Благослови мене вродлива УкраїнкоВи бачили її. Скорботна і самотня,
Стоїть поміж подруг в нескореній красі
І сяєна світи. Хоругва Великодня
Блакитно-жовта стрічка у косі.
Приспів:
Дозволь мені дозволь припасти на коліна,
Торкнутися руки, напитися снаги.
Вас так малоВас так мало, вас так мало,
У вас роки повіднімали,
Рядові і генерали ордени попродавали.
Хто дійшов, хто дихав в спину,
Від Москви і до Берліну,
Перемога всім простила, всіх зрівняла.
У цей день солодша чарка,
Дівчина із криламиА у вікнах зима,
Наречена у білому.
Ти не знала сама,
Що народжена з крилами.
Говорила нізащо,
Говорила навіщо,
Покохала назавше,
Маленька БатьківщинаАтлантами тримають сумне похмуре небо
Лелечі гнізда в нашому краю,
А дід золотоус майструє нову греблю,
Щоб захистити дім від повені в маю.
Маленька Батьківщина з маленькими людьми,
Тут вогнище родинне, а біля нього ми,
Тут зазира серпанок в набиті подушки
Не вір мені, не вірНе вір мені, не вір,
Я сивий чоловік.
Мов одинокий звір,
Вступаю в новий вік.
Вірші – лише слова,
Що зводять до небес.
Я від чужих сховав
Полюбив - люби.Вже час потішитись дітьми,
Онуків провести за руки
І ось тобі навперейми -
її любов - солодка мука.
І під ребро лукавий біс,
І все тобі навперекіс,
І серце мліє, затерпають руки.
Ми не в тому віці,
РомансВже сутінки упали на левади,
Затихли понад світом голоси,
Хто нашому побаченню завадить?
Хіба що пух найпершої роси.
Пестлива ніч на всі вагання з морем,
Зашепотить схвильовано трава,
І я почую із найпершим болем
Знайомий щем окутаний в словах.
Сніги, СнігиНе плакав, не боявся, не просився,
Пусті патрони випали з руки.
Мені було шістнадцять, як з криївки
Мене тягли, виймали ястребки.
А далі – ешелони, чорні вежі,
Колючий дріт етапних таборів,
Ведмежий край, за небокрай – безмежжя,
Собі самМама в Італії, тато ще далі,
А в Україні пробились конвалії,
Скоро за вікнами мамине свято,
Я вже навчився читати й писати.
В темному місті не розгубився,
Скривдити мали, якось відбився,
Я вже дорослий – каже бабуся.
Ти продав УкраїнуТи продав Україну і взяв півціни,
А батьки ще від німців отримують гроші,
Тут родився і кажеш, що цим завинив,
Та на Пасху гріхи не складають у кошик.
І соромиться мати сусідів своїх,
Що дала при народженні сину свій голос,
Півсела обшептав і в Сибірах згноїв
Колос нації світлий, як сонячний колос.
Третій тостЦе ж треба, щоб минуло стільки літ
Для того, щоб зустрітися з тобою?..
У келиха духмяний першоцвіт,
За тебе перший тост, моя любове!
Навколо бутафорське вар’яте –
Незатишний притулок цей мусовий.
Зате в очах всепрощення за те,
Три маленькі балериниНіч відлічував годинник,
Рік старий в снігах зачах.
Три маленькі балерини
Танцювали при свічах. (ост 2 рядки – 2)
В новоріччі щось від мага,
В кожній зваба, в кожній біс.
Нам подобалась розвага –
Україна - релігіяОлександр Смик - "Україна - релігія"
_________________________
Gm
В час великого здвигу
Gm
все так складно і просто.
G7
Чорний брат, білий брат...Чорний брат, білий брат
(Не заплачу, не зневірюсь, не розкаюсь)
______________________________
Dm E Am
Не заплачу, не зневірюсь, не розкаюсь;
Dm E A
не змирюся тільки з долею ніяк...
Шануймось, панове"Шануймось, панове"
____________________________
Вступ: D7 Gm C F
Gm Dm A Dm
Dm Gm A Dm
Хоч в пам'яті щирій шануймось, панове!