NYВисокі мости, постійне бажання далеко втекти,
Хочеш щось мати, до вітру в кешенях набридло звикати.
Скільки доріг залишилось пройти?
Ти душу за руку й вперед до мети.
Лети.
Високі мости, хотілось як краще, а все навпаки.
Заблукала серед сотні дитячих мрій, у холодному місті пустих надій,
АргументТи сидиш навпроти мене
Приваблюєш, не зраджуєш схеми
Проте мені вже все одно
Усе втопилось в алкоголі
І ти, і я – дві наші долі
Летіли вниз, і розбивалися вщент
Приспів:
БензинКоли погано до краю
Телефоную тобі
Напам'ять номер твій знаю
Не замикаюсь в собі
Не їдуть мої колеса
Мовчать гітари й пісні
Я ходжу по краю леза
Втратив сонGm
Ніч не сплю, дві не сплю
F C B
За компютером сиджу
Очі блим блим в монітор
Не прихлдить в хату сон
Я кручусь, я верчусь
дівчина із перцемЯкби не ти, дівчинонько,
Та й не твої очі,
Не стояв би коло хати
До пізньої ночі.
Стукає – калатає в серці моєму,
Гупає – зігріває в серці моєму,
Стукає – калатає, а чого – не знаю –
Стукає – калатає...
З тобоюПерестань
Дивитись очима зими
І падати, падати в сни
Від мене тікати...
Перестань
Ти ж знаєш як сильно люблю
Для тебе із неба зорю
ЗалишайсяЗалишайся - будь завжди зі мною
Серцем не міняйся, серденько моє
Залишайся - сміхом на долоні
Вітром з підвіконня, в світ тісний іти..
Приспів
Є у цілім світі, сотні квітів
тільки вибрати б котрі?
Заплакана щасливаНе закохуйся у мене
Не такий я, щоб кохати
В моїх венах кров студена
Будемо мовчати
Не закохуйся у мене
Чорнобрива, кароока
Ніжність, стриманість та спокій
Радість, щоб ходила завжди збоку
Заплакана-щасливаНе закохуйся у мене,
Не такий я щоб кохати.
В моїх венах кров студена,
Будемо мовчати.
Не закохуйся у мене,
Чорнобрива, кароока.
Ніжні стриманість та спокій
Раді щоб ходила зажди збоку.
ЛистиВтомлені дороги, забуті мости,
Де б не був я, де б не була ти,
Далеко чи близько? Тут чи там?
Високо чи низько? Біля чужих брам
Приспів:
Ти все одно пиши мені листи,
Бо з ними якось легше далі йти,
НареченаEm H7 C
Am H7 Em
Em H7 C
за тонку вуаль ховаєш свою печаль,
Am H7 Em
а сльози, мов маленькі діти,
розбіглись по щоках
пісенька теж прикольнане питала дозвіл на наступ
не шукала візи валізи,
просто захопила,все п'яна весна
І не хочеться спати,помаленьку вмирати
життя перекладати на завтра
Бо це п'яна весна,сімнадцятий раз
прийшла не сама,принесла квіти
Поки молодіПоки молоді -
нам не страшні ні гори, ні море.
Поки молоді -
будем співати пісень.
Поки молоді -
світ навколо - як поле просторе.
Поки молоді -
кольоровий кожен день…
ПрапориНебо за маму, земля за тата.
Знову на фронт не дійдуть листи...
Втомлені, змучені, та не здаються,
Вони будуть до кінця іти.
А вдома чекають, чекають, чекають –
На кого сестри, а на кого – батьки.
І знову тихесенько мати у Бога просить,
Пяна веснаНе питала дозвіл на наступ,
Не шукала візи – валізи,
Просто захопила
Все п’яна весна.
І не хочеться спати –
Помаленьку вмирати,
Життя перекладати
Світ наповниться добромЗнов крутить за вікном
Білосніжним сном
Я лечу а може сплю
Ми зачекалися давно
Новорічного кіно
На душі у нас тепло
СвітанокНе треба ховатись у темний куток
Від цього жорстокого світу
Не треба боятися за спинами балачок
Вони були і будуть споконвіку
Тримай мою руку
Міцніше тримай
А знаєш ми разом сильніші
солодкий цукор Закутаний, запутаний у думках,
Розсипаний, не виспаний в своїх снах,
Горить фітіль мого життя –
Не вірю я...
Приспів:
В солодкий цукор твоїх ідей.
Не грай ролей. Майже повірив я
Твої ОчіТвої очі вкрадуть мене серед ночі.
Нічого вже не повернуть – твої слова, мої слова.
Сонце зустрічаєш, чого плачеш, – сама не знаєш,
Завтра вже не згадаєш –
Про мою любов, твою любов.
Приспів:
Але я не знаю, серця твого питаю,
твої очі, вкрадуть мене серед ночіТвої очі
Вкрадуть мене серед ночі,
Нічого вже не повернуть,
Твої слова, мої слова...
Сонце зустрічаєш,
Чого плачеш - сама не знаєш,
Завтра вже не згадаєш
Ти не можеш мене покарати(сл.Василя Симоненка)
Ти не можеш мене покарати
Блискавками з-під милих брів,
Бо тебе я навіки втратив.
Ще до того, як вперше стрів.
Ти не можеш мене любити,
ХвилямиМоре спокою, водою глибокою
шкода,
що я без човна.
Доплисти би до весни,
до тієї чужої краси,
якої так давно не бачив я. /2
Приспів:
Хвора уяваСлова, слова, слова, слова
Які болючіші від ножа
Межа, межа, межа, межа
Від якої вже й слідів нема
Зима, зима, зима, зима
Зарізала літо
Сказала, що не хотіла
Хто, як не тиХто, як не ти
Залікує мої рани
Зірве із рук кайдани
Підніме мене з колін
Хто, як не ти
Поцілує ніжно-ніжно
Коли на дворі сніжно
Хтось орвались кеди і болить голова.
Для когось – космос, а для когось – земля.
Хтось ходить босий, в когось мешти нові.
Справедливо? Чи ні? Справедливо? Чи ні?
Хтось виє вовком, хтось як сир у маслі,
Хтось – як зірки, а хтось – як іскри згаслі.
Хтось будує, хтось руйнує,
Що зі мноюСкільки пісень про це написано,
Скільки ночей про це не виспано,
Наші серця вибивають один ритм,
На фотографіях обличчями,
На вокзалах залізницями,
Спогади...
Приспів:
Я знаю їїу неї одяг кольору веселки
її турбує без турботне життя
каяття нема існує тількі впертість
пришвидчується серце биття
я знаю її я чув про неї
мені казали будь обережний
я знаю її я чув про неї