АБВ
911pesni
  • А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.16

    Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко
    Название песни: Гайдамаки. ч.16
    Дата добавления: 04.06.2016 | 18:33:48
    Просмотров: 11
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Здесь расположен текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.16, перевод и видео.

    Кто круче?

    или
    ГУПАЛІВЩИНА

    Зійшло сонце; Україна
    Де палала, тліла,
    А де шляхта, запершися
    У будинках, мліла.
    Скрізь по селах шибениці;
    Навішано трупу —
    Тілько старших, а так шляхта —
    Купою на купі.
    На улицях, на розпуттях
    Собаки, ворони
    Гризуть шляхту, клюють очі;
    Ніхто не боронить.
    Та й нікому: осталися
    Діти та собаки —
    Жінки навіть з рогачами
    Пішли в гайдамаки.

    Отаке-то було лихо
    По всій Україні!
    Гірше пекла... А за віщо,
    За що люде гинуть?
    Того ж батька, такі ж діти —
    Жити б та брататься.
    Ні, не вміли, не хотіли,
    Треба роз’єднаться!
    Треба крові, брата крові,
    Бо заздро, що в брата
    Є в коморі і на дворі,
    І весело в хаті!
    «Уб’єм брата! Спалим хату!» —
    Сказали, і сталось.
    Все б, здається; ні, на кару
    Сироти остались.
    В сльозах росли та й виросли;
    Замучені руки
    Розв’язались — і кров за кров,
    І муки за муки!
    Болить серце, як згадаєш:
    Старих слов’ян діти
    Впились кров’ю. А хто винен?
    Ксьондзи, єзуїти.

    Мандрували гайдамаки
    Лісами, ярами,
    А за ними і Галайда
    З дрібними сльозами.
    Вже минули Воронівку,
    Вербівку; в Вільшану
    Приїхали. «Хіба спитать,
    Спитать про Оксану?
    Не спитаю, щоб не знали,
    За що пропадаю».
    А тим часом гайдамаки
    Й Вільшану минають.
    Питається у хлопчика:
    «Що, титаря вбили?»
    «Ба ні, дядьку; батько казав,
    Що його спалили
    Оті ляхи, що там лежать,
    І Оксану вкрали.
    А титаря на цвинтарі
    Вчора поховали».
    Не дослухав... «Неси, коню!»
    І поводи кинув.
    «Чом я вчора, поки не знав,
    Вчора не загинув!
    А сьогодні, коли й умру,
    З домовини встану
    Ляхів мучить. Серце моє!
    Оксано! Оксано!
    Де ти?»
    Замовк, зажурився,
    Поїхав ходою.
    Тяжко-важко сіромасі
    Боротись з нудьгою.
    Догнав своїх. Боровиків
    Вже хутір минають.
    Корчма тліє з стодолою,
    А Лейби немає,
    Усміхнувся мій Ярема,
    Тяжко усміхнувся.
    Отут, отут позавчора
    Перед жидом гнувся,
    А сьогодні... Та й жаль стало,
    Що лихо минуло.
    Гайдамаки понад яром
    З шляху повернули.
    Наганяють півпаробка.
    Хлопець у свитині
    Полатаній, у постолах;
    На плечах торбина.
    «Гей, старченя! Стривай лишень!»
    «Я не старець, пане!
    Я, як бачте, гайдамака».
    «Який же поганий!
    Відкіля ти?»
    «З Керелівки».
    «А Будища знаєш?
    І озеро коло Будищ?»
    «І озеро знаю,
    Отам воно; оцим яром
    Втрапите до його».
    «Що, сьогодня ляхів бачив?»
    «Нігде ні одного;
    А вчора було багато.
    Вінки не святили:
    Не дали ляхи прокляті.
    Зате ж їх і били,
    І я й батько святим ножем;
    А мати нездужа,
    А то й вона б».
    «Добре, хлопче.
    Ось на ж тобі, друже,
    Цей дукачик, та не згуби».
    Узяв золотого,
    Подивився: «Спасибі вам!»
    «Ну, хлопці, в дорогу!
    Та чуєте? Без гомону.
    Галайдо, за мною!
    В оцім яру є озеро
    Й ліс попід горою,
    А в лісі скарб. Як приїдем,
    То щоб кругом стали,
    Скажи хлопцям. Може, льохи
    Стерегти осталась
    Яка погань».
    Приїхали,
    Стали кругом ліса;
    Дивляться — нема нікого...
    «Ту їх достобіса!
    Які груші уродили!
    Збивайте, хлоп’ята!
    Швидче! швидче! Отак! отак!» —
    І конфедерати
    Посипалися додолу,
    Груші гнилобокі.
    Позбивали, упорались;
    Козакам нівроку,
    Найшли льохи, скарб забрали,
    У ляхів кишені
    Потрусили, та й потягли
    Карати мерзенних
    У Лисянку.
    GUPALIVSCHINA

    It is the sun; Ukraine
    De Palala, tlіla,
    And de noble, shut up
    In budinka, mlіla.
    Hide through the villages of Shibenitsi;
    Navishano corpse -
    Tilko senior and gentry -
    Kupu on kupі.
    On the streets, in rosputtyah
    Dogs, crow
    Grizzly gentry, peck very good;
    Nyhto not to harrow.
    That th nіkomu: stayed
    Children that dogs -
    Zhinky navіt with stags
    Go to Haidamaks.

    Otake something famously
    By all Ukraine!
    Girshe hell ... And for vishcho,
    For people to be beaten?
    Well, daddy, so
    Zhiti b that fraternize.
    They do not want, do not want,
    I need a rose!
    Blood is required, brother is blood,
    Bo zdzdo scho brother
    Ком in comor and on the courtyard,
    І fun in the house!
    “Get rid of brother! Let's burn the hut! ”-
    Said, and it became.
    All b, to be; ni, on punishment
    Orphaned remained.
    In sylozah growing th ty Virosley;
    Tortured hands
    Rosy tied up - and shelter for the shelter,
    І flour for flour!
    Hurt the heart, yak zgadaєsh:
    The old man’s words
    Stuck with blood. And hto wine?
    Xyondzi, їuzu.

    Mandruvali Haidamaks
    Lisa, yar,
    And behind them, i Galayda
    With other slizami.
    Vrhe Min Voronivka,
    Verbivka; in Vilshanu
    Come on. "Khiba sleep,
    Sleep about Oksana?
    I do not sleep, schob did not know
    For I disappear.
    And at one o'clock the haidamaks
    Y Vilsha min.
    Feeding from the Bobby:
    "Scho, caption knocked?"
    “Ba ni, uncle; dad seemed to
    Scho yogo burned
    Ota lyahi, lie there,
    І Oksana was imprisoned.
    And the titer on tsvintar
    Vchora pokhovali ".
    Not having heard out ... "Bring the horse!"
    І lead by throwing.
    "Why am I a choir, having left without knowing
    Vchora not zaginuv!
    And year after year I die,
    D Domini get up
    Lyakhiv torment. My heart
    Oksano! Oksano!
    De ti? "
    Zamovk zazhurivsya
    Go by the way.
    Hard-important sіromasі
    Fight with tudo.
    Overtake your own Borovikiv
    Vzhe khutir min.
    Tavern tavern with stodol,
    And Leibi is mute,
    Usmnuvnyas my Yarema,
    Hard to wither.
    Otut, otut of the breakfast
    Before a bend,
    And sogodnі ... Ta nd sorry,
    Scho famously passed.
    Haidamaki ponad yar
    With the back turned.
    Nagayanyat pіvparobka.
    Chlopets svitі
    Polataniy, at postolah;
    On the shoulders of a torbin.
    “Hey, starchenya! Strive for nothing! ”
    “I am not old, pan!
    I, yak bache, gaydamaka.
    “What a fuck!
    What do you mean? ”
    "Z Karelivka."
    “Did you know Budyshe?
    І Lake Kolo Budyshch? ”
    "I know the lake
    Otam vono; Ozim Yar
    Smell it before you. ”
    “Scho, sogodnya llyach bachiv?”
    “Nowhere is one;
    And in Bulo bagato.
    Vіnki not sanctify:
    Do not give Poles damn.
    But then they beat me,
    Іnd st father's knife;
    And mother nezduzhu,
    And then th won b.
    “Good, give me a hand.
    Axis on tobi, friend,
    Tsei Dukachik, do not kill her. ”
    Recognizing the gold
    Surprised: “Thank you!”
    “Well, boys, on the road!
    Do you feel that way? Without the hubbub.
    Galaydo, behind me!
    In otsіm yaru є lake
    Y lis popіd mount
    And in lіsі belongings. Yak pridem,
    That shchob became a circle,
    Tell the boys. Loge
    Steragti stayed
    Yak trash.
    Come on,
    Became a circle lisa;
    To marvel at - a little bit ...
    “TU ix dostobіsa!
    Yaki pears ugly!
    Zbivite, clap'yat!
    Shvidche! schwidzhe! Otak! otak! ”-
    І Confederate
    Sip to the dodola,
    Pears gninobokі.
    Beaten, rested;
    Kozakam Novik,
    Found lokhi, belongings taken,
    Lyaha kveneni
    Trotted over
    Karati frosted
    In Lisyanka.

    Скачать

    Верный ли текст песни?
    ДаНет