Таїсія Повалій все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Полюбила-покохала,
Та життя я ще не знала,
І тебе я тебе зустрічала,
Як долю, як долю, як долю свою. (2)

Ми зустілися у січні,
Почуття були космічні,
І казав ти драматично,

Зачарована була, зваблена тобою,
Зілля зоряне пила, що зовуть любов’ю.
Тільки ворожби таємний знак, дивний знак
Нам сказав, що буде все не так…

Буде так, як хотіла, як бажала - саме так,
Як нам доля наказала - буде так,
Я кажу тобі було і буде так, тільки так.

У твоїх обіймах ніч пала, не здолає, а ні сон, а ні мла.
Жагою втіхи втомлені тіла, ця історія, як світ стара.
Завмирає все довкруг востаннє і любов вмирає ранком, як від ран.
Не дай вам Боже звідати хоч раз, зрозуміло все без зайвих слів.
Не жалію, що туман між нами ліг, цей туман з невиплаканих сліз.
Чим для тебе, любий мій, були наші ночі, зрозумієш серед злив у обіймах іншої колись.

А я не благаю ніжності востаннє, не почуєш з уст моїх зітхання.

Пару горлиць я в садок манила, прилітати стала лиш одна.
Де ж ти свою пару загубила і чи є у тім твоя вина?
Чом з твоєї пісні стільки смутку, рвеш мою ти душу, не чиюсь.
Не журися, горлице, голубко, бо я з тобою зажурюсь.

Приспів:
Горлице, голубко, все минетця хутко, скоро знов повернеться весна,
В ніч весняну яру знайдеш собі пару і не будеш більше ти одна.

Стерпится, слюбится -
Говорю себе в который раз.
Прошлое забудется,
Всё плохое - не про нас.
Он обижал меня,
Ты по-настоящему любил,
Утром и вечером
Ты по мне скучал, но не звонил.

Злетіло слів прощальних листя,
Сухі троянди пелюстки.
За мене ти колись молився,
За мене ставив ти свічки.

Сьогодні в чорну ніч безкрилу
Поринув, кинувши: "Прощай"
Я не тримала тебе милий,

У час призначений на це побачення троянди ти принiс, все зовнi начебто так само, як ранiш.
Навколо плеще смiх, на вiях тане снiг, ще мить - i ми чужими розiйдемось на вiк.

Приспів:
Зачекай, вона ще тут живе, моя любов, сумна моя любов ще тут живе.
Не зникай, ось моя рука, ще хоч мить, зачекай.

Чи маc значення - смiюсь, чи плачу я, коли мовчить душа і це побачення для нас - останнiй шанс,

Цвіте терен, цвіте терен,
Листя опадає,
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.

А я, молода дівчина,
Та й горя зазнала,
Вечероньки не доїла,

Я у сутінках блукала, я на іншого чекала і з чужого джерела кохання не пила.
Я тебе не чарувала, ключ від серця заховала та любові, що була дорогу перейшла, просто тебе знайшла.

Приспів:
Карай же, не карай за кохання, за минуле, де ти, там буде рай так щоб всі забули.
Зі мною ти не грай наче сонце з небокраєм, бо там де небокрай – край.

Я молилась не за тебе та тебе послало небо і мов іскорка жива горять твої слова.

Я піду в далекі гори
На широкі полонини,
І попрошу вітру зворів,
Аби він не спав до днини.

Щоб летів на вільних крилах
На кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила –

Закотилось сонце у гаї широкі вже поснули трави буйні, голоокі,
Вечір їм співає пісню солов'їну, ну, а в думках у мене тілько ти.
Папоротне зіллячко та руту - мяту, буду доглядати, буду поливати,
Свіжою водою з чистої криниці, і тебе чекатиму всю ніч, коханий.

Приспів:
Кришталевая вода, крижана водиця заручила нас вона, ось мені й не спиться.
Кришталевою водою не загасиш полум'я, якщо серденько палає - видно вогнище здаля.

Не хочу,это чувства мои,
Не могу больше рабость скравать,
От единственной в сердце любви,
Слов красивых мне не удержать,
Словно звездочкой я ркой во мгле,
Для тебя нейстанно горю,
Из мужчин,всех что есть на земле,
Лишь тебе одному говорю.

КАЗКИ БУВАЮТЬ І НАЯВУ
С ТОБОЮ РАЗОМ
ДО СНІВ ПЛИВУ
МІЖ ЗОЛОТИМИ БЕРЕГАМИ
ЩО КВІТЕ НІЖНО
ВКРИТИЙ ПЕЛЮСКАМИ
ТАМ ДЕ БЛУКАЮТЬ
СТАРІ ПІСНІ

Не питай мене чому, не питай навіщо -
Ти лишив мене саму там, де вітер свище.
Не питай чого сумні сині мої очі -
Просто холодно мені, холодно щоночі.

Ти був, як вітер, як хвилі в морі,
Ти був, як дощ на весні, як зорі у небі ясні,
Та заспівали птахи в мінорі

Не питай мене чому, не питай навіщо
Ти лишив мене саму там де вітер свище
Не питай чому сумні сині мої очі
Просто холодно мені, холодно що ночі.

Ти був як вітер, як хвилі в морі
Ти був, як дощ на весні, як зорі у небі ясні
Та заспівали птахи в мінорі

На галявині у лісі горобина красна, ми зустрілися з тобою там у нічку ясну
Під зірками на одинці ти мені признався, що як тільки-но побачив, зразу закохався.

Приспів:
Ніч під горобиною, так на мене вплинула, серденько затьохкало, наче соловей.
В ніч під горобиною я тебе покинула, сльози покотилися із моїх очей.
Ніч під горобиною, так на мене вплинула, серденько затьохкало, наче соловей.
В ніч під горобиною я тебе покинула, сльози покотилися із моїх очей.

Ой у вишневому саду
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А він мене все не пускав.

Милий ти мій, прошу тебе.
Зоря зійшла, пусти мене.
Проснеться матінка моя,

З квітів та зірок я сплету вінок,
Покладу його у стрімкий струмок.
Ой, віночку мій, вісточка моя,
Ти скажи йому, як сумую я!

Приспів:

Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав -
Додому я просилася, а він мене все не пускав.
Милий ти мій, прошу тебе, зоря зійшла, пусти мене,
Проснеться матінка моя, буде питать, де була я.
Проснеться матінка моя, буде питать, де була я.
А ти, мила, скажи в отвіт - дивись, яка чудова ніч,
Весна іде красу несе, а в тій красі радіє все.
Весна іде красу несе, а в тій красі радіє все.

Там, де ліси колишуть сни осяйні,
Там ти чаклуєш навесні.
З трав вікових плетеш вінки запашні,
Паруєш закоханих, сієш пісні.
О, дай же хоч крихту тих чар і мені!

Приспів:
Панно, панно кохання,

Посіяла людям літа свої, літечка житом,
Прибрала планету, послала стежкам споришу.
Навчила дітей, як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко - і тихо пішла за межу

- Куди ж це ви, мамо?! - сполохано кинулись діти.
- Куди ж ви, бабусю? - онуки біжать до воріт.
- Та я ж недалечко... де сонце лягає спочити.

Знов причарувала в місті ніч
Самотою віч-на-віч.
Плаче за вікном останній дощ,
Знає він, що
Разом з ним сьогодні плачу я,
Бо бурхлива течія
Несе на скелі човник наших мрій,
Коханий мій.

Музыка: Дмитрий Мосс
Cлова: Любовь Лерокс

Здравствуй милый, ну зачем ты
Виноватый прячешь взгляд
То, что было не вернуть уже назад
Пусть разлучница-разлука
Позвала тебя с собой

Опадає в ранці зоря, сонце опікає їй крила.
Очі, мов алмази горять, але я тебе розлюбила.
Не кохай так сильно мене, не карай себе, ти не винен.
Я тобі кажу: все мине, не кохай мене.

Приспів:
Моє серденько надіється, моє серденько вагається,
Моє серденько горить вогнем і палає душа.

Доторкнуся до рук твоїх, відчую їх тепло.
Я не згадую тих слів, так добре було.
Я не згадую давніх зрад і двох твоїх дружин,
Ми сьогодні удвох, долі дві, дві душі.

Приспів:
У небі журавель, синиця у руках,
Та не моїх,

Музика: Олег Харитонов
Слова: Валерія Сєрова

Растворился твой смех
В бокале вина,
Мой единственный грех
Испитый до дна.
Как спокойно легко

Сонячний промінь вже заглядає у вікно твої долоні, завжди, турбота і тепло.
Не дозволяєш променю сон мій відібрати, ти берегиня моя.
Бо кожної хвилини, мов пісня соловїна, думки летять невпинно від матері до сина.

Сонячний промінь небом дарований мені, світла частинка моя, всміхається у сні.
Ти вже дорослий, але для мене назавжди, сонячний промінь – це ти.
Бо кожної хвилини, мов пісня соловїна, думки летять невпинно від матері до сина.

Старинные часы еще идут
Старинные часы - свидетели и судьи
Когда ты в дом входил они слагали гимн
Звоня тебе во все колокола
Когда ты не сумел меня понять
Я думала замрут все звуки во Вселенной
Но шли мои часы, торжественно печально
Я слышала их поминальный звон

Там,де зустрiв мене
Там шумить i нинi гай, зелений гай
Там полюбив, як ти
Мої очi синi, гай, зелений гай
Там полюбив, як ти
Мiй веселий голос, гай, зелений гай
Там я спитала
Що буде з нами, любий, як прийде розмай

Замело дорогу снегом
За рекою ни души
Нету сил от сладкой неги
Милый, милый поспеши
Где найти былое счастье подскажи
Догорит моя надежда словно поутру свеча
Обними меня как прежде, утоли мою печаль
Замирает моё сердце по ночам

Холодно так, наче зима прийшла, болісно так, доля нас розвела,
Як і чому так сталось, не питай, наші дороги розійшлися.
Мала тебе за журавля в руках та полетів у небеса мій птах.
Ніхто не знав, що буде так, що пійдеш ти по світах
І шукатиму тебе - де ти? - озвися...

Приспів:
Я відпускаю журавля, лети, лети моя мелодія

Спокійно і тихо в кімнаті у тебе,
І як барабан б’ється дощ у вікно.
Мовчи, говорити нічого не треба.
Мені все одно вже, мені все одно.

Собі я сказала: як дощ не скінчиться,
Лишуся з тобою один на один.
А цей дощ надовго, і краплі – не птиці,

слова - Юрійчук М.,
музыка - Михайлюк В.

Знов зозулі голос чути в лісі,
Ластівки гніздечко звили в стрісі.
А вівчар жене отару плаєм,
Тьохнув пісню соловей за гаєм.

Черноглазая казачка
Подковала мне коня.
Серебро с меня спросила,
Труд недорого ценя.
«Как зовут тебя, молодка?»
А молодка говорит:
«Имя ты мое услышишь
Из-под топота копыт!»

Чорнобривцi насiяла мати,
У моiм свiтанковiм краю,
Та й навчила веснянки спiвати,
Про надiю квiтучу свою...

Приспiв:
Як на тi чорнобривцi погляну,
Бачу матiр стареньку,

Музыка: Геннадий Крупник
Слова: Виталий Куровский

І
Твой город над рекой северной звездой
Светит в океане ночи
Я ангелом с небес прилечу к тебе
Если только ты захочешь

Холодно так, наче зима прийшла
Болісно так, доля нас розвела
Як і чому так сталось, не питай
Наші дороги розійшлися

Мала тебе за журавля в руках
Та полетів у небеса мій птах
Ніхто не знав, що буде так, що підеш ти по світах

“Я Пiду в Далекi Гори” - Слова і музика: Володимир Івасюк

1:
Я піду в далекі гори, на широкі полонини
Іпопрошу вітру зворів,аби він не спав до днини.
Щоб летів навільних крилах на кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила – карі очі, чорні брови.

«Я Помолюсь За Тебя»
Музыка: Дмитрий Климашенко
Слова: Евгений Муравьёв и Дмитрий Климашенко


Сто дорог между нами вновь, сто тревог и одна любовь.
И когда уезжаешь ты, то дни пусты.
По ночам без тебя не сплю, я шепчу в темноту "Люблю".