Тесса Колейс все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

а місто спить, і нам давно пора.
та ми йдемо і дивимось як у музеї.
а всі дороги, мертві з ранку, раптово ожили і поповзли, як змії,
в пустелі вулиць, по малих дворах, в яких усі знайомі по-сусідськи,
де тайники зариті по кутах, ну, ти ж пам'ятаєш (скельця та кора).
а ми йдемо. і ніч іде. й дитинство.
а наше місто спить.
і світяться вогні, і три години ще не ходить транспорт.

адже так вийшло, що ні віри, ні любові у мене не було.
раптом - ти!
і я вся в тебе потекла струмками, річками, які тільки знала,
вітром себе пригнала, і в тебе впала.
адже ти мені став домівкою і світлом.
і де б я не поневірялася
всередині тебе – все мені там тепло, все - відповідь,
що ти – найбільше в світі ненадовго.

Вкотре їй хочеться блукати в пустих стінах сірого відтінку,
Ти станеш залежним, коли відчуєш на смак цю хижу жінку,
Вона має один телефонний номер у пам’яті і синець під коліном,
Їй давно начхати чим себе труїти: коханням чи анальгіном.

Весна принесе блаженну перемогу у битві з собою,
Вона ніколи не підводила, життя давало збою,
Забула, що треба грати роль, якби ж знала хто ти,

Осінь, безбарвна та сіра, ступила на облущений поріг,
В навушниках Земфіра, подалі від ненависних доріг.
Я в тобі вбачаю диво, та літак у небо вже злетів,
Не лякай мене ти, зливо, він про кохання шепотів.

Лише самотня та холодна, осінь плечі обійма,
Хвиля почуттів глибоководна, її уже я не сприйма,
Навіщо стільки обіцянок, пустих, примарних та гірких,