Соломія Бойко все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Молю, не забирай у мене осінь.
Вона – це все, що гріє ще теплом.
Вона ще вранці жовте листя росить,
а ти вже снігом вкрив її чоло.
Вона ще пахне яблуками з саду,
ще не зібрала весь свій урожай,
А ти вже снігом вкрив її нахабно.
Не треба ще. Ще трішки зачекай.

не сердься, тату.
я просто без тями від нього
і його теплих пальців в холодну погоду.
він мене зігріває ще краще міцно-терпкого чаю.
заховаю в кишеню ключі від його двокімнатного раю,
де панує солодка тиша і ніким ще не зв’язана воля.
якщо добре прислухатись, можна почути дихання.
кожного нашого «кохаю» і «я з тобою».

такі жінки, як вона, ніколи не будуть осторонь.
їм співатимуть серенади,
за них гинутимуть красені на дуелях.
вона заворожує одним легким порухом –
тим, як розплітає коси й пускає по плечах падати.
вона так солодко та терпко говорить,
ніби з уст трояндові пелюстки на шовк падають,
а Земля на мить зупиняє свій оберт,

ти кожного ранку прокидався від браку тепла,
хоч я недалечко (якихось там сім кілометрів).
заварена кава у турці – гаряча й міцна
і чорна, як ніч, в якій ти аж до ранку вештавсь.
усі вікна навстіж, щоб стіни відчули тепло.
із вуст сірий дим, що зразу у очі в’їдався,
легені труїв й розчинявся, немов й не було,
у наших залитих ніжністю ранках.

чуєш, в мене захриплий голос.
треба менше кричати,
бо я ж постійно кричу.
кричу аж до болю в грудях,
аж до важкої знемоги.
я постійно кричу про те, що тебе кохаю.
я постійно кричу про те, як я ненавиджу,
коли ти мене не слухаєш.