери своє і йди.
Великі кроки – великі й думки.
Нікого не питай,
Тут все одно ніхто не знає, де рай.
І лінію гни,
Буде важко, та ти її гни.
Під нами тонни води,
Над нами сонце і срібні мости.
ЛампаХолодний душ вправить мізки
Ілюзії злетять у пар
Отямитися ще не пізно
І зупинитися за мить до дна
Кажи як є виходь на світло
Вже пізно бути в темноті
Яка різниця хто виграв
Коли правила звели не ми
люди, як кораблiЯ не твій брат, ти не сестра моя,
Ніколи не розказуй мені - хто
І в чому я винен на нашій землі,
Люди, як короблі.
Кожен пливе, поки хвиля несе
І поки глибока вода.
Глибока і темна до самого дна.
До самого, самого дна.
Метро1. Де неба нема гудить глибина
Платинові рельси, рельси
Тонелі, тонелі на дно
Сталева змія назбирає нас
У залізні кейси, кейси
Ми діти, ми діти метро...
Приспів:
Ми можем всесон разливается тёплыми волнами
и нежными руками закрывает глаза нам
люди спят.
станет так тихо, тепло и тихо
и будто навек закрыли веки, сон
пьём озон
и мы зайдём в свет моря неонового
Моя АфродитаНу от і все, як у п'ятому класі,
я боюсь підійти і три слова сказати,
так ніби губи заклеєли скотчем,
а всередині током по серцю коротить.
ну от і все, тільки купа нюансів,
а у нього є ти, а у мене без шансів...
а по мені вже п'яту ніч до самого ранку стрибають сни..
а в них ...
Моя.. її.. КохайПароль: Ліу любить лайм.
Мій алкоголь, коли вона online.
Кілометри просто стерти,
Лечу - скоро зустрічай.
Шанхай, online love
Моя.. її.. Кохай.
Ця любов назавжди,
ОдинакЧайки б’ють занозами сиву піну, море Чорне і чорна кава.
Заласкає його на світанку, завербує і на нову справу.
В куртку сховає минуле, шрами від слів і катан.
Нехай, нехай буде легше їм, тим хто піде по слідам.
Приспiв:
Стисни кулак, камікадзе одинак,
Це останнє твоє сонце, сонце, сонце.
ОленаНадворі червоне коло розбудило світ людей -
Мами в офіс, діти в школу - everyday!
По землі повзуть машини, кораблі йдуть по воді.
Все помірно і спокійно, а я - ні!
Приспiв:
О-о-о! Олено! Скажи, чому все так?
Зірвало дах, шматки в кутках.
Опять точки током по вискамОпять точки током по вискам,
Опять что-то губы вяжут нам,
Путает слова.
Опять наши судьбы на весах,
Опять ночью танцы на ножах,
Жало наголо.
Это пелена белым на глазах,
ПлемяЕсли ты на дне - в этом есть добрый знак,
Значит ты достоин узнать глубину,
Значит, в тебе уже есть путь назад
И силы есть зайти на волну.
Слабым не дают большие веса
Мир им не менять - с них невелик спрос.
Но если готов - поднимай экипаж
Станции ждут паровоз.
ПризваниеВижу свет в конце тоннеля
Но дойти бы до него
Снова я в хмельном забвении
Мне и грустно, и легко
Дым моё нутро ласкает
И забываю обо всём
Во тьме душа моя витает
Но счастью сбыться суждено
Сама вино пила-плакалаКоли проводи талої води
Ріки розлили перламутрами
Він любив її, ніби золоту
і незайману одну.
А коли зима білим білина
Руки розвела, ріки замела
Він забув її, ніби дивний сон,
А в її душі вогонь
Смотри в МеняКрем кусками по губам
И одевая власть,
И слизывая сладость,
Пока фартило в масть
Ты не робел, а бил,
Как сильная рука
Указ для дурака.
И прорехи души,
Тебе, моя невестаУдивлена, в сердце я зашёл с намёка
Ты и не думала, что всё настолько с толком
Током судьбы прошило, вылезло шило
И нас пришило
Пошла волна сквозь мои да в тебя
Сквозь планету Земля, высекая огня
Полымя, согрей тело белые
Плавь в одно целое
Ти зiрвала в ньому шлюзи...АнтитілА – Боссанова
(2011)
Тиша має власні ноти,
Білим кольором навпроти
П’ять твоїх імен
Стали повітрям теорем
Серце..Ти зірвала в ньому шлюзи
це зовсім не мій стиль отак опускати руки...Вчора не було слів, я відпустив тебе - вільна...
Я бачу, ти хочеш з ним
Я знаю, ти будеш
Ти - сильна
Це зовсім не мій стиль отак опустити руки
Не стало як я хотів
А мусить же якось бути...
Шаленими ветрамиБери своє і йди.
Великі кроки – великі й думки.
Нікого не питай,
Тут все одно ніхто не знає, де рай.
І лінію гни,
Буде важко, та ти її гни.
Під нами тонни води,
Над нами сонце і срібні мости.
Я буду шаманом вудуКогда умирало небо в оранжевых брызгах сока,
И тени прятались в норы, и ждали света с востока,
Мы выбирали игру в любовь и даже делали это довольно неплохо.
И губы искали губы, и пальцы касались точек,
И в воздухе магия вуду - ты роза а я лепесточек.
И видят все, и знают все - я сделаю для тебя всё, что захочешь.
я вiдкривав тебеТиша має власні ноти,
Білим кольором навпроти
П’ять твоїх імен
Стали повітрям теорем серця…
Ти зірвала в ньому шлюзи,
Ти – моя остання муза,
І з ким би не була,
Кому — любов, кому – нема,
Я не забудуВчора не було слів, я відпустив тебе - вільна...
Я бачу, ти хочеш з ним
Я знаю, ти будеш
Ти - сильна
Це зовсім не мій стиль отак опустити руки
Не стало як я хотів
А мусить же якось бути...
Я не забуду першу ніч ,ніби так тонко і на двох...Вчора не було слів, я відпустив тебе - вільна...
Я бачу, ти хочеш з ним
Я знаю, ти будеш
Ти - сильна
Це зовсім не мій стиль отак опустити руки
Не стало як я хотів
А мусить же якось бути...