Так тихо з каміння падає вода, От лихо я забув усі слова, Вітер п'яний, дощ малює на вікні, Сто хвилин залишаються на сни.
Ранок будить, проміння сонце аж пече, В мому світі розуміння не слова, Білі крила доторкнулися до скла, У повітрі боротьба добра і зла.
Приспів Не згуби свої крила! Не зруйнуй те що є, І повір у власні сили! Це найважче за усе...
Не сьогодні, завтра знову все до дна. Обіцяння, вічність терпкого вина. Звук мовчання може вбити наповал, Трохи неба не хватало день пропав...
Приспів Не згуби! Свої крила, Не зруйнуй! Те що є, І повір у власні сили! Це найважче за усе... Не згуби! Свої крила, Не зруйнуй! Те що є, І повір у власні сили! Це найважче! "Крылья"
Так тихо из камней падает вода, Вот беда я забыл все слова, Ветер пьяный, дождь рисует на окне, Сто минут остаются во сне.
Утро пробуждает, лучи солнце аж жжет, В моем мире понимания не слова, Белые крылья прикоснулись к стеклу, В воздухе борьба добра и зла.
Припев Не потеряй свои крылья! Не разрушь то, что есть, И поверь в собственные силы! Это труднее всего...
Не сегодня, завтра снова все до дна. Обещание, вечность терпкого вина. Звук молчания может убить наповал, Чуть неба не хватало день пропал...
Припев Не потеряй! Свои крылья, Не разрушь! То, что есть, И поверь в собственные силы! Это труднее всего... Не потеряй! Свои крылья, Не разрушь! То, что есть, И поверь в собственные силы! Это тяжелее всего!