Сумно-сумно серед неба Сяє білолиций. Понад Дніпром козак іде, Може, з вечорниці. Іде смутний, невеселий, Ледве несуть ноги. Може, дівчина не любить За те, що убогий? І дівчина його любить, Хоч лата на латі, Чорнобривий, а не згине, То буде й багатий. Чого ж смутний, невеселий Іде — чуть не плаче? Якусь тяжку недоленьку Віщує козаче. Чує серце, та не скаже, Яке лихо буде. Мине лихо... Кругом його Мов вимерли люде. Ані півня, ні собаки: Тілько із-за гаю Десь далеко сіроманці Вовки завивають. Байдуже! Іде Ярема, Та не до Оксани, Не в Вільшану на досвітки — До ляхів поганих У Черкаси. А там третій Півень заспіває... А там... а там... Йде Ярема, На Дніпр поглядає.
«Ой Дніпре мій, Дніпре, широкий та дужий! Багато ти, батьку, у море носив Козацької крові; ще понесеш, друже! Червонив ти синє, та не напоїв; А сю ніч уп’єшся. Пекельнеє свято По всій Україні сю ніч зареве; Потече багато, багато-багато Шляхетської крові. Козак оживе; Оживуть гетьмани в золотім жупані; Прокинеться доля; козак заспіва: «Ні жида, ні ляха», а в степах Украйни — О Боже мій милий — блисне булава!»
Так думав, ідучи в латаній свитині, Сердега Ярема з свяченим в руках. А Дніпр мов підслухав: широкий та синій, Підняв гори-хвилі; а в очеретах Реве, стогне, завиває, Лози нагинає; Грім гогоче, а блискавка Хмару роздирає. Іде собі наш Ярема, Нічого не бачить; Одна думка усміхнеться, А друга заплаче. «Там Оксана, там весело І в сірій свитині; А тут... а тут... що ще буде? Може, ще загину». А тим часом із байрака Півень — кукуріку! «А, Черкаси!.. Боже милий! Не вкороти віку!» Sumy-sumno middle of the sky Sya bilolitsiy. Ponad Dnipro Kozak, Mozhe, s vechornitsі. Іde vague, gloom, Ledwe carry legs. Mozhe, dyvchina not love For those scho? First girl to love, Want lat on lati, Chornobrivium, not zgine, That will be a big deal. Why vague, gloom Are you almost crying? Yakus gravely little Vizchu є Kozache. Chuck, heart, that does not say, Yake famously bude. Mine famously ... around yogo Mov Timerle people. Ani pivny, ni dogs: Tilko iz-gayu This is far from siromantsi Vovka curl. Bayduzhe! Ide Yarema That is not up to Oksani, Not in Vilsha on dosvіtki - Until llyah_ poganikh In Cherkasy. And there is a third Півень заспіває ... And there ... and there ... Yde Yarema, On the Dnipro look.
“Oi Dnipr My, Dnipro, wide and ardent! Bagato ti, dad, worn by the sea Cossack blood; Another bear, friend! Chervonivi siє, that do not give a drink; And syu nіch up’єshsya. Pekelneє holy In all Ukraine, this is the glow of the sun; Pocheche Bagato, Bagato Bagato Gentlemen's blood. Kozak come to life; Revive the getmani in the goldsmith; Skip share; Kozak zaspіva: “Ni zhida, ni lyakh”, and in the steppes of Ukrainy - Oh, God, my mile, blisne mace! ”
So thinking, ідучи in latanіy svitі, Serdega Yarema s in the hands. And Dnіpr mov after hearing: wide and blue, Pіdnyav gori-hvilі; and in the lines Reva, Stogne, curlє, Lozi Nagin; Grym gogoche and bliskavka Khmaru rozdirє. Собde sobi our Yarema, Nichy not bachit; One dumka die down, A friend cry more. "There Oksana, there is fun І in sіrіy svitі; And here ... and here ... what else? Mozhe, another zaginu. ” And what about time? Pіven - kukurіku! “Oh, Cherkasy! .. God mile! Do not get rid of it! ”