Ще рік минув. Коло хатини Коза пасеться; а дитина І невеличке козеня У сінях граються. А мати Сидить на призьбі коло хати Та вовну з кужеля пряде. Аж ось і сам старий іде З ціпочком тихо попід тином: Носив у город шапличок Продать. Йому медяничок, А їй немудрую хустину, Собі ж несе на постоли Ременю доброго. Спочинув Та й каже: — Доню, не журись. Царя вже Ірода не стало. Чогось увечері наївсь, Та так наївся, що й опрігсь, Такеє-то мені сказали. Ходімо, — каже, — у свій гай, У свій маленький тихий рай! Ходім додомоньку, дитино. — Ходім, — сказала та й пішла На Ніл сороченята прати В дорогу синові. Паслась Коза з козятком коло хати, А Йосип сина забавляв, На призьбі сидя, поки мати На річці прала ті малі Сорочечки. А потім в хаті Поморщив добре постоли Собі в дорогу. Та й знялись До сходу сонця, по торбині На плечі взявши, а дитину Удвох в колисочці несли. То сяк, то так прийшли додому. Бодай не довелось нікому Узріть такеє. Благодать! Гайочок тихий серед поля, Одна єдиная їх доля Отой гайочок! І не знать, Де він кохався. І хатина, Все, все сплюндровано. В руїні Їм довелося ночувать. В ярок Марія до криниці Швиденько кинулася. Там Колись-то з нею яснолиций Зострівся гость святий. Бур’ян, Будяк колючий з кропивою Коло криниці поросли. Маріє! Горенько з тобою! Молися, серденько, молись! Окуй свою святую силу... Долготерпєнієм окуй, В сльозах кровавих загартуй!.. Небога трохи не втопилась У тій криниці. Горе нам Було б, іскупленним рабам! Дитина б тая виростала Без Матері, і ми б не знали І досі правди на землі! Святої волі! Схаменулась І тяжко, важко усміхнулась, Та й заридала. Полились На цямрину святиє сльози Та й висохли. А їй, небозі, Полегшало.
Єлисавета, Стара вдова, у Назареті З малим синком своїм жила, Таки з Івасем. Та й була Якась рідня їм. Вранці-рано Свою дитину, безталанна, Нагодувала, одягла І за святим своїм пішла У Назарет той до вдовиці В сусіди, в наймички проситись!
Дитяточко собі росло, З Івасем-удовенком гралось. Уже чимале підросло. Якось вони собі гуляли Удвох на улиці, знайшли Дві палички та й понесли Додому матерям на дрова. Звичайні діточки! Ідуть І веселенькі, і здорові, Аж любо гля[ну]ть, як ідуть! Отож воно, мале, взяло Другую паличку у Йвася — Івась у коники і[г]рався — Зробило хрестик та й несло Додому, бачте, показати, Що й він уміє майструвати. Марія ще за ворітьми Дітей зостріла, і зомліла, І трупом пала, як узріла Той хрестик-шибеничку. — Злий! Недобрий чоловік, лихий! Навчив тебе, моя дитино, Зробить оце! Покинь! Покинь! — А він, маленький, неповинний, Святую шибеничку кинув І заридав, і пролились Ще в перший раз младенчі сльози На лоно матернє. Небозі Ніби полегшало. Взяла У холодочок завела, В бур’ян, в садок, поцілувала Та коржиком погодувала, Свіженьким коржиком. Воно ж Попестилось собі, погралось Та й спатоньки, мале, лягло Таки ж у неї на колінах. Отож і спить собі дитина, Мов янгеляточко в Раю. І на єдиную свою Та Мати дивиться і плаче Тихенько-тихо; ангел спить, То щоб його-то не збудить. Та й не догледіла. Неначе Окропу капля, як огонь На його впала, і воно Прокинулось. Швиденько сльози Марія втерла, сміючись, Щоб він не бачив. І небозі Не довелося одурить Малого сина. Подивилось І заридало. A year has passed. Circle the huts Goat grazing; and child And the little kid On the porch of play. mother He sits on a mound of earth circle houses And with KUZHEL wool spinning. And behold, he goes old From chick quietly under the fence: He wore in the garden shaplychok Prodi. He medyanychok, And she nemudruyu handkerchief, Himself bears the same sandals Belts good. Spochynuv And he said: - Daughter, do not worry. King Herod has died. Something ate in the evening, And so eaten as oprihs, Is something I was told. Come on - he says - in a grove, In a quiet little paradise! Come dodomonku, child. - Come, - she said and went Nile sorochenyata wash In the way of his son. grazed Goat kozyatkom circle of huts, Joseph son zabavlyav, In sydya mound of earth, yet On the river washed the little ones Shirt. And then at home Pomorschyv good sandals Himself in a way. And the whole multitude Before sunrise on pouch On the shoulders of taking and baby Together in kolysochtsi bore. So somehow, the way they came home. Let not had anyone Uzrit is. Grace! Hayochok still in the field, One yedynaya their fate Auteuil hayochok! I do not know, Where is he made love. And the cottage, Everything, everything devastated. in ruins They had nochuvat. In the well Maria bright We quickly rushed. There Once something with it yasnolytsyy Zostrivsya guests. Weed, Thistle with prickly nettles Circle the well overgrown. Mary! Horenko with you! Pray, dear, pray! Okuy his holy power ... Dolhoterpyeniyem okuy, In the bloody tears temper! .. Niece almost drowned In the well. Woe to us It would iskuplennym servants! The child grew up to melting Without a mother, and we would not know And yet the truth on earth! Holy will! caught on And the hard, hard smiled, And he began to cry. poured In tsyamrynu svyatyye tears And dry. And her nebozi, Better.
Elisabeth, Old widow in Nazareth With his little's boy lived, Taki of Ivas. And was Some of their own. Early-morning His child, misfortune, Fed, dressed And in his saints went In Nazareth to a widow As neighbors in Naymychka ask!
Dytyatochko itself grew, With Ivas-Udovenko been played. Already grown considerable. Once they walked a Together the street, found Two sticks and took Home mothers on the wood. Conventional little children! Go And cheerful and healthy, Up pleasure hlya [well] count as a go! So it is small, took Druhuyu stick in Ivas - Ivas in grasshoppers and [g] Rouse - Did the cross and bore Home, you know, show What he can and tinkering. Mary is at the gate Children zostrila and fainted, And the corpse fell as uzrila He cross-shybenychku. - Evil! Bad people, evil! Taught you, my child, Will do this! Stay! Stay! - He, small, innocent Prepare threw shybenychku I wept and spilled Even the first time mladenchi tears On the maternal womb. Nebozi Like better. Took In holodochok has got, As a weed in the garden kissed And cakes fed, Fresh cakes. It also Popestylos myself pohralos And bainki, small, lay Taki is on her knees. Could a sleeping child Like yanhelyatochko in Paradise. And his yedynuyu And mother watching and crying Softly-softly; angel asleep, So that it somehow did not stir. And not dohledila. As though Boiling water drop like fire He fell, and it Woke up. Quickly tears Maria wiped laughing That he has not seen. And nebozi Not had stupor Small son. looked I began to cry.