Текст песни Кришталик - Балада про блакитну смерть

Исполнитель: Кришталик
Название песни: Балада про блакитну смерть
Дата добавления: 11.09.2017 | 02:15:30

Просмотров: 41
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным

Здесь расположен текст песни Кришталик - Балада про блакитну смерть, перевод и видео.

Примарні камениці і коші подвір`їв,
Мов нетрі мороку, вузькі і мокрі сходи.
Провалля ночі, що його ніхто не зміряв,
І смуток темних брам, і цвілі млосний подих.

Зім`ятий і заляпаний паперу клаптик,
Коротка, проста записка: "Ніхто не винен,
Злочинця не шукати!" Йде у тихих лаптях,
Мов мудрий кіт, дахами місяць, нетля лине.

З розкритих проводів букетом синя пара,
Із мідних, спухлих жил блакитна кров струмує.
З-за шафи, що в півсні принишкла з ляку марить,
Примарне соло на кларнеті смутку, чуєш?

Палає струм блакитний, мов душа в натхненні,
І шепіт божевілля два серця колише
З-під дна свідомості.
І ніч у вир шалений!
І синім квіттям газ в подертий килим тиші!

На ліжко, човен розкоші й нудьги кохання,
Сідає миша місячна – цинічна й куца,
І тіло з тілом, тісно сплетені востаннє,
В неситих скорчах болю й насолоди в`ються.

Похилений над ними синій янгол газу
Вінчає їх вогнем блакитним, наче миртом,
І душі, мов лілеї, кидає в екстазу,
Аж спаляться, немов останні краплі спирту. The ghostly stonecutters and cushions of the courtyards,
Like a thicket of gloom, narrow and wet stairs.
The defeat of the night that nobody noticed
And the sadness of the dark gates, and the moldy loud breath.

The remnant and spoiled paper scraps,
Brief, simple note: & quot; Nobody is to blame
The criminals do not seek! & Quot; Going in silent laptops
Like a wise cat, the roofs of the moon, do not lie.

Out of wires bundled with blue pair
From the copper, swollen veins the blue blood flows.
Because of the cabinet, which in the middle of the drowned scum,
The ghostly solo on the clarinet of sorrow, you hear?

The current is bluish, like a soul in inspiration,
And whispering insanity is two hearts alike
From under the bottom of consciousness.
And the night is crazy!
And the blue blossoms of gas into the submerged carpet of silence!

On the bed, boat of luxury and boredom of love,
The moon is sown for a month - cynical and kuza
And the body with the body, tightly woven for the last time,
In the unsightly scorpions, pain and pleasure are cut down.

The blue gas angel hung over them
Crochets them with a blue fire, like a myrtle,
And souls, like lilies, throw in ecstasy,
It burns like last drops of alcohol.