- Альтруїст
Здійнявся свист між сосен догори,
Впиваючись цвяха́ми в стрі́хи.
Я був сліпий і втратив півноги.
Тепер ламаю поглядом горіхи.
В оборі днів пашіла госторота
Відгадками, відлуннями мостами.
Моя душа на радості густа
- Весняний дощ
Весняний дощ. Вологе божевілля
Охопить скоро всі старі плащі.
Дівча тремтить від холоду, а біля
Її волосся райдуга блищить,
В своїх слідах, лишаючи єдине
Бажання лиш зайти у теплий дім.
Весняний дощ розкрапався невпинно,
- Ну ось нахмурив захід очі
Ну ось нахмурив захід очі,
І тінь від неба до землі.
Незнанні ще майбутні зодчі
Все множать успіх на нулі.
Затихла площа. Присмерк дальній.
Відчутно всесвіт, кожен факт,
Та пульс у пристрасті печальній
- Подорожі ніччю
Вже дихав сон на прихисток космічний,
Гойдалось ліжко, курс узявши в ніч.
І грянув попіл вулканічний,
Налипши на вітри сторіч.
Усе було у струменях стихії,
Яка відкрила людям небосхил.
У леготі святої мрії
- Флейта та її пора
Стрибки крізь все з масштабу у масштаб,
Де тіні сліз таврують кожну душу.
І від стрибку і до стрибку ти - раб,
Що лиш волочить по курганах тушу.
Мов в чині сонця я роблю свій крок,
Підошвами вітаю землетруси.
Над прірвами розгублених казок
- Я схимник, нелюд і поет
Я схимник, нелюд і поет,
Хоча останнім, може, і не стану.
Втомився я від всіх прикмет
Та не втомивсь ховати вічну рану.
І не живу, і не росту,
І не гнию - не жаром пломенію:
Усе згубив, і доброту,