Згадай же,дівчино той вечір чудовий, Там,де ми кохались колись, Ти пісню співала,під звуки бандури, А я тобі в очі дививсь...
Ти пісню скінчила,і очі закрила, На груди схилилась мені, У вечір чудовий ти душу забрала, У мене забрала зовсім.
Не правда ,козаче,-ти з мене смієшся! Ще ймати твоя наріка, І люди сміються із нас із тобою, Я мушу тебе покидать.
Розбилась сулія,-пропала надія, Заплакали очі мої, Любив я дівчину,та й та ізмінила, І серце забилось в груддях...
Тепер ти далеко,і з другим жартуєш, За мене забула зовсім, А я сиротина ,сиджу і сумую, Не сплю і нічого не їм.
Вернися ,дівчино,мій ,квіте .рожевий! Вернися ,-порадуй мене, Хай руки обнімуть і очі заплачуть, І серце заб'ється моє! Make the same divchino! (Romance, words of the people)
Make the same thing, the devchino of that evening of the miracle, There, de mi kohalsya pitch, Ty psnyu sp_vala, the sounds of banduri, And I tobi ochivivs ...
Ty psnyu skinchila, і occhi lit, On the chest, me, I had a monster soul at the evening, From me took away zovs_m.
Not true, Kozache, -ti z mee smієshsya! Another ymati your narika, І people smіyutsya іz us іz you, I'll blow you away.
Rozlasya sulіya, -papala nadiya, Cried my eyes, I loved the girl, the same one, I heart beat in the chest ...
Now, far away, and another zhartuєsh, For me zabula zovsіm, And I am an orphan, sitju і suma, I do not sleep and nothing not їм.
Come back, dvichino, my, kvіte. Yeast! Come back, please me Hai hands obnіmut і very tear, And the heart will be mine!