АБВ
911pesni
  • А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.4

    Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко
    Название песни: Гайдамаки. ч.4
    Дата добавления: 04.06.2016 | 18:33:27
    Просмотров: 11
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Здесь расположен текст песни Тарас Григорович Шевченко - Гайдамаки. ч.4, перевод и видео.

    Кто круче?

    или
    ГАЛАЙДА

    «Яремо! герш-ту, хамів сину?
    Піди кобилу приведи,
    Подай патинки господині
    Та принеси мені води,
    Вимети хату, внеси дрова,
    Посип індикам, гусям дай,
    Піди до льоху, до корови,
    Та швидче, хаме!.. Постривай!
    Упоравшись, біжи в Вільшану:
    Їмості треба. Не барись».
    Пішов Ярема, похиливсь.
    Отак уранці жид поганий
    Над козаком коверзував.
    Ярема гнувся, бо не знав,
    Не знав, сіромаха, що виросли крила,
    Що неба достане, коли полетить,
    Не знав, нагинався...

    О Боже мій милий!
    Тяжко жить на світі, а хочеться жить:
    Хочеться дивитись, як сонечко сяє,
    Хочеться послухать, як море заграє,
    Як пташка щебече, байрак гомонить
    Або чорнобрива в гаю заспіває...
    О Боже мій милий, як весело жить!

    Сирота Ярема, сирота убогий:
    Ні сестри, ні брата, нікого нема!
    Попихач жидівський, виріс у порогу;
    А не клене долі, людей не займа.
    Та й за що їх лаять? Хіба вони знають,
    Кого треба гладить, кого катувать?
    Нехай бенкетують... У їх доля дбає,
    А сироті треба самому придбать.
    Трапляється, часом тихенько заплаче,
    Та й то не од того, що серце болить:
    Що-небудь згадає або що побачить...
    Та й знову за працю. Отак треба жить!
    Нащо батько, мати, високі палати,
    Коли нема серця з серцем розмовлять?
    Сирота Ярема — сирота багатий,
    Бо є з ким заплакать, є з ким заспівать:
    Єсть карії очі — як зіроньки сяють,
    Білі рученята — мліють-обнімають,
    Єсть серце єдине, серденько дівоче,
    Що плаче, сміється, і мре, й оживає,
    Святим духом серед ночі
    Понад ним витає.
    Отакий-то мій Ярема,
    Сирота багатий.
    Таким і я колись-то був.
    Минуло, дівчата...
    Минулося, розійшлося,
    І сліду не стало.
    Серце мліє, як згадаю...
    Чому не осталось?
    Чому не осталось, чому не вітало?
    Легше було б сльози, журбу виливать.
    Люди одібрали, бо їм було мало.
    «Нащо йому доля? треба закопать:
    Він і так багатий...»
    Багатий на лати
    Та на дрібні сльози — бодай не втирать!
    Доле моя, доле! Де тебе шукать?
    Вернися до мене, до моєї хати,
    Або хоч приснися... Не хочеться спать.
    Вибачайте, люди добрі:
    Може, не до ладу,
    Та прокляте лихо-злидні
    Кому не завадить?
    Може, ще раз зустрінемось,
    Поки шкандибаю
    За Яремою по світу,
    А може... й не знаю.
    Лихо, люди, всюди лихо.
    Нігде пригорнуться:
    Куди, каже, хилить доля,
    Туди й треба гнуться —
    Гнуться мовчки, усміхаться,
    Щоб люди не знали,
    Що на серці заховано,
    Щоб не привітали.
    Бо їх ласка... Нехай сниться
    Тому, в кого доля,
    А сироті щоб не снилась,
    Не снилась ніколи!
    Тяжко, нудно розказувать,
    А мовчать не вмію.
    Виливайся ж, слово-сльози:
    Сонечко не гріє,
    Не висушить. Поділюся
    Моїми сльозами...
    Та не з братом, не з сестрою —
    З німими стінами
    На чужині... А поки що —
    До корчми вернуся,
    Що там робиться.
    Жидюга
    Дрижить, ізігнувшись
    Над каганцем: лічить гроші
    Коло ліжка, клятий.
    А на ліжку... ох, аж душно!..
    Білі рученята
    Розкидала, розкрилася...
    Як квіточка в гаю,
    Червоніє; а пазуха...
    Пазухи немає —
    Розірвана... Мабуть, душно
    На перині спати
    Одинокій, молоденькій;
    Ні з ким розмовляти, —
    Одна шепче. Несказанно
    Гарна нехрещена!
    Ото дочка, а то батько —
    Чортова кишеня.
    Стара Хайка лежить долі,
    В перинах поганих.
    Де ж Ярема? Взявши торбу,
    Потяг у Вільшану.
    Galayda

    "Yarema! Gersh-one boors son?
    Go fetch the mare,
    Bring patynky mistress
    And bring me water,
    Sweep the house, make firewood
    Sprinkle turkey, geese grant
    Go to the cellar to the cows,
    And faster by visiting, Hamze! .. Wait!
    Uporavshys Run in Vilshany:
    Yimosti necessary. Not Barys ".
    Went Yarema, sunk.
    So bad Jew morning
    Over Cossack koverzuvav.
    Yarema bend, because they knew
    I did not know Siromaha that grew wings
    With the sky get adequate when the fly,
    I did not know nahynavsya ...

    O God, my dear!
    Hard to live in the world, and I want to live:
    I want to see how the sun shines
    I want obedience as the sea flirts,
    As the bird chirps, noise ravine
    Or browed in the grove sing ...
    O God, my dear, how fun live!

    Orphan Yarema, an orphan poor:
    No sister, no brother, no one!
    Popyhach Jewish, grew up in a threshold;
    Rather than maple fate, people will not take.
    And for that they blame? Did they know
    Who should be stroked who katuvat?
    Let the feasting ... Their fate is concerned,
    A fatherless prydbat very necessary.
    It happens sometimes quietly cry,
    And it is not of that heart aches:
    Anything remember or see ...
    And again for work. So we must live!
    Why father, mother, high chamber,
    When there is no heart heart rozmovlyat?
    Orphan Yarema - orphan rich,
    For whom is zaplakat, who is singing:
    Is the brown eyes - like a bright star glow,
    White little hands - faint-embracing,
    Is the only heart, dear maiden,
    What cries, laughs, and MRE, and alive,
    Holy Spirit in the night
    Over it hovers.
    So is something my Yarema,
    Orphan rich.
    So I was ever something.
    It took the girls ...
    Passed, dispersed,
    And the track was gone.
    Heart mliye as I remember ...
    Why not ostalos?
    Why not ostalos why not welcomed?
    It is easier to be tears, sorrow poured.
    People odibraly because they were few.
    "Why it fate? zakopat should:
    He is so rich ... "
    Rich in armor
    And for small tears - at least not vtyrat!
    My Dole, Dole! Where do you look?
    Return to me, to my house,
    Or even prysnysya ... I do not want to sleep.
    Sorry, good people:
    Maybe not in order,
    And damn disaster, poverty
    Who does not hurt?
    Maybe see you again,
    long waddling
    For Yarema the world,
    Or maybe not ... know.
    Disaster, people everywhere disaster.
    Niğde pryhornutsya:
    Where, says tends fate
    There also need to bend -
    Bend silently usmihatsya,
    To people do not know
    What is hidden in the heart,
    To not welcomed.
    For them please ... Let dream
    Therefore, in one portion,
    A fatherless never dreamed that,
    Do not ever dreamed of!
    It is hard, boring rozkazuvat,
    And I can not keep silent.
    Vylyvaysya, the word-tears:
    The sun does not heat,
    Not dry. I will share
    My tears ...
    But not with my brother, not my sister -
    With silent walls
    In exile ... And yet -
    To return tavern,
    What's done.
    Zhydyuha
    Flutter izihnuvshys
    Over lamps, count money
    Circle beds damned.
    And the bed ... oh, even stuffy! ..
    White little hands
    Scattered, revealed ...
    As a flower grove
    red; and sinus ...
    Sinuses are not -
    Torn ... Perhaps stuffy
    On a featherbed to sleep
    Lonely, young;
    Talk to anybody -
    One shepche. unutterable
    Good unbaptized!
    Behold, the daughter and the father -
    Devil's pocket.
    The old Haik is fate,
    In Perina bad.
    Where Yarema? Having bag
    Train in Vilshany.

    Скачать

    Верный ли текст песни?
    ДаНет