АБВ
911pesni
  • А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Тарас Григорович Шевченко - Наймичка. ч.3

    Исполнитель: Тарас Григорович Шевченко
    Название песни: Наймичка. ч.3
    Дата добавления: 05.05.2020 | 17:00:05
    Просмотров: 6
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Здесь расположен текст песни Тарас Григорович Шевченко - Наймичка. ч.3, перевод и видео.

    Кто круче?

    или
    IV
    Чимало літ перевернулось,
    Води чимало утекло;
    І в хутір лихо завернуло,
    І сліз чимало принесло.
    Бабусю Настю поховали
    І ледве-ледве одволали
    Трохима-діда. Прогуло
    Прокляте лихо та й заснуло.
    На хутір знову благодать
    З-за гаю темного вернулась
    До діда в хату спочивать.

    Уже Марко чумакує
    І восени не ночує
    Ні під хатою, ні в хаті...
    Кого-небудь треба сватать!
    «Кого ж би тут?» — старий дума
    І просить поради
    У наймички. А наймичка
    До царівни б рада
    Слать старости: «Треба Марка
    Самого спитати».
    «Добре, дочко, спитаємо,
    Та й будемо сватать».

    Розпитали, порадились,
    Та й за старостами
    Пішов Марко. Вернулися
    Люде з рушниками,
    З святим хлібом обміненим.
    Панну у жупані,
    Таку кралю висватали,
    Що хоч за гетьмана,
    То не сором. Отаке-то
    Диво запопали!

    «Спасибі вам! — старий каже.
    Тепер, щоб ви знали,
    Треба краю доводити,
    Коли й де вінчати,
    Та й весілля. Та ще ось що:
    Хто в нас буде мати?
    Не дожила моя Настя!..»
    Та й заливсь сльозами.
    А наймичка у порогу
    Вхопилась руками
    За одвірок та й зомліла.
    Тихо стало в хаті;
    Тілько наймичка шептала:
    «Мати... мати... мати!»

    V
    Через тиждень молодиці
    Коровай місили
    На хуторі. Старий батько
    З усієї сили
    З молодицями танцює
    Та двір вимітає;
    Та прохожих, проїжжачих
    У двір закликає,
    Та вареною частує,
    На весілля просить.
    Знай, бігає, а самого
    Ледве ноги носять.
    Скрізь гармидер та реготня,
    В хаті і надворі.
    І жолоби викотили
    З нової комори.
    Скрізь порання: печуть, варять,
    Вимітають, миють...
    Та все чужі. Де ж наймичка
    На прощу у Київ
    Пішла Ганна. Благав старий,
    А Марко аж плакав,
    Щоб була вона за матір.
    «Ні, Марку, ніяко
    Мені матір’ю сидіти:
    То багаті люде,
    А я наймичка... ще й з тебе
    Сміятися будуть.
    Нехай Бог вам помагає!
    Піду помолюся
    Усім святим у Києві,
    Та й знову вернуся
    В вашу хату, як приймете.
    Поки маю сили,
    Трудитимусь...»
    Чистим серцем
    Поблагословила
    Свого Марка... заплакала
    Й пішла за ворота.

    Розвернулося весілля.
    Музикам робота
    І підковам. Вареною
    Столи й лави миють.
    А наймичка шкандибає,
    Поспішає в Київ.
    Прийшла в Київ — не спочила,
    У міщанки стала,
    Найнялася носить воду,
    Бо грошей не стало
    На молебствіє Варварі.
    Носила- носила,
    Кіп із вісім заробила
    Й Маркові купила
    Святу шапочку в пещерах
    У Йвана святого,
    Щоб голова не боліла
    В Марка молодого;
    І перстеник у Варвари
    Невістці достала,
    І, всім святим поклонившись,
    Додому верталась.

    Вернулася. Катерина
    І Марко зостріли
    За ворітьми, ввели в хату
    Й за стіл посадили;
    Наповали й годували,
    Про Київ питали,
    І в кімнаті Катерина
    Одпочить послала.

    «За що вони мене люблять?
    За що поважають?
    О Боже мій милосердний!
    Може, вони знають...
    Може, вони догадались...
    Ні, не догадались;
    Вони добрі...»
    І наймичка
    Тяжко заридала.
    IV
    Many years have passed,
    A lot of water flowed;
    And disaster turned into the hamlet,
    And brought a lot of tears.
    Grandmother Nastya was buried
    And barely distracted
    A little grandfather. Absenteeism
    Damn disaster and fell asleep.
    Grace on the farm again
    She returned from the dark grove
    To the grandfather in the house to rest.

    Marco is already milking
    And does not spend the night in autumn
    Neither under the house, nor in the house ...
    Someone needs to be courted!
    "Who would be here?" - old thought
    And asks for advice
    The mercenaries. A mercenary
    To the princess would be happy
    Send old age: “We need Mark
    Ask yourself. "
    "Okay, daughter, let's ask
    And we will propose. "

    Asked, consulted,
    And for the elders
    Marco left. They returned
    People with towels,
    With holy bread exchanged.
    The maiden in the robe,
    Such a king was betrothed,
    What kind of hetman,
    That's not a shame. Otake
    Wonderfully buried!

    "Thank you! The old man says.
    Now that you know
    It is necessary to prove the edge,
    When and where to get married,
    And the wedding. And here's what:
    Who will have us?
    My Nastya didn't live! .. »
    And she burst into tears.
    And the mercenary is on the doorstep
    She grabbed her hands
    For the doorpost and died.
    It was quiet in the house;
    Only the hireling whispered:
    "Mother ... mother ... mother!"

    V
    A week after the new moon
    Loaf kneaded
    On the farm. Old father
    With all my might
    He dances with young women
    And the yard sweeps;
    And passers-by, passers-by
    In the yard calls,
    And boiled treats,
    He asks for a wedding.
    Know, runs, and himself
    Barely legs worn.
    Garmider and laughter everywhere,
    At home and outside.
    And the gutters rolled out
    From the new pantry.
    Everywhere wounds: bake, cook,
    Sweep, wash ...
    But everyone is a stranger. Where is the mercenary
    On a pilgrimage to Kiev
    Anna left. Kind old man
    And Mark wept,
    That she was for her mother.
    "No, Mark, no way
    My mother is sitting:
    That's rich people,
    And I'm a mercenary ... also from you
    They will laugh.
    May God help you!
    I'll go pray
    To all the saints in Kyiv,
    And I'll be back again
    In your house, how will you accept.
    As long as I have the strength,
    I will work ... "
    With a pure heart
    Blessed
    Her Mark ... cried
    And went to the gate.

    The wedding unfolded.
    Music musicians
    And horseshoes. Boiled
    Tables and benches are washed.
    And the mercenary stumbles,
    He hurries to Kyiv.
    Came to Kiev - did not rest,
    The burghers became,
    Hired to carry water,
    Because there was no money
    At the prayer of Barbara.
    Wore - wore,
    Kip and eight earned
    And Mark bought
    Holy hat in the caves
    St. John,
    That the head did not hurt
    In Mark the Young;
    And Barbara's ring
    The daughter-in-law got,
    And, bowing to all the saints,
    She was returning home.

    She returned. Catherine
    And Marco was shot
    Behind the gate, entered the house
    And they sat down at the table;
    Watered and fed,
    They asked about Kyiv,
    And in Catherine's room
    I sent to rest.

    "Why do they love me?"
    What are they respected for?
    O my merciful God!
    Maybe they know ...
    Maybe they guessed ...
    No, they didn't guess;
    They are good ... "
    And a mercenary
    She cried hard.

    Скачать

    Верный ли текст песни?
    ДаНет