- До кінця
Жовтим степом життя пролягає,
В синім небі надія нам сяє.
Ще не вмерла ні слава, ні воля,
Бо вони ж бо постали із крові.
Відчайдушні борці є за правду,
Вони вірно карбують нам завтра,
З гордістю щоб дивився на нас
- Ефемерність
I
Пісок в годиннику життя
Сиплеться донизу,
Шукає все свого кінця.
Колись із ним впаду і я
Без віри й каяття
- Легітимна зрада
Легітимна зрада
I
Хто ж знав, чим обернеться моя весна.
Віддав всі флюїди, але не до дна.
А вона знов і знов через шкіру, м’язи, вени, кров
Епатує і вогнем горить вже за мить.
- Поезд 148
Чернеют рельсы сквозь дожди,
Они намокли очень.
Меня, наверное, не жди
Осенней тихой ночью.
Уехала ведь не на день
И даже не на месяц.
Хоть от меня осталась тень,
- Прощай, Амур
Гортаю аркуші життя
І дивлюсь на небо.
Одна єдина стежка з ста
Привела до тебе.
А час все швидше, як на зло,
Полетів раптово.
Повір, такого не було,