- Батько
Вже давно на дворі місяць забалакав зорі
Але сон ся не вертає до голови мої
Оповите серце сумом нема пожалітись
І колін торкнулись груди, став козак молитись.
Ти послухай мене Батьку, що я тобі скажу
Щось торкнулось мого серця і давить до сказу,
Заблукали кудись думки нема повернутись,
- Князь
Настане день затихнуть шуми всі,
упадуть кулі всі, мине туман.
Настане день замовкнуть люди всі, закіньчиться цей фільм – дурний обман.
ПР.: Хтось вдихне повітря свій останній раз
Одним малюнком зобразить усе життя,
І в небо відлетить його величний птах,
і впаде він на землю не як раб, але як князь.
- Чи вистачить
Чи вистачить того мого малого «прагну»
Щоб Ти, Христе Боже, мій величний царю правди,
Прийшов і занурив усього мене у Собі,
На глибину повів залишив на глибині?
Чи вистачить того мого малого «так сумно»,
Щоб залишилось в минулому все що минуло?
Знову піднятись на ноги з глибокого сну.