On the Edge Of The AbyssOn the edge of the abyss I stand and cry
Despair is so deep but dream is so high
Somehow I realized my reason to live -
Revenge for the pain I cannot forgive
Please just do not give in, please follow your way
Stand and fight for the dream you cannot betray
You should never forget the promise you give
Вiтер з пiвночiДе ліси старі стоять
Де панує морок
Там живе душа моя
У високих горах.
Зорі падають з небес
В полинове море
Полем стелиться туман
ВідьмаДавай підемо в темряву,
Не будем повертатись,
Дорога така довга,
Що можна не прощатись
Обличчям ляжем в жар
І згоримо без диму
Заграла десь сопілка
З ПопелуЇхні очі блукали під хмарами
Нечутлива земля забувала їх
Їх слова вже не стануть тлумачити
Шепотіти забутими мовами
Гасли вогнями крики у полум’ї
Закатовані, ордами спалені
Одинокими квітами мороку
За тобоюЗнаєш, я тебе відчула крізь шкіру,
Краплею з неба
Чуєш, як листя співає мов ліра
за тобою
Прилечу птахом темнокрилим
Затамую подих щосили
Каменем впадуу небо
Каїнові ДітиЧорніє шлях під сірим небом
Прокляті душі там стоять
Вони забуті своїм богом
Над ними ворони кричать
Вони стоять і гірко плачуть
У порожнечі й самоті
Над ними ворони сміються
на семи вітрахСпалив нам крила перший день зими
І стер потому всі небесні сіті
Хвилина залишилась до імли
Та очі чорним шовком вже покриті
Холодні руки заламає страх
Гадюкою у душу заповзає
В порожнім домі на семи вітрах
нічні птахиТанець на крилах
Коло прощальне
Погляд останній униз
Пам'ять про землю
Навіки покинуту
Впаде дощем сліз
Тихо кричали
Під холодним каменемМіж деревами сирий туман,
Кості і коріння у землі
Вічний спокій відшукали там
мертві жебраки і королі
Де закінчуються всі шляхи,
Вічна тиша, вічна пустота,
Залишаються свічки вогні
Полинове полеТи ідеш, блукаєш по сирій землі
Ти когось шукаєш в сірій далині
Раниш босі ноги об суху стерну
А навколо – поле гіркого полину.
Ти біжиш тим полем, падаєш без сил
Змахуєш до неба залишками крил
І змією в душу заповзає страх:
Сивий АнгелІз темноти нічного жаху
Із поміжзоряного шляху
З безодні проклятих світів
До мене ангел прилетів
Він мандрував через світи
Щоб накінець мене знайти
Щоб розказати мені все
СпоминСПОМИН
Холодом, мороком
Плоть мою сковано
Порухом скорено
В сутінки сховано
За нами тягнеться імла
За нами пустка й морок пролягають
Танець ТінейІдучи вночі, натрапив я на світло,
Поміж дерев вогонь горів,
У певний час сюди злітались тіні
На темний шабаш між лісів.
Вони бездумно танцювали
У світлі теплого вогню,
Пісні про ніч собі співали
Чисті душіВ сяйві темряви дорога
З вічності в нікуди,
Проклинала їх земля,
Не приймали люди.
Загубилися дві краплі
В солоному морі,
Заблудилися у небі
Чорна рілляЧорна рілля ізорана, гей, гей,
Чорна рілля ізорана,
Ще й трупами засіяна, гей, гей.
Білим тілом зволочена, гей, гей,
Білим тілом зволочена,
Ще й кровію сполочена, гей, гей.
Щедрий вечірВдарив дзвін
Людям на сполох
І впав на землю
Непроглядний морок
Сорок днів
Вже минуло
Але пам’ять жива
Ми не забули.