- Балада про скрипаля
Балада про скрипаля
Із цупкої деревини
Не із каменю не з глини
Майстер душу в дерево вклада
Щоб співала для народу
Ти у спеку та негоду
Він про свої болі забував
- Балада про скрипаля минус
Із цупкої деревини,не із каменю не з глини
Майстер душу в дерево вкладав
Щоб співала для народу ти у спеку та негоду
він про свої болі забував
скрипка плаче та страждає
мою душу болем крає
та навіває жаль
- Буковина
За горами Карпатами, сонечко сідає
Мене легінь буковинський з дому викликає.
Вийди, вийди, моя любко, най твій голос чую.
Покажи ми своє личко, най йго поцілую.
Буковино, буковин, казка гір і полонин,
Пісня моя хай летить повсюди.
Буковино-Чернівці, файна дівка на лиці,
- В небі зіронька
В небі зіронька й стежка до води
Дарить серце їй місяць молодий,
Обіймає їх тиха річечка,
Розв'язалася в косах стрічечка.
Обіймає їх тиха річечка,
Розв'язалася в косах стрічечка.
Розв'язалася, розпустилася,
- журавлина доля
Попри мою хату журавлі летіли,
Та й пісню крилату мені залишили.
А я собі гей, заспіваю.
Бо журливі ноти моє серце крають.
Приспів:
Я для України пісню цю співаю.
Я за неї щиро небеса благаю.
- Зоре моя
Зоре моя вечірняя,
Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
- Лелеки
Ой, піду я по зорю небесную,
Подивлюся на неї чудесную.
Заспіваю що бажає серденько.
Щоб почули ви мене лелеченьки.
Заплету я коси в трави росяні
Заквітчаю душу й прихорошу їй.
Й полечу на крилах до лелеченьки
- Моя Україна
Золотавий вечір впав на тихі вельми*
Солов'їна пісня ллється вдалині,
І грайлива річка між гаями в'ється |
Все це Україна, все це я і ти, | (2)
Приспів:
Моя Україна – червона калина,
Надія єдина – це земля моя.
- На всі часи, на всі віки
Диву тепер даємося,
Як так були ми самі,
Вдвох веселіш сміємося
Влітку, а також в зимі.
Вірності квітка не в'яне,
Грозам її не дамо,
Згодом духмяніше стане
Запах, який ми п'ємо!
- Повір у себе
Ти повір, ти відчуй
Свій подих мрій,
Ти поглянь на весь цей світ
І зрозумій.
Чуєш, серце твоє б'ється
Не з проста,
Твої очі вже радіють,
Твої вуста.
- СОКОЛЯТА
Розлетілись соколята із родинного гнізда
І щодня молилась мати щоб минала нас біда
Пам'ятайте у негоду, в теплих променях весни
З українського ви ходу з української землі
Де б не була серцем лину у казковий рідний край
Синьогора Україно ти мене не забувай
Сині гори і долини спів чарівних твоїх рік
- Сопилка
1.Там далеко при долині, де чудовий край,
Змайстрував мені сопілку майстер-дивограй.
Щоб всі гори любували, щоб всі ріки хлюпотали,
Щоб розквіт чудовий край – ти, сопілко, нам заграй.
П-в:
Ой сопілко-чарівнице, грай, грай, грай.
Хай полине співаночка понад гай,
- Україна мати.
Кожен день і кожен ранок люди вірять в добрий час.
Рідна мати й рідний батько моляться за нас.
За щасливу нашу долю, що у неба рука
І за рідну Україну співаю я. | 2р.
ПРИСПІВ
Ми за волю, ми за мир, за щасливе свято.
Ми за ніжний, ніжний спів у рідненькій хаті.