Текст песни Сергій Жадан - Дядь Саша
Просмотров: 49
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Здесь расположен текст песни Сергій Жадан - Дядь Саша, перевод и видео.
й знався на справі, пухом йому земля.
Любив говорити: «Справжньому моряку
важливіша честь флоту, аніж репутація корабля.
Тому де б ти не кинув якір, де б не зійшов у порт,
тримай своє серце відкритим для всіх вітрів.
Навіть коли на ранок будеш блювати за борт,
тримайся лише за те, за що триматись хотів.
Навіть коли будеш висіти між рей,
навіть коли тебе волочитиме океанським дном,
завжди пам’ятай, що за кожними із дверей
хтось на тебе чекає з надією та вином!»
Нам дається не так багато знань.
Та й ті, що даються – не надто потрібні в житті.
Але я готовий був без жодних вагань
бачити правду в його маренні й забутті.
Тому що всі його вигадки, байок п’яний сувій,
всі його темні прокляття й чорнильна лють
були про те, що не можна здавати своїх, які встрягли у бій,
і не можна вибачати чужих, які тебе б’ють.
Я пам’ятаю всіх, хто там сидів,
кого виводили нарвані патрулі
до березневих відлиг і листопадових холодів
від утіхи та справедливості при кожнім столі.
Темні обличчя професорів і робітників,
які слухали його розповіді про Чорноморський флот –
частина з них тепер харчується зі смітників,
частина померла від голоду та сухот,
частина залишила ці пропащі місця,
й поїхала вартувати втрачений Єрусалим.
Але я не пам’ятаю жодного серця й лиця,
яке б не готове було померти разом із ним.
«Давай, дядь Саша, - кричав кожен із них, -
нам воздасться з господніх щедрот.
Ця країна не заслуговує на власний флот.
Це місто, з його ріками й золотим піском
ще пом’яне нас паленим коньяком.
Це світло ще відіб’ється в далеких зірках,
ще зітліватимуть чорні троянди в дівочих руках.
Серце б’ється в кожному з нас до забуття.
Смерть приходить лише по тому,
як закінчується життя».
Вони заступали за ріг
і падали мертвими з ніг.
і я, мабуть, один зберіг
те, що лишилось по них.
Срібло, зашите в пасках.
Тварини, діти, жінки.
Дерева в літніх пісках.
Джерела на дні ріки. Uncle Sasha worked at Frunze in a tavern,
and he knew the deed, the earth was his down.
He liked to say: "A real sailor
the honor of the fleet is more important than the ship's reputation.
So wherever you drop anchor, wherever you go to port,
keep your heart open to all winds.
Even when you vomit overboard in the morning,
hold on only to what you wanted to hold on to.
Even when you hang between the rails,
even when you're dragged across the ocean floor,
always remember that behind each of the doors
someone is waiting for you with hope and wine! ”
We are not given much knowledge.
And those that are given are not very necessary in life.
But I was ready without hesitation
to see the truth in his delirium and oblivion.
Because all his inventions, the fable of the drunken scroll,
all his dark curses and ink rage
were that it is impossible to surrender their own, who got into battle,
and you can't forgive strangers who beat you.
I remember everyone sitting there,
who were taken out by raid patrols
to March thaws and November colds
from joy and justice at every table.
Dark faces of professors and workers,
who listened to his stories about the Black Sea Fleet -
some of them now eat from landfills,
some died of starvation and tuberculosis,
some left these abysses,
and went to guard the lost Jerusalem.
But I don't remember a single heart or face,
who would not be ready to die with him.
"Come on, Uncle Sasha," each of them shouted, "
we will be rewarded with the bounties of the Lord.
This country does not deserve its own fleet.
This is a city with its rivers and golden sand
will still remember us with burnt cognac.
This light will still be reflected in distant stars,
black roses in girls' hands will still rot.
The heart beats in each of us to oblivion.
Death comes only after
how life ends.
They stood for the horn
and fell dead from their feet.
and I probably kept one
what is left of them.
Silver, sewn in belts.
Animals, children, women.
Trees in the summer sands.
Sources at the bottom of the river.
Скачать
