АБВ
911pesni
  • А
  • Б
  • В
  • Г
  • Д
  • Е
  • Ж
  • З
  • И
  • К
  • Л
  • М
  • Н
  • О
  • П
  • Р
  • С
  • Т
  • У
  • Ф
  • Х
  • Ц
  • Ч
  • Ш
  • Э
  • Ю
  • Я
  • A
  • B
  • C
  • D
  • E
  • F
  • G
  • H
  • I
  • J
  • K
  • L
  • M
  • N
  • O
  • P
  • Q
  • R
  • S
  • T
  • U
  • V
  • W
  • X
  • Y
  • Z
  • #
  • Текст песни Теодор Кукурудза - До українців

    Исполнитель: Теодор Кукурудза
    Название песни: До українців
    Дата добавления: 12.11.2016 | 19:47:22
    Просмотров: 56
    0 чел. считают текст песни верным
    0 чел. считают текст песни неверным
    Здесь расположен текст песни Теодор Кукурудза - До українців, перевод и видео.

    Кто круче?

    или
    Музика: Теодор Кукурудза
    Слова: Віктор Баранов
    ------------------------------------

    Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,
    Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці:
    Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день,
    Коли ми перестали гордитись, що ми українці?

    І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,
    І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в’ється,
    І що ми в Україні – таки український народ,
    А не просто юрба, що у звітах населенням зветься.

    І що хміль наш – у пісні, а не в барилах вина.
    І що щедрість – у серці, а не в магазинних вітринах.
    І що є у нас мова, і що українська вона,
    Без якої наш край – територія, а не Україна.

    Я до себе кажу і до кожного з вас – Говори!
    Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати!
    Запитаймо у себе: відколи, з якої пори
    Почали українці себе у собі забувати?

    Запитаймо й про те, чи спитати усе на буття,
    Котре нашу свідомість узяти змогло так на Бога,
    Що солодшим од меду нам видався чад забуття
    Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога.

    Українці мої, то українці ми з вами, чи як?
    Чи в "моголах" і вмерти судилося нам ще од Тараса?
    Чи в могили судилось забрати нам наш переляк,
    Що знітив нашу гідність до рівня вторинної раси?

    Українці мої! Як гірчать мені власні слова...
    Добре знаю, що й вам вони теж – не солодкі гостинці.
    Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива,
    Коли бачу, як щиро себе зневажають українці.

    І тоді в мені ниє криваво осколок тупий
    Мене думка одна обсідає і душить на славу
    Ради кого Шевченкові йти було в Орські степи?
    Ради кого ховати свій біль за солдатську халяву?

    То хіба ж не впаде, не закотиться наша зоря,
    І хіба не зотліє до тла українство між нами,
    Коли навіть на згарищі долі й зорі Кобзаря
    Ми і досі спокійно себе почуваєм хохлами?

    Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил.
    Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина.
    Тільки хто ж колись небо прихилить до наших могил,
    Як не зраджена нами, зневажена нами Україна...

    Тільки хто ж колись небо прихилить до наших могил,
    Як не зраджена нами, зневажена нами Вкраїна...
    Зраджена, зневажена, наша Україна...
    _______________________________________________
    Music: Theodore Corn
    Words: Victor Baranov
    ------------------------------------

    I ask to myself, I ask you, people
    I ask in the books, look around on every page:
    Where is the year where the month at damn week and day
    When we no longer proud that we are Ukrainian?

    And we have a soul, full of its own virtue and generosity,
    And we have a council that has winds from Bayda us,
    And we in Ukraine - Ukrainian people did,
    And not just the crowd that the people called in reports.

    And our hops - the song, not the wine barrels.
    And that generosity - in the heart, not in the store windows.
    And we have it, and that it is Ukrainian,
    Without which our region - territory, not Ukraine.

    I say to myself and to all of you - Say
    Says all good though we have learned to keep quiet!
    Ask yourself: chips, which pores
    Began Ukrainian self-confidence forgotten?

    Also ask whether to ask all of life,
    Which could take our minds as to God
    What is sweeter than honey from the fumes seemed to us oblivion
    Native words and songs, and the sources and paths of the door.

    Ukrainian mine, the Ukrainian we are, or what?
    Does the "Mogul" was destined to die and we still from Taras?
    Does the graves destined to take us to our fear,
    What znityv our dignity to the level of second race?

    Ukrainian mine; How bitter my own words ...
    Well I know that you are too - not sweet goodies.
    But I must say, for the heart, like a candle, float,
    When I see how genuinely despise themselves Ukrainian.

    And then in my blood aches blunt fragment
    I thought one obsidaye and strangles the glory
    Of whom go Shevchenko was in Orsk steppes?
    Of whom hide their pain soldier freebie?

    It does not fall, do not go down our star,
    And is not zotliye the background Ukrainians among us,
    When even the ashes of fate and the stars Bard
    We still feel calm Khokhlov?

    Ukrainian mine; God give you happiness and strength.
    You can live and COPD, not zhirkne of loaf.
    Only once the sky who incline to our graves,
    It is not betrayed us, humiliated us ... Ukraine

    Only once the sky who incline to our graves,
    It is not betrayed us, humiliated us in country ...
    Betrayed, humiliated, Our Ukraine ...
    _______________________________________________

    Скачать

    Смотрите также:

    Все тексты Теодор Кукурудза >>>

    О чем песня Теодор Кукурудза - До українців?

    Отправить
    Верный ли текст песни?
    ДаНет