Скрябін все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Якщо навколо тебе колір червоний -
Значить всьо нормально - ти живий і здоровий.
Якщо навколо більше колір зелений -
Значить гроші просто в руки тобі падають з неба.

Приспів:
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла-ла.

Так приємно набирати висоту
Відриватися від злої землі
Я за руку тебе візьму, відведу
Там, де ти ще не була напевно
Тут на хмарах все інакше, ніж внизу
Наше ліжко то є наше небо
Хочу 100 годин з тобою й ше одну
То наразі вся моя потреба

А я тобі розкажу коли настрою нема
Дерева засихають, то приходить зима
Сльози замерзають, бо зима то зима
І в мене зима і в тебе зима
В старому магазині і вітрини нема
Колись її розбили, коли була зима
Я добре пам’ятаю, шо зима то зима
Холодна зима, кольорова зима

Ти пишеш смс з метрополітену
Про то, що не прийдеш більше до мене.
Майже у всіх словах ти робиш помилки,
Сльози у клавішах, в коридорі бутилки.

Приспів:
Don't worry. I'm so sorry...
Не слухай то, шо люди говорять.

То твоє тіло, я лізу аж на хмари
Я звідтам впав – на каменях лежу
Я знав, тепер не знаю
Я мав і всьо повіддаю

Приспів:
Най світ валиться, я ніц не хочу знати
Мене навчила на свою біду

Красива і добра, подібна на бога
Розумна і мудра і зовсім не нудна
Неділя – день раю – заскоро нам минає
Я маю відмазу, шоб не вмерти відразу

Приспів:
Пережити понеділок, вівторок, середу, четвер
Мити зуби і не хтіти бачити тебе

То був не мій день, а я не знав
Хтось очі вибрав мені і вкрав
Як страх на птахи, стою сліпий
І сам не знаю чого на себе злий

Приспів:
O-о-о-operator
O-о-о-operator

І я не знаю шо маю тут вiд всiх вас
Бо тi шо мають всьо то вже давно забили на нас
Я кручу крани кожне рано бачу там я
Ше троха i прийде вже той час де мене вже нема

Скажи то всьо i не питай
Скажи менi то всьо i не питай
Коли я вмру скажи i не питай

Я не твій брат, ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені
Хто і в чому є винен, на нашій землі –
Люди, як кораблі
Кожен пливе поки хвиля несе
І поки глибока вода
Глибока і темна до самого дна
До самого-самого дна

Французи мають Бонапарта, сир, вино і Париж,
Висока мода тебе тягне - ти їхню мову вчиш.
І хочеш бути подібним на спокійних парижан,
Читати з кавою газету і гризти круасан.
Поляки мають Варшаву, біґус, журик і флячки,
Марія Кюрі також, до речі, полячка.
До них на лижі заїжджаєш, мову їхню знаєш,
На думці себе ловиш, що їх поважаєш.

На очах росою сльози,
Знову ти сама зустрінеш цей
Новий Рік,
І замерзли на морозі
Кольорові мрії твої...
Снігом замітає двері,
Може, хтось до тебе прийшов –
Впусти його,

На очах росою сльози,
Знову ти сама зустрінеш цей Новий Рік
І замерзли на морозі кольорові мрії твої.
Снігом замітає двері,
Може хтось до тебе прийшов, пусти його
Запросиш і до вечері поділися своїм теплом.

А під Новий рік люди зустрічаються,

Бу-бу-бу-бу-бу-бу-бу-бу
Бу-бу-бу-бу-бу-бу-бу-бу
Бу-бу-бу-бу-бу-бу-бу-бу
Бу-бу-бу-бу-бу-бу-бу-бу

Нарешті літо і я вже хочу на море
Мені постійно навіть стіни говорять
Коли вже зніму ті штани і сорочку

Абонент не може прийняти твій дзвінок
Він десь поза межами твоєї любові
Шкода, що не можна нажати на курок
Мобільний не стріляє, а тільки говорить

Приспів:
Алло! Алло!

Язик - твій ворог, коли говорить,
Але і не друг тоді, коли мовчить.
Примітивні рамки, комплекси і сором
Паралізують мову, коли душа кричить.
І ходять люди по паралельним вулицям,
Збираючи у горлі сльози у комок,
Чекають поки система перегрузиться
І зліпить фразу із хаосу думок...

То моє місто, то моя велика країна
То мій будинок, моя нова машина
І діти випрошують гроші на світлофорах
То саме є в вас
Прийміть нас до себе в Європу
Ну хіба Чорнобиль є в нас, а в вас ше нема
Але зато в нас є Андрій Шевченко

Я знов питаю про те саме
Ніхто не знає, ти видно теж
Хочу заснути під голос твій
Ти мені тихо вголос бреши

Зрана я встану, вийду на двір
Буде висіти дощ, як висів
Вечером ляжу біля вогню

Сяду на вікно і подивлюся вниз
Покличу своїх голубів і так як колись
Напишу і відправлю з ними довгого листа
До всіх і до нікого і розкажу в ньому вам

Намалюю на папері дракончиків злих,
І буду з ними битися - один на один,
І замок побудую собі з мокрого піска,

Я опинився в морi з дикою землею разом
На круглiм клаптику пливу
Пливу в далекi сни над мною птахи шум дають
Так схожий з писками людьми

Нема нас а всюди є безмежне море
Всюди море i вода
Нема нас а всюди є безмежне море

Я опинився в морі
З дикою землею разом,
На круглім клаптику пливу,
Пливу в далекі сни,
Наді мною птахи шум дають,
Так схожий з писками людьми.

Нема нас, а всюди є безмежне море,

Don’t you ever never understand me
I ride my byce all night and she said
Come with me together to the red birds
I’ll show you what I like and she said

Приспів:
Your eyes for my eyes...

Нас кинули!

По моєму, чувак, нас кинули!

В мене є країна, я її любив
За волошки-очі, люди-кораблі.
Я з нею разом півжиття прожив
Притулившись тілом до теплої землі.

Ти сидиш в своїй квартирі -
Кола з коньяком,
Розглядаєш своє тіло -
Кава з молоком.

Висилаєш SMS-и
Знов сама собі,
і, як п'яна стюардеса,

А я живу і бачу цілий час то саме
Стіни, а на стінах ціле місто живе
Хмари, там дерева, тільки неба нема
А час минає тихо, бо квадратна земля

Приспів:
Велика стіна...

Великий хробак

Просто маєм ми план i ти вже нас не зiб"єш
Ми великий хробак ми йдем
Зiрка нашого сну свiтить нам видно всьо
Ми великий хробак ми йдем

І добре нам ми сильнi як хробак

Вибач,

Як зможеш колись, то вибач
Так легко зламати крила
Мене ніби щось накрило,
А ти, як літак розбилась,
На тисячі сліз розлилась,
Залишилось тільки тіло,

Вибач
Як зможеш колись, то вибач
Так легко зламати крила
Мене ніби шось накрило
А ти, як літак розбилась
На тисячі сліз розлилась
Залишилось тільки тіло
Бо жити так надоїло

В спортзалі тихо , не бігають діти
На стінах шаріки і на столах квіти
І не насваряться помалу вчители
Сьогодні можна , сьогодні випускний

Останній раз , одягнеш форму і, - поплач
Останній вальс ,танцює зі сьозами строгий завуч
Тільки раз , в каптьорці ти покуриш свій звукомит

КУР"Ю

Пишу пісьмо, курю сігарєту
Курю, рукой - замєть! - прі етом.
Лєжу в травє совсєм одєтий.
Во рту розмякла сігарєта.
Я хочу куря, куря тєбя.
Я тєбя куря, куря хочу.

Десь летів, а нас лишав самих,
Лишав червоні очі,
Кожен раз, як я встаю, рипить
Під ногами зимний сніг.
Тихо так, щоби ніхто не чув,
Вкрали в мене мої сльози.
Тихо так, щоби ніхто не знав,
Сам тікав, а нас не брав...

Відкрий ті свої очі, підемо над став
Там всі прозорі хвилі, я руками їх брав
Відкрий і подивися, я боюся тут сам
Вже темно за дверима, а ти не вмирай

Тільки ти не вмирай...

Ти маєш дивне світло у своїх очах

Ось ти вдягнув свої джинсяки
Тому мій погляд на сракі
Хоча ти і не носиш юбкі
Як ті дівчатка-прибауткі

Із светра виглядає пузо
Який ти класний, моя музо,
Шкарпетки в тебе полосаті

То дуже смішно виглядає,
Коли ти втікаєш.
Причини не знаєш.
Сто раз на день мене кидаєш,
А потім вертаєшся.
Цілуєш свої папіроси,
З помади ставиш засоси,
Облизуєш сльози.

Чую, брате, шо буде війна
Холодна і мокра, довга і зла
Квадратні на круглих будуть іти
За то шо ті рівні, як їх не крути
Візьми собі шалик, візьми собі плащ
Нікого не бійся, ніколи не плач
Ти знаєш дорогу і маєш ше час
Налий собі пива і випий за нас

Вогонь і вода зустрілися,
Вогонь і вода влюбилися.
Як туман і дим обіймалися тихо вони,
Так як дим і туман цілувалися.

Краплі падають-падають вниз,
Іскри рвуться наверх до небес.

Огонь i вода встретились
Огонь i вода влюбилися
Как туман i дым обiймалися тихо они
Так как дым i туман цiлувалися

Капли падают падают вниз
Искры рвутся наверх до небес
Ты - вода я - огонь не даш то чего не имеешь

У неї дикий вітер ...  У неї дикий вітер ...  У неї дикий вітер ...  А. ..  У неї дикий вітер ...  Так багато голосів я бачив багато голосів  Я називаю багато голосів я знаю, ти покажи мені  Немає багатьох голосів ненавиджу багато голосів  І ні багато голосів я не відчуваєте, що ви неправильно, таким чином  Так багато голосів я ненавиджу багато голосів  Ви принесли багато голосів, я знаю, ви падаєте  Нічия багато голосів я ненавиджу багато голосів  Я відчуваю, багато голоси  А. ..  У неї дикий вітер ...  У неї є ...  Так багато голосів я ненавиджу багато голосів  Я знаю багато голосів я знаю, ви показуєте  Зателефонуйте багато голосів я ненавиджу багато голосів  Я знаю багато голосів я думав, ви їх називаєте  Показати багато голоси Я ненавиджу багато голосів  Ви диханні багато голосів Я ненавиджу тебе також  Зателефонуйте багато голосу ви ненавидите багато голосів  І ненависть багатьох голосів я знаю ви показуєте їм

She’s got the wild wind...
She’s got the wild wind...
She’s got the wild wind...
A...
She’s got the wild wind...

So many voices I saw many voices
I call many voices I know you show me

Вони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години.

Приспів:
Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,

Заснув я -
Сон тяжкий і хворий,
Я встав
І ніби вже не я.
Останній дотик
І ніби вже, ворог
Собі і вам,
Собі і вам...

За вікном плакав лудний дощ
Всім розказував про свою біду.
Налий, налий, налий, налий нам вдвох,
Давайте вип'єм за тих кого нема з нами зараз тут.
Боже!Чи добре їм там?
Чи посміхались вони, коли до Себе ти їх брав?
Впусти мене, хоч краєчком ока подивитись на них,
Впусти мене, я скажу два слова, ті що не встиг...

Побудили нас повно свiтла
Кажуть вже кiнець того свiту
Помiняли нам колiр неба
Всi такi самi так не треба

Всi такi примiтивнi такi самi
Так не треба

Чую брате шо буде вiйна
Холодна i мокра довга i зла
Квадратнi на круглих будуть iти
За то шо тi рiвнi як їх не крути

Вiзьми собi шалик вiзьми собi плащ
Нiкого не бiйся нiколи не плач
Ти знаєш дорогу i маєш ше час

Скажи нам, хто ти, ми мусим то знати
І своє життя тобі в руки віддати
На полі бою сили нерівні
Ти будеш за нас до смерті стояти

То певно той, кому правди замало
В старих уставах твоїх правил немає
То певно той, чиєю кров’ю

Ти мене не знаєш,я тебе не знаю,
і життя з тобою я не увляю,
ти мене заводиш,а я тебе нервую,
ти мене не хочеш,ну я тебе не чую.

2 рази Приспів:
Я і ти паралельні світи,
десь ходжу я і дусь ходиш ти,

Най най най най
на на на най най най най
Най най най най
на на на най най най най
Колись я в Токіо попасти мушу,
Шоби з японцями піти на суші.
І пальцями собі розтягну очі,
шоби всі думали, шо я япончик.

І
Ми познайомились з тобою у вагоні метро,
Людей напхалося конкретно, як сільодки в відро.
Мене до тебе притиснули, відвернутись я не міг
І ми у позі еротичній були загнані в тупік.

Інтелігентний мужчина, український інженер,
Я відвик і до гормонів три зупинки чуть не вмер.

Заходьте дівчата, то є моя хата, то є мій диван
Але вважайте не наставте плям
То моя ванна, тут я миюсь рано
Роздягайтеся дівчата, зараз будем зажигати
Приспів
Голі дівчата бігають по хаті
Голі, голі дівчата, паті в моїй хаті
Голі дівчата бігають по хаті

Я дуже сильно хочу попасти в Гондурас,
Бо чую, шо в душі я є справжній папуас,
За пальми мене тягне, пожити хоч би день,
Банани покидати зверху на людей...
Зверху на людей...

Раз, раз, раз, я хочу в Гондурас,
Я хочу жити з мавпами і в профіль, і в анфас,

Всьо на світі є на продаж,
Якщо маєш гроші значить можеш,
Люди купують людей.

Хтось хотів любов купити,
Неможливо було пояснити,
Та штука не для грошей.
І слава Богу.

Нема різниці, всьо завжди коштує гроші,
Хібашо різна є на всьо ціна,
Якшо за гривню два яйця купити можна,
То дві машини вже не можна, ніхуя.

Я я я я так хочу мати мерседес,
Я я я я так хочу мати свою хату,
І шоби в хаті було їсти,

Помада розмазана,
Сльоза не витерта на щоцi.
По притонах затаскана,
Боїшся свiтла, як вампiр.

Манери запущенi,
Душа прибита цвяхами до стiни.
Твiй ангел запарився

Давай виключим світло і будем мовчати
Про то, шо не можна словами сказати,
Не можна писати, неможливо зіграти,
А тільки мовчати, тихенько мовчати.

Давай мовчати про то, шо дівчати
Не вміють сховати, не можуть спати.
Давай про мене і про тебе мовчати,

Давай выключим свет и будем молчать
Про то, что нельзя словами сказать,
Нельзя написать, невозможно сыграть,
А только молчать, тихонько молчать.
Давай молчать про, то, что девчонки
Не умеют прятать, не могут спать,
Давай обо мне и о тебе молчать,
Молчать, пока не захотим кричать.

Ніби посеред неба два озера повні сліз
Дуже близько до сонця, так далеко вже до землі

Приспів:
Ніхто не знає змісту слів "так, як в небі"
Ніхто не знає, тільки я коло тебе

Дивні рухи руками хвилі озера повного сліз

Однажди он скзал
Твой польот всєго лішь сон
І ти лєтать нє стал
Стал такім, как он
І по зємлє ходіть
Научілся как рєбьонок ти
Но всьо не мог забіть
Той прозрачной вісоти

Нарешті літо, я вже хочу на море,
Мені постійно навіть стіни говорять
Коли вже скину ті штани і сорочку,
І розігрію своє тіло в пісочку.

Прямо на пляжі я пограю вам диско
Я модний ді-джей, мене знає ціле місто

Не хотів би бути міністром
Вмерти від інфаркта під кріслом
Не хотів би бути травою
Шоб корови не ганяли за мною
Не хотів би бути я милом
Мити руки різним дебілам
Не хотів би бути коротким
Бо коротких не видно на фотках

У офисі перерва
Ти голодний як пес.
В очах моргає
Надпис:»Я похавал би десь»
I раптом запах чебуреків
По-шпионські лізе в ніс.
I ти по головах людей
На запах цей біжиш.

Помада розмазана,
Сльоза не витерта на щоці,
По притонах затаскана,
Боїшся світла, як вампір.

Манери запущені,
Душа прибита цвяхами до стіни,
Твій ангел запарився,

Коли з тобою ми ходили до школи
Ми були діти і тому нам було добре
І було круто і їли ми жувачку
І цілувалися – то було дуже смачно
А потім вже, коли ми вчились в інститутах
Ми були діти, і знов нам було круто
Замість на пари ходили ми по барах
Там пили пиво і шпори писали

Ті сходи, дерева, камені малюю собі
Як шкода ніхто ше ніколи сюда не ходив

Із моря, із крові, із солі ти вийшов один
Під сонцем і небом літаєш як проклятий син
Фарбуєш на чорно і біло свої слова
Ніколи нічого не маєш – то твоє життя

Сидить за грубими мурами,
Де руки, стіни прокурені,
Де вікна з дохлими мухами,
Мозги старі, вже пробухані.
Сидить і нігті свої гризе,
Кому сьогодні не повезе?

Приспів:

Бiль вiдчаю хвилею котиться зверху
Кидає на вiтер нетлiннi слова
На трупах стою i очiкую смертi
О боже я бачу кусок кiстяка

Розплаяна плоть в неземному конвертi
Летить у безвихiдь зникає в пiтьмi
Я знову у фальшi думок круговертi

Я довго думав, що я хотів би ще мати,
Чого і скільки по мішках наскладати,
Хто має гроші, той хоче мати їх більше,
Хто має владу, той вже на землю не зійде.

Приспів:
Лий! На нас воду лий, замало не буде.
Лий! Нам очі промий, щоб бачили люди

А знаєш, про мене різне говорять люди,
Бо люди різні, як й різне чули,
А що не чули, то добрехали,
Коли завидно стало.
Часом одні кричали, що я продався,
А другі – "Ти – молодець, не здався!"
І на чиєму тут боці правда,
Хто би нам всім сказав би?!

Нехай залишаться в старому році
Сльози, хвороби і біди.
Хай подобріють всі люди недобрі,
Нехай їм стане легше на світі.

Нехай малесеньке Боже дитятко
Зігріє наші змучені душі.
Нехай збуваються всі наші мрії

:Як обірване листя Як поламані вітром квіти Бродять недобрим світом Некохані загублені діти Просто їх не хотіли Ніби мама і ніби тато Просто їх загубили і не хоче їх підібрати Ніхто, ніхто::.

Північне море підкидує чайки
Вниз і вгору, як тенісні шаріки
Де їх дім, куди вертатись
Шукати варто чи тут залишатись

Їм трохи легше жити ніж тобі
Вони не мусять зустрічати кораблі
Шукати світло у темному вікні

Знов наші хлопці заступають в наряд,
Карпатські гори - край суворий.
Жара чи холод - на заставі не сплять,
Така робота, вони в дозорі.
Дівчата скучили, чекають на них,
Своїх солдатів, своїх героїв,
А хлопці вдома не були цілий рік,
Вони на службі, на кордоні!

Ти продаєш свої газети у кіоску на вокзалі,
Журнали, ручки, сигарети – як то всьо вже задовбало.
На ескалаторах бездумно пропливають сонні люди,
І кожен з них в собі подумав шо інакше вже не буде.

А він приходить на роботу – грати роль у серіалі,
Під коньячок з французьким сиром обсудити всі деталі.
За двісті баксів за годину він залізе в іншу шкіру,

Десь там глибоко в тобі
Тіло сковане льодом
Просить, а ти не чуєш
Сонце сама замуруєш над ним

Десь там по коридорах
Ходиш втоплена в сором
Плачеш, ніхто не знає,

Голосом людей,
Стуками дверей,
Десь поїхав ліфт -
Я змученийю

Запахом рослин,
Звуками тварин,
Пиво, як вода, -

Я п’ю молоко і заїдаю хлібом
А збоку мій кіт миє руки з милом
І добре є нам, нема шо говорити
Закрийте вікно, шоб мух не напустити

Приспів:
І буде так цілий час... (4)

Коли зранку встаю - каву наливаю,
Бо без неї трохи туго соображаю,
Штани натягую, "I'm glad to see you"
І у тапочках на босу ногу вибігаю.
Потім розумію, шо я замерзаю
І до дому за туфлями повертаю.

На зупинку свою знову прибігаю

Давно продалася остання картина
Художник плаче, бо пропив свій Мольберт
Його коханка відсудила будинок
Бабки, бабки, бабки пожирають людей

Приспів:
Ми нашу пісню написали за гроші
Хтось на години продає свою любов

Історію пишуть чужими руками
Ті що не ходять стояти на майдани
Пишуть залишаючи чужої крові плями
Пишуть за не глухо закритими дверями
Наша історія це не підручник
Свої своїм одягають наручники
Свої від своїх захищають чужих
Свій проти свого смертельний гріх

Давай заснем і тихо звідси підем
І буде добре і не буде так зле
Бо коли спиш собі, то бачиш той світ
Таким, як він ніколи б бути не міг

Приспів:
Багато бачив я тих ваших казок
І злим буває добрий дідо Мороз

Вони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години.

Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,
А вона чекала, просто сил не стало

По-моєму, чувак, нас кинули...

В мене є країна, я її любив
За волошки-очі, люди-кораблі
Я з нею разом півжиття прожив
Притулившись тілом до теплої землі

На-на-на, най-на-на, на-на-на...

Машина нашого часу вже буксує на місці
Мавпі Дарвіна ліпше було б здохнути ше в лісі
Ми не знаєм, бо знаєм, шо вже ліпше не буде
Забули про пам’ять, ми обдурені люди

Зелено-сірим спрейом на стінах під’їздів
Нам намалюють сонце обкурені діти
По задубілих венах тече з газет фарба

Я застряг у тобі як ніж.
Десь між сердцем.
І між, двох відкритих дверей.
Найдорожчих людей.
Було все як в кіно.
Рок-н-ролл і вино.
По житті нас несло.
Зачипаючи дно.

Тягне мене не вiдпустить нiколи
Голосом страху солодким як сон
Клiтка з повiтря тримає твiй запах
Клiтку для мене придумала кров

Ніде вже не йдеш
Тримаєш мене
Ти самий мiцний клей

Я свою кров розлив по твоїй крові
І мої руки просять холод до тепла
Ти кажеш небо знає всі гріхи і муки
А я ні разу не підходив близько так

Приспів:
Коли не буде нас, я вже тобі не скажу
Коли не буде нас, не ляжу я на сніг

D#m
Поки тут на Бандерштаті Скрябін виступає
A# D#m
Під Кремльовською стіною хворий путін срає.
Ab A#
Оба-на, заєбісь! Ми на Бандерштаті!
D#m A# D#m
Хай завиють москалі - вороги прокляті!

Хто не скаче той москаль (6 раз)
А хто скаче - українець
Хто не скаче той москаль (6 раз)

Поки тут на рок-заході Скрябін виступає
Най москалик москалеві дулю в рот запхає

Приспів:

Поки тут на Бандерштаті Скрябін виступає

Під Кремльовською стіною хворий путін срає.

Оба-на, заєбісь! Ми на Бандерштаті!

Хай завиють москалі - вороги прокляті!

Скрябин - Кольорова

Якщо навколо тебе колір червоний -
Значить всьо нормально - ти живий і здоровий.
Якщо навколо більше колір зелений -
Значить гроші просто в руки тобі падають з неба.

Приспів:

Коралі, старт
Я дуже рано встав, нікого не чекав
Скоро сів на машину і додому почесав
Я сам не знаю чо і то ніхто не знає того
Маю досить, маю досить
То небо надоїло, шо не може вже висіти
Собаки, люди, свині заминайте вже
Беріть лопати в руки, бо вже треба шось робити

Короче пацани бля, сталасі хуйня
Мене подруга наїбала як коня
Ніхіра не сказала бля собака пляшива
І пішла відкрила візу в Іспанію паршиву
Я сказав, мала бля, кончай ті всі приколи
Ти шо дурна бля, чи дико трохи хвора
І я, залишаюсі на рідній Україні
А ти, бля, пиздуєш, до сраних мусульмінів

Саня - друг, я пишу тобі лист,
Тому, що вже давно тебе не чув, не бачив.
Сто років вже пройшло з того часу, як ми, колись
Мріяли зібрати наших пацанів на дачі.

Кухня в хрущовці, розмови до ранку.
Форточка закрита целофановим кульком.
Ніколи не кінчалися пиво і таранка,

Панове президенти є до вас розмова
Бо ми давно не чули від вас правдиве слово
І може я ніколи б не починав її
Та скажу вам відверто – причина у війні

В яку ви цю країну всі разом погрузили
І щоб її не було ви нічого не зробили
Невже за стільки років ви достатньо не нажили

Панове Президенти, є до вас розмова,
Бо ми давно не чули від вас правдиве слово;
І може я ніколи б не починав її,
Та скажу вам відверто - причина у війні -
www.GL5.RU
В яку ви цю країну всі разом погрузили!
І щоб її не було - ви нічого не зробили!
Невже за стільки років ви достатньо не нажили,

Не було більше ліпшого неба
Не було більше ліпшого сонця
Не було вже ніколи такого нормального світу
Який був тоді, коли він був ше малий

Життя йому відрізало крила
Брехати і мовчати навчило
Життя його мозгами крутило, як хтіло

Привіт, старий, ти кльово виглядаєш
Я гордий шо давно вже так і добре тебе знаю
Ми знов зустрілись, веди мене на каву
Як 20 років тому, де костел на Привокзальній
Сімка вниз, на Погулянку повертає
Дзеленькає сердито, бо все часу немає
Ну а площа Ринок спати не лягає
Історії збирає і розповідає

Кричали твої очі в темноті,
хотіла щось сказати ти мені.
Любов - це система комбінацій,
і ти свою не вибрала тоді.

Години за годинами повзли,
а ми до крісел ніби приросли.
Любов - це система комбінацій,

Люби до смерті:

Кричали твої очі в темноті,
Хотіла щось сказати ти мені,
Любов це система комбінацій,
І ти свою не вибрала тоді.

Години за годинами повзли,

Ти робиш манікюр чорним - міняє ніч день,
Стоїть в холодному морі, вдихаєш абсент,
Легка мелодія вітром жене паруси,
В домах панельних цих історій яруси.

Приспів:
І ти люби, не люби... Люби, не люби...
Люби, не люби...

Кричали твої очі в темноті,
хотіла щось сказати ти мені.
Любов - це система комбінацій,
і ти свою не вибрала тоді.

Години за годинами повзли,
а ми до крісел ніби приросли.
Любов - це система комбінацій,

Через моi окуляри
Я часто бачу – шо буде – шо буде з нами
Такi окуляри!

Куда ми з вами живемо
Хтось каже: нам то не треба – кому это надо!
І лишається ззаду

Через мої окуляри
Я часто бачу, шо буде,
Шо буде з нами.
Такі окуляри!

Куда ми з вами живемо?
Хтось каже: нам то не треба,
"Кому это надо!"

Я назбираю гроші, сяду на поїзд
І як завжди на самі ліпші місця білет
Під теплий чай найду огризок паперу
І так народиться зовсім новий куплет

Приспів:
Оу-о, везе мене поїзд
Стукають колеса відомий ритм

Я не твій брат - ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені -
Хто i в чому є винний на нашій землі -
Люди, як кораблі

Кожен пливе поки хвиля несе
I поки глибока вода
Глибока і темна до самого дна

Був то крок до тебе знов,
Я чув як у висках пульсує кров,
Дивитись більше я не міг,
І під дощем рясним на сходах ліг.

Приспів:
Ну й дивак, ну й дивак, дивак,
Ну й дивак, ну й дивак, дивак.

Поки ше твердi цвяхи
Поки ше слабi руки
Смiйтеся собi жахи
Дихайте собi суки

Бо то майже останнiй ваш день
Майже
Добрий ше майже

Маленька дівчинка по світу літала
І часто в Бога правди питала,
А головного так ніколи не взнала:
Яка із фоток останньою стала...

Приспів:
Ну, і чому завжди так,

маленька дівчинка по світу літала
і часто Бога правди питала
а головного так ніколи не знала
яка із фоток останньою стала...

і чому завжди так, що життя нас відпускає
часто зовсім не так, як ми самі собі бажаєм
і чекаєм на знак, ні на грам не помічаєм

Я зимними руками, так-так
Беру і всьо кидаю то не так
А потім запитаю, так-так
Чому навколо мене всьо не так

Приспів:
Маленька зимна пташка, так-так
Велике зимне сонце то не так

Коли я був малий-дурний давно
і думав трохи забагато
Я в голову забив шо зміню той світ
Тепер лежу як камінь і спокій заливає
А потім може піду-піду десь вбік

Коли я був малий-дурний
Хотів дістати небо а вийшло

Я завжди мріяв написати пісню про маму,
але різні поети всі слова вже сказали
і я не хотів повторити когось із них
я біля свої мами буду завжди маленьким
і як тільки покличе, прибіжу скоренько
тому я їй і написав ці слова як міг

Мам,

Я завжди мріяв написати пісню про маму,
але різні поети всі слова вже сказали
і я не хотів повторити когось із них
я біля свої мами буду завжди маленьким
і як тільки покличе, прибіжу скоренько
тому я їй і написав ці слова як міг

Мам,

Я завжди мріяв написати пісню про маму,
але різні поети всі слова вже сказали
і я не хотів повторити когось із них
я біля свої мами буду завжди маленьким
і як тільки покличе, прибіжу скоренько
тому я їй і написав ці слова як міг

Мам,

Я завжди мріяв написати пісню про маму,
але різні поети всі слова вже сказали
і я не хотів повторити когось із них
я біля свої мами буду завжди маленьким
і як тільки покличе, прибіжу скоренько
тому я їй і написав ці слова як міг

Мам,

Я завжди мріяв написати пісню про маму,
Але різні поети всі слова вже сказали.
І я не хотів повторити когось із них.
Я біля свої мами буду завжди маленьким
І, як тільки покличе, прибіжу скоренько,
Тому я їй і написав ці слова як міг.

Приспів:

Я завжди мріяв написати пісню про маму,
але різні поети всі слова вже сказали
і я не хотів повторити когось із них
я біля свої мами буду завжди маленьким
і як тільки покличе, прибіжу скоренько
тому я їй і написав ці слова як міг

Мам,

Я - манекен з пластмаси,
І мої мертві очі
Не дивляться нікуди -
Вони зроблені зі скла.

Я майже, як людина
За грубим склом вітрини,

Чуєш, зранку встаЮ, каву запалюЮ,
Бо без неї трохи туго соображаЮ.
Штани натягуЮ, I'm glad to see you,
І у тапочках на босу ногу вискакуЮ.
Потім розуміЮ, що я замерзаЮ
І додому за туфлями резко повертаЮ.
На зупинку своЮ знову прибігаЮ,
І нервово як на вихід в космос, очі кую.

Світ малий і круглий, а ми на ньому
Всі такі самі, такі знайомі
Ходим в гості, розмовляєм, випиваєм.
Розділяють нас високі стіни,
Через них ми підслуховуєм сусідів,
А коли злапає хтось за руку і насварить,
Ми прикинемся лохами - ми не чули, ми не знали.

Можливо треба було жити як всі, а я хотів інакшим бути завжди.
Так скучно пливсти по течії .......
Можливо я не дав тобі теплоту і ти не знаєш погляд через фату. Логічно, як можна було з цим жити?

А пам"ятаєш метро нічного Берліна і наші тіні на стінах в місцях щасливих людей?
А пам"ятаєш балкон під небом Мадріда і на трибунах Коліди. Місця щасливих людей...

Тягуча павутина зйомних квартир і дві душі пробиті сотнями дір, так страшно, коли не знаєш, що завтра.

Ми – діти покоління з панельних будинків,
І наші нічні клуби – це автобусні зупинки,
Зранку п’єм ром-колу, після обіду – пиво,
Інакше ми не вмієм, нас просто не навчили.
Ми всі тут, як матрьошки, платтячка в горошки,
Халяву "абажаєм", бо жерти шо не маєм,
А на біг-бордах наглі морди
Б’ються в груди дорогих піджаків.

Десь там, де мільйони машин
Там, там, де повітря – бензин
Нема людей (2)
Залізно-резиновий день
Залізно-резинова ніч
Планета машин (2)

І сонця над ними нема

Треба рвати небо на тисячу зірок
Скинути в болото самий гірший крок
Лапай ті камені, шо котяться згори
Страшно залишатись зайвий раз живим

Приспів:
То брудний космос в моїй голові
Мій власний космос, топлюся в собі

Місця щасливих людей
(А пам'ятаєш?)
Слова: Андрій Кузьменко
Музика: Скрябін
Виконує: Скрябін

Можливо, треба було жити, як всі,
А я хотів інакшим бути завжди -

01. Вона догнала дикий вiтер
02. Самотнiй в'язень
03. Оля
04. На даху
05. Чим пахне
06. Победа
07. Техносекс
08. Турбо-техно

Am G Dm7
Давай виключим свiтло i будем мовчати
Am G F*
Про то що не можна словами сказати
Не можна писати не можливо зiграти
А тiльки мовчати тихенько мовчати

Давай мовчати про то шо дiвчата

Я їду скоро, бо чекає мене Європа
Везу віддати в Інтерпол своє нове фото
Наклею вуса, домалюю великі брови
Нехай німаки доганяють, шо я струйовий

Дороги наші, ями, я їх не помічаю
На "Гольфі" за сто марок не їду, а літаю
Хрипят дзінаміки – надривно пайот Земфіра

На твоїй ніжній дитячій долонці
Я роздивляюсь дороги якими ти входиш
Тихенько
В круті лабіринти невідомих історій.
На твоїй ніжній дитячій долонці
Всі лінії долі розходяться і зливаються ріками
В море широке твоєї любові.

Опана , заїбісь..
Наливай кохана ,
хто в республіці жиє , нині буде п"яний..
Опана , заїбісь..
Пиво готараки..
Хто не скаче , той москаль , він піде до сраки !
.
.

2/4
G C D Am
Я люблю твої губи, їх смак шоколадний;
G C D Am
Люблю твої руки, їх дотик нереальний.
Люблю твої очі й твоє молочне тіло,
люблю тебе так сильно, що певно з'їв би.

Багато-гато років, як я був дуже малий
Всі риби жили в небі, а дерева – в воді
А я ходив до школи на високій горі
І люди були добрі, я був дуже малий
Багато-гато часу і немало вина
Старі сухі дерева догоріли дотла
Нема кого питати, де я маю піти
Не хочуть говорити мої мудрі птахи

«Багато-гато рокiв, як я був дуже малий,
Всi риби жили в небi, а дерева в водi,
А я ходив до школи на високiй горi
I люди були добрi — я був дуже малий…
Багато-гато часу i немало вина,
Старi сухi дерева догорiли дотла,
Нема кого питати, де я маю пiти —
Не хочуть говорити мої мудрi птахи…

Кохана, я тебе люблю,
Так особливо, чувиха,
Я прошу будь чемною,
Бо буду бити
Приспів: Руками, ногами, своєю головою,
Локтями, ремнями, залізною трубою.
Якщо ти зрадишь, кохана,
Я вирву всі твою патли,

Кохана, я тебе люблю, так особливо!
Чувиха, я прошу будь чемной, бо буду бити
Руками, ногами, своєю головою,
локтями, ремнями, залізною трубою...

Якщо ти зрадиш Кохана, я вирву всі твої патли.
До м’яса вкушу за руку, як велика, скажена собака.
Якщо ти зрадиш Кохана, я виб’ю всі твої зуби,

Intro: C G Am F

C G Am F
Кохана, я тебе люблю, так особливо,
C G Am F
Чувіха, я прошу, будь чемна, бо буду бити

Последняя песня Кузьмы...

Песня была посвящена компании Навигатор, единственному украинскому производителю смартфонов, планшетов и ноутбуков. Клип Кузьма планировал снять в нашем магазине и он должен был стать частью совместной Rozetka и Навигатор рекламной кампании... но не сложилось, не успел...
Послушайте и вспомните этого по настоящему патриотичного и доброго человека.
Пусть земля будет тебе пухом Кузьма!

Попадали на землю
Всі ті, шо я придумав, слова
Ногами затоптали
Пішли і того всього нема вже
На день чекали довго
А він собі прийшов і не день
Порізали забули
В стіну замурували і вже

На даху треба дивитися в небо
І обережно ходити не треба,
Бо дах то є місце, де ходить птах,
Це дах!

На даху треба сісти на комин
І повдихати той дим, що виходить,
Бо дах – це країна, хоча примітивна,

На твоїх джінсах американський прапор
На твоїй майці - канадське кленове листя
У твоїх очах видно тільки одне питання
Хто менi скаже - чому я тут народився

Не твоя вина - шо ти батька свого син
А твоя біда - не вміти бути ним

На твоїх джінсах американський прапор
На твоїй майці - канадське кленове листя
У твоїх очах видно тільки одне питання
Хто менi скаже - чому я тут народився
Не твоя вина - шо ти батька свого син
А твоя біда - не вміти бути ним

Приспів:

Той вiтер то страшний дивак
I зовсiм робить всьо не так
Якби я силу його мав
До купи хмари би збирав

Най буде дощ
Най миє нас
Най змиє бруд

Нам казали...
Нам казали стояти – ми стояли
Нам казали лежати – ми лежали
Нам казали кричати – ми кричати
Нам казали качумайте – качумали
Нам казали не моргати – не моргали
Нам казали буде добре – ми чекали
І всі дружно головами їм махали

Нам казали...
Нам казали стояти – ми стояли
Нам казали лежати – ми лежали
Нам казали кричати – ми кричати
Нам казали качумайте – качумали
Нам казали не моргати – не моргали
Нам казали буде добре – ми чекали
І всі дружно головами їм махали

А під ногами вже нападало листя, то осінь
І на роботу зранку встати не хочеться зовсім
А ти пішла і вже ніколи не прийдеш, так сумно
Метро відкриють – через пару хвилин буде шумно

Приспів:
Притулися тихенько
Обійми мене ніжно

Так кожен день, постійно цілий час
Я роблю своє діло, ніц не маю до вас
І кожен день я кажу "Альо" в телефон
І кожен день я плюю на шкло

Приспів:
Наприклад...

Привіт, старий, ти кльово виглядаєш.
Я гордий, шо давно вже так і добре тебе знаю.
Ми знов зустрілись, веди мене на каву
Як 20 років тому, де костел на Привокзальній.
Сімка вниз, на Погулянку повертає,
Дзеленькає сердито, бо все часу немає,
Ну, а площа Ринок спати не лягає,
Історії збирає і розповідає...

Ти танцювала так близко до мене
Ти танцювала так довго
Шо я постарiвся i чуть не вмер
Ти танцювала небезпечно для себе
Загасло свiтло музика стала
I шо тепер

То є наш останнiй танець

Суботній вечір, в повітрі запах духів.
На твої плечі я свою куртку одів.
І потім довго вона тримала твій смак.
Я до сьогодні не міг забути ніяк...

Приспів:
Наш самий пеший медляк!
Як тебе звати не пригадаю ніяк.

Суботній вечір, в повітрі запах духів
На твої плечі я свою куртку одів
І потім довго вона тримала твій смак
Я до сьогодні не міг забути ніяк

Приспів:
Наш самий пеший медляк
Як тебе звати не пригадаю ніяк

Вчора на паркеті хтось забувся свої зуби
Певно Юрік трохи випив і напевне знов забуде
Лампи не світили, було ще не дуже пізно
В туалеті знов місились, то є наше місто

Торбич на балконі випив зовсім небагато
То для мене є смертельно, як два пальці обісцяти
Колонки сильно гупали, стояли всі на місці

Ми – діти країни з червоними зіркамивеликими бровами і стаббільнинми рублями ми діти революції – кров з молоком
I вся наша історія – то радіо "шансон"
Ми діти країни якої вже немаєі до сих пір нас часом ше совками називають
Але ми – українці нормальні здорові
Напишем своїм дітям правильну історію

Наші хлопаки давно не люблять сало
Наші хлопаки не носять шаровари

На твоїх джінсах американський прапор
На твоїй майці - канадське кленове листя
У твоїх очах видно тільки одне питання
Хто менi скаже - чому я тут народився

Не твоя вина - шо ти батька свого син
А твоя біда - не вміти бути ним

Не клич мене туда,
Там тихо й зимно,
Брeхня, моя брехня
Солодка, як крила.
Не дай...

Не дай, шоб бачив я,
Як плачуть твої очі,

Ти знаєш не переживай все буде добре
І навіть в іншому житті ми будем двоє
Одінь для мене як в той раз своє краще плаття
Ми будемо на білому піску з тобою лежати

Не думай про завтра це за тисячу років
А я завжди поряд
І що таке щастя не знають мільйони

Ти знаєш не переживай все буде добре
І навіть в іншому житті ми будем двоє
Одінь для мене як в той раз своє краще плаття
Ми будемо на білому піску з тобою лежати

Не думай про завтра це за тисячу років
А я завжди поряд
І що таке щастя не знають мільйони

Не ламай, не пиляй, не рубай
Гілку, на якій сам сидиш
Не чекай, не мовчи
Хто мовчить дочекається таки біди
Не сміти і не плюй до ріки –
За водою ше прийдеш не раз
Ти живеш і підеш –
Залиши за собою хоч якесь життя

Коли голосом неба покличуть тебе десь за хмари
Ти тікай собі сам, не жалій, шо лишаєш той світ
Три копійки за сміх, три копійки за заплакані очі
Всьо, шо саме дорожче, давно вже тут не коштує ніц

Не треба...

Ну і ніби-то всьо і нічого вже казати не треба

Холодне світло телеекрану
Кидає на стіни холодні тіні
А я чекаю на твою програму
Бо як інакше тебе зустрінеш
В чужі проблеми постійно вникаєш
Перед очима неживих телекамер
І спорим зовсім нічого не знаєш
Шо ти є в центрі моєї уваги

Сиджу на дивані по той бік екрану,
Надихали в спину нервові сусіди
Свої флюїди.
Моя собака облизує тапок і не розуміє -
Про шо вона мріє - інакше не вміє...

Приспів:
Негри люблять молоко тоже, може...

Красива i добра подiбна на бога
Розумна i мудра i зовсiм не нудна
Недiля день раю заскоро нам минає
Я маю вiдмазу шоб не вмерти вiдразу

Пережити понедiлок вiвторок середу четвер
Мити зуби i не хтiти бачити тебе
Без тебе понедiлок вiвторок середа i знов

Він казав там буде добре
Я покажу вам дорогу
Всі пішли ніхто не плакав
І не шкода нас багато
І нема нема і вже не буде
Тих кому повірять люди
Нема нема нема тут нікого
Хто ше тут кричить до бога

Нiч, день
Мiсяць, рiк
Сплю їм
Сплю їм
Роблю своє
Робиш своє
Робим своє
Роблять своє

Ніч, день, місяць, рік
Сплю, їм, сплю, їм
Роблю своє, робиш своє
Робим своє, роблять своє

Так було дотепер
Так було віддавна
Але дивно, хто ми є тепер

Сяду на вікно і подивлюся вниз
Покличу своїх голубів і так як колись
Напишу і відправлю з ними довгого листа
До всіх і до нікого і розкажу в ньому вам

Намалюю на папері дракончиків злих,
І буду з ними битися - один на один,
І замок побудую собі з мокрого піска,

Холодне світло телеекрану
Кидає на стіни холодні тіні
А я чекаю на твою програму
Бо як інакше тебе зустрінеш
В чужі проблеми постійно вникаєш
Перед очима неживих телекамер
І спорим зовсім нічого не знаєш
Шо ти є в центрі моєї уваги

Заплакана, не було більше сил,
Повірити у то, шо я просив,
Налякана рахуєш свої дні,
В календарі на на стіні...

Сховалася, у сигаретний дим,
Хотілося летіти разом з ним,
Забути смак солодкої брехні

Заплакана, не було більше слів,
Повірити, у то, шо я просив,
Налякана рахуєш свої дні,
В календарі на на стіні...

Сховалася, у сигаретний дим
Хотілося летіти разом з ним
Забути смак ,солодкої брехні

Попадали на землю
Всi тi шо я придумав слова
Ногами затоптали
Пiшли i того всього нема вже
На день чекали довго
А вiн собi прийшов i не день
Порiзали забули
В стiну намурували i вже

Вона проходить мимо кожен день
Така звичайна
А підійти заговорити з нею
Мені шось мішає

I на зупинці рівно 5 хвилин
В простеньких джінсах
Вона стоїть ніби навколо РИМ

Здається шо то було так давно,
Коли в руках тримаю це кермо.
Коли я їду дивляться усі,
Тримаю це кермо в своїй руці.
За гроші не купити почуття,
Кохання на дорозі не лежить.
З цієй машиной будеш кожен день,
Кохатися по декілька годин.

Через мої окуляри
Я часто бачу шо буде, шо буде з нами,
Такi окуляри!
Куда ми з вами живемо.
Хтось каже: нам то не треба – кому это надо!
І лишається ззаду.

Через мої окуляри

Руки скинь вгору
І від тебе сонце мліє
Розпусти косу
І від тебе я здурію
Гори золота дай
І нічого нам не треба
Ніхто й так би не дав
Бо далеко є до неба

Скрябін - Осiнь-зима

А я тобi розкажу коли настрою нема
Дерева засихають то є зима
Сльози замерзають бо зима то зима
І в тебе зима і в мене зима

В старому магазинi i вiтрини нема

В спортзалі тихо, не бігають діти
На стінах шаріки, і на столах квіти
І не насварять за помаду вчителі
Сьогодні можна, сьогодні випускний

Останній раз, одягнеш форму і поплач
Останній вальс, танцює зі сльозами строгий завуч
Тільки раз, в каптьорці ти покуриш з фізруком

Ти танцювала так близько до мене,
Ти танцювала так довго, шо я
Постарівся і чуть не вмер.
Ти танцювала небезпечно для себе,
Загасло світло, музика стала
І шо тепер?

То є наш останній танець,

я приклеєний до тебе прив"язаний
я загублений у тобі і знайдений
все життя по хвилинах
як віршами по стінах
написане
я не хочу чекати
і ніколи б не знати
коли прийде вже той момент коли

Я приклеїний до тебе,прив`язаний
Я загублений у тобі і знайдений
Все життя по хвилинах,як віршами по стінах
Написане

Я не хочу чекати і ніколи б не знати
Коли прийде вже той момент коли

Вінками із неба на нас вниз падав сніг
Так тихо як старість накрив примітивний світ
Так тихо як старість прийшла зима зима зима
Підступно як старість прийшла зима зима зима
Так сумно зима зима

Колись давно пішов я шукати дім
Заліз високо в гори – там ніхто не знав де він

Любов сліпа, сліпий і той хто любить,
На краю прірви усміхнений стоїш.
Один лиш крок - вона тебе загубить,
За руку візьме і з нею полетиш
Ти кудись вниз
Ти кудись вниз
Ти кудись вниз
Ти кудись вниз

2 грудня. Майже рік як в країні сталася біда. Але не треба придиратися до слів, я знаю, що щодня стається біда. Мова про інше. Час то йде, гуляє, копає нас в сраку але від того ми мудріші не стаєм. Майже рік, а все рівно, ніяк думка не проходить що добряка немає.
Я не знаю чого я так вирішив але я собі так захотів і вирішив. Завжди був впертий.
Десь в кінці жовтня я встав і подумав, чим я можу відплатити. Хоче це задуже дурне і гучне слово. Чим я можу подякувати Андрію Вікторовичу за все те, що він для мене зробив. Не для країни, світу і тд – бо то тоді можна писати романи та поеми про його добро. А шо він зробив особисто для мене. Для мене. То якась така думка-задумка прийшла в мою дурну голову під впливом емоцій шалених чи бухла, я вже сам не пам’ятаю, бо пройшло більше місяця. Але факт є фактом.
Я вирішив цілий листопад писати в день по стовпчику вірша, де буде присутні рядки з пісень Андрія. І дійсно я писав щодня по рядочку. Намагаючись максимально передати слова та емоціі Андрійка. Далі буде інша думка, бо я тут думаю і редагую, тому це просто буде новий абзац.
І це важко – бо це не єдина зв’язана думка. Спочатку було легко, потім було лінь, вкінці було дуже важко, бо робота допізна та інші справи особисті і не особисті. В результаті з’явилось ось таке і це ще не кінець. Раз то мені сказали, що Скрябін мій ідол, що я від нього залежний. Я цю людину майже послав але не послав, бо я просто пояснив. Брати приклад з доброї щирої та відвертої людини і під тим впливом творити добро якісне ( які зараз ендеміки нашого часу) і шаленіти від безсенсової популярності, яка пройде за 7 місяців. Це порівняння кожен сприйме та зрозуміє по-своєму.
Отож, до Листопада Скрябіна:

1

Скоро стане холодно, я вогонь запалю.
Світ замерзне за вікном на півроку майже.
Впаде сніг, засипле нас, всі сліди сховає.
Він зупинить навіть час на півроку майже.

Приспів:
Зла зима, півроку тільки сніг.
Зла зима, ховайся хто не встиг.

Я плани склав собі на день
Бо було місце, де писати
І на ніч склав собі також
Щоб зовсім в ліжко не лягати

Приспів:
Плани на тоді, коли
Не маєш часу

Я їздив на побєді там, де рівно і по горах
Ше я їздив і по лісі, де ведмеді жиють в норах
Я купу всього видів, купу всього чув і мав
А багато ще такого, що я навіть і не знав

Я лягаю на дивані і не хочу засинати
Зара буде Мелорама, я хотів би там заграти
Де я був і що я бачив вже нічо не пам’ятаю

Я не твій брат - ти не сестра моя
Ніколи не розказуй мені -
Хто i в чому є винний на нашій землі -
Люди, як кораблі

Кожен пливе поки хвиля несе
I поки глибока вода
Глибока і темна до самого дна

Я нічого не хочу від свого життя,
В мене є робота, я люблю її.
Я кладу на дорозі у ямки асфальт,
І нічого в тому світі не потрібно мені.

Не хочу квартиру, з сусідами злими,
Я весь час на роботі в вагончику сплю.
Не марю годинниками золотими.

Я нічого не хочу від свого життя
В мене є робота, я люблю її
Я кладу на дорозі у ямки асфальт
І нічого в тому світі не потрібно мені
Не хочу квартиру, з сусідами зливи
Я весь час на роботі в вагончику сплю
Не марю годинниками золотими
Знаєш, понтів я цих не люблю

А під ногами вже нападало листя - то осінь,
І на роботу з ранку встати не хочеться зовсім,
А ти пішла і вже ніколи не прийдеш - так сумно,
Метро відкриють через пару хвилин - буде шумно.

Приспів:
Притулися тихенько,
Обійми мене ніжно,

Лиши собі на вечір пару папіросів
Щоб правильно закінчити день
Півскляночки вина, вот так – за все хороше
За тих, кому не пишуть пісень

Про любов
Їм не будуть співати
Про любов

І навіть коли сльози замерзають на вітрі,
І здається, що ти нікому, нікому вже не треба,
Тобі скаже повітря, що завжди,
Хтось пригорне тебе до себе.
Коли дощ тобі за шиворіт лиє,
І ноги в калюжах душу топчуть,
Зовсім поряд хтось тебе зігріє
І наповнить любов'ю.

Візьми свою гітару, напиши два слова,
Дай свого серця ритм і буде пісня нова.
Дай своїх вулиць шум і запах сигарети,
Мороз по шкірі, джінси і старі касети.

Приспів:
То є просто рок,
Просто ти, просто я.

Птахи

Раз високо в небі
Я зустрів чужих птахів.
Всі вони летіли
Звітам, де і я хотів.

Крилами шуміли,

Якщо я тебе не напрягаю,
Я тобі не чужий...
Якщо я твій запах
Завжди пам'ятаю,
То значить він мій...
Якщо ти зі мною
За тисячу років

Чи не бачиш, шо я стараюся
Але трудно є плавати на
Такій глибокій воді, як ми
І чую твій шепіт...

Чи ти знаєш, шо я вмираю,
Але прощатися то ніби так,
Як би трохи вмирати...

На твоїх джінсах американський прапор
На твоїй майці - канадське кленове листя
У твоїх очах видно тільки одне питання
Хто менi скаже - чому я тут народився
Не твоя вина - шо ти батька свого син
А твоя біда - не вміти бути ним

Не встидайся - то твоя земля

Там там та-а-ам, де немає тихих слів
Там там та-а-ам, де нема в кольорах снів
Став він в’язнем посеред сивих стін (2)

Вам вам ва-а-ам не поможе вже ніхто
Сам сам са-а-ам бог від вас давно пішов
Став він в’язнем посеред сивих стін (2)

Там там та-а-ам де немає тихих слiв
Там там та-а-ам де нема в кольорах снiв
Став вiн в`язнем посеред сивих стiн
Став вiн в`язнем посеред сивих стiн

Вам вам ва-а-ам не поможе вже нiхто
Сам сам са-а-ам бог вiд вас давно пiшов
Став вiн в`язнем посеред штивних стiн

Мало то що ти смердиш
Мало то що ти пердиш
Мало то що ти среш и сциш
Ти дохуя пиздиш

Мало то що ти козлиш
Мало то що ти гамниш
Мало то що ще й на сраці прищ

Той світ без очей!..

Він був спокій і тепло для всіх,
Він читав книжки на пам'ять,
А фіналів знати не хотів,
Бо вбиває мрію правда...

Приспів:

Млiють мої губи i гудить моя кров
Я знаю то шо буде - буде знов i знов i знов
І я ковтаю дим ковтаю сiрий дим
Бо ти лежиш так близько вся закутана у дим
На шторi хтось iз вулицi знов проектує фiльм
Актори тi шо грають там давно вже є нiмi
Слiпi i нiмi слiпi i нiмi слiпi i нiмi i вiдчувають нас
Та гра є не на довго просто треба мати час

НАТАХА

- Ти шо дурний?
- Та чекай, іди сюда
- Почекай, не тут, дурненький.
А то учепився в шушушу.

Я своїй малій, що називає сі Натаха

Демо запис. Увійшов у альбом "Кінець фільму"

Давно минули ті часи,
Як кожен хімію носив
Як розкупали пергідроль
Був кожен сам собі король
Таскали в школу радіо
І стриглися під Depeche Mode

Вулиці міста засипані снігом,
По снігу люди бігали,
Ходили собі цілий день хто куди,
Без задньої думки лишали сліди.
Кожен слід – інша людина,
Інша секунда, інша година.
Цікаво, якщо по слідам цих піти,
Куди вони можуть мене привести?

Я люблю твої губи їх смак шоколаду
Люблю твої руки їх дотик нереальний
Люблю твої очі твоє молочне тіло
Люблю тебе так сильно шо певно з`їв би

Моя королева поцілуйся зі мною
Моя королева буду тільки з тобою

Ми з вами є на тій землі, як клавіші на піаніно
Хтось - бемоль, а хтось - дієз, але в кінці з нас кожен людина
Хтось біла клавіша, а хтось - фальшива, брудна, чорна нота
Хтось завжди буде - "за", а хтось обов’язково буде - "проти"

Приспів:
Часом так є, шо хочеш заграти соло
На одній струні знайди в собі сили скоро

Сонце в мене замість шапки
Знімаю тапки, одягаю тряпки
Ух не навижу, прикиди для Іуди
Куда не подивишся костюми просто всюди
Годинник гад, крутить циферблат
Ганяє стрілки туда сюда назад
І я біжу по кругу разом з ним
А за мною дим, а за нами дим

Коли я ходжу по місті
На мене тиснуть люди
Я бачу їхні руки
Я бачу їхні губи

Я довго ходжу по місті
На мене тисне небо
То і не моє небо

Gm/E A7
E||-------------------3-----|-------------------0-----|
B||-----------3----------3--|-----------2----------2--|
G||--------0-------0--------|--------0-------0--------|
D||-----0-------------------|-----2-------------------|
A||--1----------------------|--0----------------------|
E||-------------------------|-------------------------|

Скрябін - Спи собі сама

Часом буває так що хочеш почути
Речі яких ніколи б не знати
I тягне за руку тебе в то мiсце
Де думаєш краще б очей не мати

Ти дивишся в кухнi на кран i воду

Временами бывает так что хочеться услышать
Вещи которых никогда бы не знать
И тянет за руку тебя в то место
Где думаеш лучше глаз бы не иметь

Ты смотриш в кухне на кран и воду
А правда ниоткуда не выходит
И смотрят в глаза тебе знакомые

Скрябін - Спи собі сама

Часом буває так що хочеш почути
Речі яких ніколи б не знати
I тягне за руку тебе в то мiсце
Де думаєш краще б очей не мати

Ти дивишся в кухнi на кран i воду

Налий води ше туда, де не треба
Колись ти більше за нас тої сили мав
На пальці стань і дістанеш до неба
Єдине місце, де ніколи не будеш сам

Не мучся, не чекай – страх має зуби
Не слухай то, шо всі кажуть, піди собі
Ти маєш досить давно тої муки

Здається, шо то було так давно,
Коли в руках тримаю цей альбом,
Нам було абсолютно все одно
Немаючи нічого мати всьо,
За гроші не купити тільки час,
Він всіх нас методично поділив,
Когось він опустив, когось підняв,
А є на кого взагалі забив.

1 куплет
Здається,що то було так давно
Коли ми всі прийшли у 1 клас
Нам було абсолютно всеодно
Та 2 школа об*єднала нас

А пам*ятаєш 1-ший наш дзвінок
І ми були чужими ще людьми

Здається, що то було так давно,
Коли в руках тримаю цей альбом,
Нам було абсолютно все одно
Не маючи нічого мати всьо,

Старі фотографії на стіл розклади,
Дитячі історії смішні розкажи,
І справжнім друзям не забудь, подзвони,

Грошi мають очi i бачать всьо шо хочуть
I грубими руками до кровi б'ються з нами
Мої зимнi сльози вже мають колiр грошей
I запах злого бога брудного нiмого

Моя кров годує знов великi грошi
Вмирає кров i страшно нам пiд небом ночi

Ти прийшла в мою хату
Брудна і немита
І постукала в двері церковним дзвоном
Не питаючи згоди до мене вселилась
І спокій забрала не питаючи згоди
Розтрощила мій дім і пішла до сусідів
Хоч і їхні родини ні в чому не винні
Поробила із друзів страшних ворогів

Вулиці міста засипані снігом,
по снігу люди бігали,
ходили собі цілий день, хто куди,
заднії думки лишали сліди.
Кожен слід - інша людина,
Інша секунда, інша година.
Цікаво, якщо по слідам цим піти,
куди вони можуть мене привести?

Яка різниця хто є хто?
Яка тут мова все одно!
Дайте пожити спокійно!
Нас вже дістало ваше зло!
Ми всі однакові давно!
Вам зрозуміти не дано!
Що Схід і Захід за одно!
Дайте пожити спокійно!

Вони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години.

Приспів:
Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,

Вони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години.

Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,
А вона чекала, просто сил не стало

Вони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години.

Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,
А вона чекала, просто сил не стало

Всьо на світі є на продаж,
Якщо маєш гроші значить можеш,
Люди купують людей.

Хтось хотів любов купити,
Неможливо було пояснити,
Та штука не для грошей.
І слава Богу.

Вінками із неба на нас вниз падав сніг
Так тихо, як старість, накрив примітивний світ
Так тихо, як старість, прийшла зима, зима, зима
Підступно, як старість, прийшла зима, зима, зима
Так сумно зима, зима

Колись давно пішов я шукати дім
Заліз високо в гори – там ніхто не знав, де він

Лишаю на папері всьо, шо знаю і знов
Чую, як горить наша кров
Згорає і лягає чорна сажа на нас
А може то просто час
Лишаю то, шо знаю, на папері і тікаю туда
Де того всього нема
І ваші грубі руки не дістануть ніколи до дна
Собі там живу я

Дзвенять браслети на руках, ми танцюємо танго.
Тіло до тіла, і серце до серця - так гарно.
А над паркетом пролітають задихані пари,
І всі спішать натанцюватись, бо часу є мало, мало.

Приспів:
Наше життя - то танго
Без правил і до кінця,

Наш татко захворів
І бачить світ тепер інакше, як ми
І не лікуйте татка
Він здоровий, гірше є, як слабий
А татко - хорий
А ми чекаєм заки скінчиться день
А татко - хорий
До того тоже ми колись дожиєм

Вулиці
Мокрі, ше
Я не спав
Твої сни
У бінокль
Підглядав
Впало вниз
Небо, а

Недобрі хмари закрили нам небо
Недобрі люди гребуть все під себе
А нам з тобою сумно до болю
Ми б’ємося, як мухи зі стіною
Це біда,
Такого вже ніде нема

Вони бавляться нами, як ляльками

Мало то що ти смердиш
Мало то що ти пердиш
Мало то що ти среш и сциш
Ти дохуя пиздиш

Мало то що ти козлиш
Мало то що ти гамниш
Мало то що ще й на сраці прищ

Вступ: Hm Em Hm Em

Hm A Em G
Вогонь і вода зустрілися
Вогонь і вода влюбилися
Як туман і дим обіймалися тихо вони

Мало то що ти смердиш
Мало то що ти пердиш
Мало то що ти среш и сциш
Ти дохуя пиздиш

Мало то що ти козлиш
Мало то що ти гамниш
Мало то що ще й на сраці прищ

Вони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години.

Приспів:
Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,

Вони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години.

Приспів:
Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,

Вони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години.

Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,
А вона чекала, просто сил не стало

Вони жили красиво, як вміли,
Бісилися, пили вино і любили
Відкинутись в кріслах своєї машини,
Під музику рахувати години.

Та ніщо не вічне, а любов тим більше,
Він хотів як краще, а віддав назавжди,
А вона чекала, просто сил не стало

Ти кажеш тихо, а без тебе мені нудно і зле
Я люблю всі ті твої казки
Ти кажеш тихо, а без тебе жити день не день
Цілий рік, або три

Приспів:
Ти кажеш, а-а-а (2)

Мало то шо ти смердиш,
Мало то шо ти пердиш,
Мало то шо ти среш і сциш...
Ти дохуя пиздиш!

Мало то шо ти козлиш,
Мало то шо ти гамниш,
Мало то шо ше на сраці прищ...

Він мав велике грубе радьйо,
Ходив в зелених кедах цілий час,
Він мав на ім'я просто Саньо
І випускав зачасто з дупи газ)) )

Коли привезли сателіту,
Він спав на кріслах майже цілий рік
Забув чувак, що є кобіти,

Тепло землі відкрилась мені,
Я одиноко скачу в далечінь.
Як добре знати,
Що там, далеко чекають мене,
Там блукає осінь хрустальна, як тінь,
Там ти чекаєш мене - я сиджу.
Далеко десь айсберг холодний, як я,
Попав в тепле море і розтав.

То було ше не так давно,
Я в школу радіо носив,
Колєґи грали в доміно,
А Зося "панків" вже крутив.

Приспів:
То було давно,

То мій голос
Чекаю цiлий час, шо хтось злапає
Чекаю i не можу вiдiйти
Чекаю i аж вуха закладає
Так, нiби хтось папером залiпив
То мiй голос
Тільки голос
Не можу вбiк вiдвести свої очi

То мій голос...

Чекаю цілий час, шо хтось злапає
Чекаю і не можу відійти
Чекаю і аж вуха закладає
Так ніби хтось папером заліпив

Приспів:

Я наберу води і знов вікно помию
Там за моїм вікном – шалений світ
Навколо нас ростуть давно сухі дерева
І в тому лісі ми шукаєм слід

Приспів:
Той прикрий світ штовхає і кидає
Той прикрий світ чомусь такий дурний

Машина їде скоро дорогу рве
В кабіні від мотора вібрація
Ремінь до крісла притиснув тебе
Така сама і в неї ситуація
Можна нажати тормоз можна газ
Можна звернути в поле можна в ліс
І не працює твоя ідентифікація
Ти вже у схемі ти туди заліз

На твоїх джинсах - американський прапор
На твоїй майці - канадське кленове листя
У твоїх очах видно тільки одне питання:
"Хто мені скаже, чому я тут народився?"
***
Приспів
Не твоя вина, що ти батька свого син,
А твоя біда не вміти бути ним.

Прийшла війна на нашу землю, люди,
В яку рік тому ще не вірив ніхто.
Пускає в землю кров, стискає груди -
Одним - війна, а іншим - АТО.
І продають чуже життя спокійно -
Чин невисокий як дешевий товар.
І дерибанять нашу бідну країну
І нас із нею, як курей на базар.

Х.У.Й.

Є!
Добрий вечір! Зараз ми покажемо вам шоу.
Я сильний, га, я дуже сильний.
І можна сказати я сильний такий, як ніхто.
І в мене кулак - шо яєчко слона, га-га.
І точно якшо ти підійдеш до мене,

На мокрому склі машини
Малюєм пальцем дивні речі
Кожен втікає від самого себе
І сам себе штовхає в плечі
На вікні незрозуміло нікому
Пишем то, шо так важко сказати
Де взяти сили на таку розмову
Будь ласка, вибач, ти мусиш знати

Ми є хлопці, хлопці-олігархи
Ми є хлопці, хлопці-олігархи

Я куплю чорный лексус, новый в целофане,
Щоб їздила подруга з падругами у баню,
Я куплю другий лексус, тоже в целофане,
Щоб за дівками в баню їздити охрані,

Ми є хлопці, хлопці-олігархи

Я куплю чорний лексус, новий в целофані
Шоб їздила падруга з падругами в баню
Я куплю другий лексус і тоже в целофані
Шоб за дівками в баню їздити охрані

Приспів:

А ну, ти пригадай,чи пам'ятаєш як
Хмари літали і тільки для нас, -
Так було тихо, люди плелися в клуб.
А я стояв німий і лапав пальцями дим,
І відчував на собі руки, очі, а з ним
Не міг забути холодний смак твоїх губ...

Приспів:

То сон, то мiй сон
Таке старе кiно
Я бачив той сон
Страшний і довгий сон
Там люди старi
Ходили по менi
І сльози текли
Кудась собi текли

Хорий спокій

То сон, то мій сон
Таке старе кіно
Я бачив той сон
Страшний довгий сон
Там люди старі
Ходили по мені

Поки тут на рок-захОді Скрябін виступає
Най москалик москальові дулю в рот запхає
Обана, збс! Наливай кохана
Той хто любить Україну має бути з нами
Обана, збс! Пиво, водка, раки
Хто не з нами,той нехай йде собі до сраки

Вова путін - хворий хлопець, в дупі має жабу

Поки тут на рок-захОді Скрябін виступає
Най москалик москальові дулю в рот запхає
Обана, збс! Наливай кохана
Той хто любить Україну має бути з нами
Обана, збс! Пиво, водка, раки
Хто не з нами,той нехай йде собі до сраки

Вова путін - хворий хлопець, в дупі має жабу

Коли зранку встаю
каву наливаю
бо без неї трохи туго соображаю
Штани натягую
і у тапочках на босу ногу вискакую
Потім розумію
шо я замерзаю
і до дома за туфлями швидко повертаю

Цей дощ надовго,
Сліди від сліз на вікні...
Де взяти того,
Хто сам напише мені
Точні рецепти,
Як жити серед людей
І не хотіти,
Щоб скорше скінчився день?..

Я грiю ноги а за рогом йде запекла вiйна
Поранне яйко не смакує i тошнить вiд вина
Кобiти ходять по пiдвалах я не знаю на шо
Ходити треба в лiс а по недiлях в кiно

Я обливаюсь кожен ранок холодним молоком
Придумую лiкарство щоб вiд рака помогло
В пiд`їздi нашi дiти курять тухлу ватру кожен день

не ламай, не пиляй, не рубай
гілку, на якій сам сидиш
не чекай, не мовчи - хто мовчить
дочекається таки біди
не сміти і не плюй до ріки -
за водою ше прийдеш не раз
ти живеш і підеш – залиши
за собою хоч якесь життя

Буває страшно дивитись в твої
Шампанські очі.
В моменти коли ти мене не чуєш,
Або не хочеш.
І як не дивно ти завжди знаєш
Мої секрети.
Від злого духа мене спасаєш,
Себе приносиш в жертву.

Специально для 11-бэ!

Був теплий літній вечір
Їх двоє поверталося з кіно
Він обняв її за плечі
І в серце ніби вилилось вино

Вона очі опустила

Приспів: (х2)
Всі твої листи – то є макулатура
І ти мені не дівчина , а просто шмата,
Вся твоя любов – то є чиста халтура,
Хоч викинься з вікна, я не буду страждати

І
Ти писала мені солодкі памфлєти,

Хмари лізли на небо, всі чекали на дощ
Було зимно, на морі двайці років був шторм
А двоє десь пили слину - слина то як вино
І п’яне серце не чує, шо готується зло

Злий був дощ, він не міг побувати в вогні
Він лизав її тіло і гасив його сни
Скоро попіл залишився, де був шойно вогень

Вінками із неба на нас вниз падав сніг
Так тихо, як старість, накрив примітивний світ
Так тихо, як старість, прийшла зима, зима, зима
Підступно, як старість, прийшла зима, зима, зима
Так сумно зима, зима

Колись давно пішов я шукати дім
Заліз високо в гори – там ніхто не знав, де він

Вступ: Em G Em G C D G B7

Em G Em G C D G B7 *
Вінками із неба на нас вниз падав сніг
Em G Em G C D G B7
Так тихо як старість накрив примітивний світ
Em G Em G C D G B7 C
Так тихо як старість прийшла зима зима зима

Десь за вікном дзвенить останній трамвай,
Кого любиш – вибирай.
Він прийде зранку, ти його не чекай,
Сховає очі, доп’є вчорашній чай.

Він ляже збоку і розкаже тобі
Про свої плани, дзвінок від мами.
І мирно захрапить на твоїй душі

я приклеєний до тебе прив"язаний
я загублений у тобі і знайдений
все життя по хвилинах
як віршами по стінах
написане
я не хочу чекати
і ніколи б не знати
коли прийде вже той момент коли

Хмари лізли на небо, всі чекали на дощ
Було зимно, на морі двайці років був шторм
А двоє десь пили слину – слина то як вино
І п’яне серце не чує, шо готується зло

Злий був дощ, він не міг побувати в вогні
Дощ лизав її тіло і гасив його сни
Скоро попіл залишився, де був шойно вогень

Я би сів на сходах,
Десять років навіть чекав,
Поки ти достигнеш,
Боже милий, якби я знав...
Я би застелив землю ніжними перинами,
Я би посадив дерева з апельсинами,
Яка різниця? – Того всього нема...

Виходжу знов між люди
Шукати то чого ніяк не найдеш
Засохли мої губи
А тут води і не допросишся нє
Ніколи вже

А ті, шо завжди брешуть
Живуть десь там, де за вікном океан

Сяду на вікно і подивлюся вниз
Покличу своїх голубів і так як колись
Напишу і відправлю з ними довгого листа
До всіх і до нікого і розкажу в ньому вам

Намалюю на папері дракончиків злих,
І буду з ними битися - один на один,
І замок побудую собі з мокрого піска,

Все на свiтi вже зiгнило i зiтлiло як зола
Я не їм п'ю тiки пиво i довольний як свиня

Я живу не чекаю нiкого

Я живу не чекаю нiкого
Я живу i не знаю вас всiх
Я живу всьо ховаю в болото

Пісня написана трохи більше місяця назад.

я злий
на тебе і на себе
за то шо наша хата завжди скраю
я злий
бо нам нічо не треба
аж поки нас в петлю не запихають

Ми є хлопці, хлопці-олігархи
Ми є хлопці, хлопці-олігархи

Я куплю чорный лексус, новый в целофане,
Щоб їздила подруга з падругами у баню,
Я куплю другий лексус, тоже в целофане,
Щоб за дівками в баню їздити охрані,

Ти мене не знаєш
І я тебе не знаю,
І життя з тобою
Я собі не уявляю.
Ти мене заводиш,
А я тебе нервую,
Ти мене не хочеш,
Ну, а я тебе не чую.

Приспів:
Я йшов...

Я думав замало, шо ти мені давала
Бо дуже-дуже мало, багато ти не мала

Приспів

Моя дівчина зроблена з неба,
Її губи зроблені з раю.
В моєї дівчини очі – озера,
В яких до берега не допливаєш.

Я подарую своїй дівчині
Найкращі квіти Голландії,
Залию ванну п’яними винами

Я маю власний погляд на речі
Кусаю всіх за ноги, гризу за плечі
Бо я не доганяю дурну манеру
Показувати пальцем на бультер’єра

Приспів:
А я не бультер’єр і не собака
Велика голова така ніяка

Мої сни покинули мене я впав
Тих нема хто в снах нiколи не лiтав

Тихо хтось малює в небi оу-оу мiй сон
Там мене нема
Я не буду там
Я не буду там
Я не буду там...

А знаєш, про мене різне говорять люди,
Бо люди різні, як й різне чули,
А що не чули, то добрехали,
Коли завидно стало.
Часом одні кричали, що я продався,
А другі – "Ти – молодець, не здався!"
І на чиєму тут боці правда,
Хто би нам всім сказав би?!

А знаєш, про мене різне говорять люди,
Бо люди різні, як й різне чули,
А що не чули, то добрехали,
Коли завидно стало.
Часом одні кричали, що я продався,
А другі – "Ти – молодець, не здався!"
І на чиєму тут боці правда,
Хто би нам всім сказав би?!

Раз високо в небi
Я зустрiв чужих птахiв
Всi вони летiли
Звiдтам де i я хотiв

Крилами шумiли
Наганяли дикий страх
Потiм в воду сiли

Я би застряг у тобі як ніж
Десь між сердцем
І між двох відкритих дверей
Найдорожчих людей
Було все як в кіно
Рок н ролл і вино
По житті нас несло
Зачипаючи дно

Я хочу бути твоїми духами
І затікати там, де не пускала нікого до мене
Я хочу бути твоїми думками
І прочитати то, шо не сказала ніколи словами

Приспів:
Я – грішний син своєї мами
П'яний гріхами

Історію пишуть чужими руками
Ті, що не ходять стояти на Майдани.
Пишуть, залишаючи чужої крові плями
Пишуть за наглухо закритими дверями.

Наша історія - це не підручник!
Свої своїм одягають наручники;
Свої від своїх захищають чужих;

Як обірване листя
Як поламані вітром квіти
Бродять недобрим світом
Некохані загублені діти

Просто їх не хотіли
Ніби мама і ніби тато
Просто їх загубили

Я би сів на сходах, Десять років навіть чекав, Поки ти достигнеш, Боже милий, якби я знав... Я би застелив землю ніжними перинами, Я би посадив дерева з апельсинами, Яка різниця? – Того всього нема... Я втопив би в морі Свою зависть і своє зло, Я би всіх пробачив, Тільки щоби нам повезло. Я б замалював стіни Чудними картинами, Я би закидав дорогу Квітами чарівними. Дорого коштує слово "любов", Часом не відчуєш, що ти знайшов, Роки – то не гроші, їх не вернеш, Раз її відкинеш – назад не візьмеш... Життя як ескалатор: Хтось зійшов, а хтось став, Вся різниця в тому, Що там в кінці не вокзал. Я би написав, я б намалював, Яка різниця?.. Дорого коштує слово "любов", Часом не відчуєш, що ти знайшов, Роки – то не гроші, їх не вернеш, Раз її відкинеш – назад не візьмеш... Дорого коштує слово "любов"... Роки – то не гроші, їх не вернеш...

Кохана, я тебе люблю
Так особливо
чувіха, я прошу будь чемна
Бо буду бити
Руками, ногами, своєю головою
Локтями, ремнями, залізною трубою

Приспів: