Кузьма Скрябин все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Історію пишуть чужими руками
Ті що не ходять стояти на майдани
Пишуть залишаючи чужой крові плями
Пишуть за не глухо закритими дверями

Наша історія це не підручник
Свої своїм одягають наручники
Свої від своїх захищають чужих

Ми познайомились з тобою у вагоні метро,
Людей напхалося конкретно, як сільодки в відро.
Мене до тебе притиснули, відвернутись я не міг,
І ми у позі еротичній були загнані в тупік.
Інтелігентний мужчина, український інженер,
Я від викиду гормонів три зупинки чуть не вмер.
Зашипіли двері, станція "Хрещатик" –
І народ почав з вагона, як картопля випадати.

A F#m
Чую, брате, що буде війна
F G E
Холодна і мокра, довга і зла.
A F#m
Квадратні на круглих будуть іти
F G E
За то, що ті рівні, як їх не крути.

Біль відчаю хвилею котиться зверху,
Кидає на вітер нетлінні слова,
На трупах стою і очікую смерті,
О боже, я бачу кусок кістяка.

Розплаяна плоть в неземному конверті

Десь там глибоко в тобі
Тіло сковане льодом
Просить, а ти не чуєш,
Сонце сама замуруєш над ним.

Десь там по коридорах
Ходиш втоплена в сором,
Плачеш, ніхто не знає

Вони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години.

Приспів:
Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,

По моєму, чувак, нас кинули!..

В мене є Країна, я її любив
За волошки очі, люди - кораблі.
Я з нею разом півжиття прожив,
Притулившись тілом до теплої землі.

Короче пацани бля, сталасі хуйня
Мене подруга наїбала як коня
Ніхіра не сказала бля собака пляшива
І пішла відкрила візу в Іспанію паршиву
Я сказав, мала бля, кончай ті всі приколи
Ти шо дурна бля, чи дико трохи хвора
І я, залишаюсі на рідній Україні
А ти, бля, пиздуєш, до сраних мусульмінів

Я зимними руками так-так
Беру i всьо кидаю то не так
А потiм запитаю так-так
Чому навколо мене всьо не так

так-так
Велике зимне сонце то не так

Я завжди мріяв написати пісню про маму,
але різні поети всі слова вже сказали
і я не хотів повторити когось із них
я біля свої мами буду завжди маленьким
і як тільки покличе, прибіжу скоренько
тому я їй і написав ці слова як міг

Мам,

Я завжди мріяв написати пісню про маму,
Але різні поети всі слова вже сказали.
І я не хотів повторити когось із них.
Я біля свої мами буду завжди маленьким
І, як тільки покличе, прибіжу скоренько,
Тому я їй і написав ці слова як міг.

Приспів:

Треба рвати небо на тисячу зiрок,
Скинути в болото самий гiрший крок,
Лапай тi каменi, шо котяться згори,
Страшно залишатись зайвий раз живим.

Приспів:
То брудний космос в моїй головi,
Мiй власний космос - топлюся в собi,

Ти купив собі машину, будь подібний на людину
Не роби з себе тварину і не пий за кермом
Виїзжаешь на дорогу не прикручуй собі роги
Ти не вічний, бійся Бога, не виглядай козлом

Приспів:

Не будь рагульом, не пий за рульом

В спортзалі тихо, не бігають діти
На стінах шарики і на столах квіти
І не за сварять за помаду вчителі
Сьогодні можна, сьогодні випускний

Останній раз, одягнеш форму і…
Поплач, останній вальс…
Танцює зо сльозами строгий завуч

Господа президенты, есть к вам разговор,
Потому что мы давно не слышали от вас правдивого слова.
И может, я никогда бы не начинал его,
Но скажу вам откровенно - причина в войне.

В которую вы эту страну все вместе погрузили.
И чтобы её не было, вы ничего не сделали.
Неужели за столько лет вы достаточно не нажили,

І навіть якщо буде так погано
Шо схочеш стати мухою і втікнути десь
Далеко так шоби ніхто не дістав вже
Далеко так аж буде видно кінець

А ми відкриєм свої парасолі
Так високо, так високо, так
Себе накриєм від біди, від горя

Лист до президентів України. Панове президенти, є до вас розмова, Бо ми давно не чули від вас правдиве слово. І може я ніколи б не починав її, Та скажу вам відверто - причина у війні, В яку ви цю країну всі разом погрузили. І щоб її не було ви нічого не зробили. Невже за стільки років ви достатньо не нажили, Щоб заробляти гроші копаючи могили? Панове президенти, є до вас питання: Чому ви всі живете, як голубці в сметані, Тоді коли всі люди скидаються солдатам Копійками, які ви ще в них не встигли відібрати? Чому ви не пошлете на війну своїх синів, Ні внуків, ні племінників, самих вас там не видно? Зате на смерть кидаєте чужих чоловіків. Скажіть мені, невже це виглядає справедливо? Чому холоднокровно ви зливаєте країну? І у крові своїй ви власну топите дитину. Скажіть, будь ласка, чим всі люди в цій країні винні? Скажіть ціну, за скільки ви продали Україну! Я хочу побажати вам , панове президенти Відчути весь наш біль на собі перше, ніж померти. А всім нащадкам вашим - я хочу тільки зла, Яке ви всі разом роками готували нам! (с) Кузьма Скрябін

Лист до президентів України. Панове президенти, є до вас розмова, Бо ми давно не чули від вас правдиве слово. І може я ніколи б не починав її, Та скажу вам відверто - причина у війні, В яку ви цю країну всі разом погрузили. І щоб її не було ви нічого не зробили. Невже за стільки років ви достатньо не нажили, Щоб заробляти гроші копаючи могили? Панове президенти, є до вас питання: Чому ви всі живете, як голубці в сметані, Тоді коли всі люди скидаються солдатам Копійками, які ви ще в них не встигли відібрати? Чому ви не пошлете на війну своїх синів, Ні внуків, ні племінників, самих вас там не видно? Зате на смерть кидаєте чужих чоловіків. Скажіть мені, невже це виглядає справедливо? Чому холоднокровно ви зливаєте країну? І у крові своїй ви власну топите дитину. Скажіть, будь ласка, чим всі люди в цій країні винні? Скажіть ціну, за скільки ви продали Україну! Я хочу побажати вам , панове президенти Відчути весь наш біль на собі перше, ніж померти. А всім нащадкам вашим - я хочу тільки зла, Яке ви всі разом роками готували нам! (с) Кузьма Скрябін

По моєму, чувак, нас кинули.

В мене є країна, я її любив,
За волошки очі, люди кораблі.
Я з нею разом, півжиття прожив,
Притулившись тілом до теплої землі.

На-на-на най-на-на на-на-на

Я нічого не хочу від свого життя,
В мене є робота, я люблю її.
Я кладу на дорозі у ямки асфальт,
І нічого в тому світі не потрібно мені.

Не хочу квартиру, з сусідами злими,
Я весь час на роботі в вагончику сплю.
Не марю годинниками золотими.

Приспів:
Хоч ми реально кардинально
Протилежні люди
І дуже обережно в губи,
Аж поки ранок не розбудить,
Заходим і пускаєм всюди.
Кардинально протилежні люди!..

Коли зранку встаю - каву наливаю,

Бо без неї трохи туго соображаю,

Штани натягую, "I'm glad to see you"

І у тапочках на босу ногу вискакую.

На твоїх джінсах американський прапор
На твоїй майці – канадське кленове листя
У твоїх очах видно тільки одне питання хто менi скаже – чому я тут народився
Не твоя вина - шо ти батька свого син
А твоя біда – не вміти бути ним
Не стидайся – то твоя земля
Не тидайся – то Україна
Добре там є де нас нема

Ми з вами є на тій землі, як клавіші на піаніно
Хтось – бемоль, а хтось – дієз, але в кінці з нас кожен людина
Хтось біла клавіша, а хтось – фальшива, брудна, чорна нота
Хтось буде завжди – "за", а хтось обов’язково буде – "проти"

Приспів:
Часом так є, що хочеш заграти соло
На одній струні знайди в собі сили скоро

Здається, що то було так давно,
Коли в руках тримаю цей альбом
Нам було абсолютно все одно,
Не маючи ничіго, мати всьо.
За гроші не купити тільки час,
Він всіх нас методично поділив.
Когось він опустив,когось підняв,
А я на когось взагалі забив.

Вони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години.

Приспів:
Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,

Вулиці мокрі, ше я не спав
Твої сни у бінокль підглядав
Впало вниз небо, а я підняв
Розстелив по коридорі і намалював

Приспів:
Сірий павук читає назви старих газет
Я малював руками на небі твій портрет

Короче пацани бля, сталасі хуйня
Мене подруга наїбала як коня
Ніхіра не сказала бля собака пляшива
І пішла відкрила візу в Іспанію паршиву
Я сказав, мала бля, кончай ті всі приколи
Ти шо дурна бля, чи дико трохи хвора
І я, залишаюсі на рідній Україні
А ти, бля, пиздуєш, до сраних мусульмінів

Не бійся малий хлопчику мій
Тих дядьків на портретах, шо ти бачив в газетах
Не бійся їх, вони старі і хворі
І розум до них не вернеться ніколи, ніколи

Ані усталі...

Вони сидять тихенько в своїх кабінетах

Я наповню ванну літніми грозами,
Ми будем сидіти в ній і їсти морозиво,
Відкриємо кран і залиєм квартиру,
І зробимо фотки, бо ніхто не повірить.
Я хочу тебе мати збоку,
Я хочу тебе, ти - мій спокій,

Вона прийшла така, як лід
Непідступна і солодка
Очі лізли всім з орбіт
І раптом всюди стало мокро

А вона прийшла до неї
І не бачила нікого
Тільки шось заграв ді-джей