- Місяць на небі, зіроньки сяють
Місяць на небі, зіроньки сяють.
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує, серденько мре. }2
- Було в хлопця п'ять дiвок
Було в хлопця п'ять дiвок,
Було в хлопця п'ять дiвок.
А перша Одарка, а перша Одарка,
Добра господарка.
Було в хлопця п'ять дiвок,
Було в хлопця п'ять дiвок.
А друга Галинка, а друга Галинка,
- В далині за селом
В далині за селом я тебе чекаю.
На високій полонині соловей співає.
В гори прийди до мене, квітку візьми від мене. Квітка тобі розкаже тайну зелених гір о-о-о.
В гори прийди до мене, квітку візьми від мене. Квітка тобі розкаже тайну зелених гір.
В далині за селом там живе красуня.
- Взяв би я бандуру
Взяв би я бандуpу
Та й загpав, що знав.
Чеpез ту бандуpу 1
Бандуpистом став.
А все чеpез очi…
Коли б я їх мав,
За тi каpi очi,
Душу я б вiддав.
- Галю моя, Галю
Нэсэ Галю цыцьки, а вони трясуться.
Шо ж ёго робыты, як же изъябнуться?! x 2
- Галю молодая, дай тебэ потрогать -
ты ж така пиздова, пишли, поебэмось! x 2
- Ваня недурненькый, я ж ещё целюща.
Пишли у садочек, подрочи на мэне! x 2
- Грицю
Грицю, Грицю, до роботи,
В Гриця порвані чоботи.
Грицю, Грицю, до телят,
В Гриця ніженьки болять.
Грицю, Грицю молотити,
Гриць не здужає робити.
Грицю, Грицю, врубай дров,
- Гуцулка Ксеня
Темна нічка гори вкрила,
Полонину всю залила,
А в ній постать сніжно-біла, —
Гуцул Ксеню в ній пізнав.
Він дивився в очі сині,
Тихо спершись на соснині,
І слова палкі любові
Він до неї промовляв:
- Двічі в одну річку
Більше я не дамся смутку в полон
І не наздожене мене печаль
Я не заплачу за тобой знов
Прощавай прощавай любий любий
Двічі в одну річку не ввійдеш не благай мене
Ти зі мною щастя не знайдеш
Не руйнуй що є
- Десь заграла плакуча гітара
Спить ставок де колишуться віти
Вітерець верболозах заснув
Десь заграла плакуча гітара
Там дівчина встрічала весну
Десь поїхав твій милий далеко
Так далеко від твого села
І не скаже той місяць за хмари
- До дому я просилася
Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав.
До дому я просилася, а він мене все не пускав,
До дому я просилася, а він мене все не пускав.
О, милий мій, а я ж твоя, дивись, яка зійшла зоря,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я.
- Додому я просилася
Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав.
До дому я просилася, а він мене все не пускав,
До дому я просилася, а він мене все не пускав.
Ти милий мій, а я ж твоя, пусти мене, зійшла зоря,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я.
- Зелене листя, білі каштани.
Зелене листя, білі каштани, | (2)
Зелене листя, білі каштани... | (2)
Ой як то сумно, як вечір стане. |
Ой як то сумно, як то нудно, | (2)
Ой як то сумно, як то нудно: | (2)
Любла хлопця - забути трудно. |
- Із сиром пироги
C
Служив козак у війську,
A7 Dm
Мав років двадцять три,
G
Любив козак дівчину
C
І з сиром пироги.
- Ішла дівчина луками
Ішло дівча лучками,
Лучками, лучками, лучками,
Несло фартух з грушками,
Грушками, грушками, грушками.
Стрітив його парубок,
Парубок, парубок, парубок:
— Покаж, дівча, заробок,
Заробок, заробок, заробок.
- Ішов козак потайком
Ішов козак потайком (2)
До дівчини-серденька вечірком. (2)
"Ой дівчино, відчини, (2)
Своє-моє серденько звесели!" (2)
"Ой не буду відчинять, (2)
Бо ти будеш, серденько, жартувать."(2)
- Їхав козак за Дунай
Їхав козак за Дунай, сказав: «Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький, скачи та гуляй!»
«Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче,
Як ти ж мене покидаєш, тільки подумай!».
Приспів:
Лучше було б, лучше було б не ходить,
Лучше було б, лучше було б не любить,
- Їхав, їхав козак містом
"Їхав козак"
Їхав, їхав козак містом,
Під копитом камінь тріснув!
Да раз-два!
Під копитом камінь тріснув! Да раз!
Під копитом камінь тріснув!
Соловейко в гаю свиснув!
- Квiтуча Україна
Де сяє сонце золоте
І журавлі курличуть,
В саду черешенька цвіте,
Вечерять мама кличе.
Співає сонячні пісні
Уся моя родина,
Бо я вродилась на землі,
Що зветься Україна!
- Кущ Калини
При долині кущ калини
Нахилився до води.
Ти скажи, скажи, калино,
Як попала ти сюди.
Якось ранньою весною
Козак бравий прискакав.
Милувався довго мною,
- Лісапед мій, лісапет
Продавала самогон, продавала
Трохи грошей я собі назбирала
На базарі лісапед я придбала
Найкрутіша на селі баба стала
Приспів
Лісапед мій, лісапед
Двохколісний "Гранд Черокі"
- Місяць на небі, зіроньки сяють...
Місяць на небі, зіроньки сяють.
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує, серденько мре. }2
- На зорі мене, мамо, збуди
На зорі мене, мамо, збуди
Хоч на дворі весни перешум.
Я тобі із криниці води, |
На цілісінький день наношу. |
На цілісінький день наношу. | (2)
Хоч криниця далеко від нас,
Та до неї іти по стерні.
- Навари милая
НАВАРИ МИЛАЯ
(проигрыш)-куплет 1р.
1.Ой мiй милий вареничкiв хоче-2р
|Навари милая-2р,навари,у-ха-ха,моя чорнобривая|2р
2.Та й дров же нема,милий мiй,миленький
- Несе Галя воду
Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок в'ється.
За нею Іванко,
Як барвінок в'ється.
Галю ж моя Галю,
Дай води напиться,
- Ніч Яка Місячна
Нiч яка мiсячна, зоряна, ясная!
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, коханая, працею зморена,
Хоч на хвилиноньку в гай.
Ти не лякайся, що босиi нiженьки
Змочиш в холодну росу:
Я тебе, милая, аж до хатиноньки
- Ой да мені сниться
Ой да мені сниться.
А менi наснились бiля мене дiвки
А менi наснились молодi блондинки
I такi вродливi, та такi грудастi
Ой якi красунi повнi очi страстi
Ой — ой да менi сниться
Ой — гарна молодиця
Лап — а ii не має
- ой орали хлопці ниву
Ой орали хлопці ниву –
Виорали ярмо,
Ой орали хлопці ниву –
Виорали ярмо,
Заплати ж мені, дівчино,
Що я ходив дармо.
А я ж тобі, козаченьку,
- Ой там на горі
Ой там на горі, ой там на крутій,
Ой там сиділо пара голубів. (2)
Вони сиділи, парувалися,
Сизими крильми обнімалися. (2)
Де взявся стрілець, стрілець-молодець
Й убив-розлучив пару голубів (2)
- Ой у вишневому саду...там соловейко щебетав...
Ой у вишневому саду
Там соловейко щебетав.
Додому я просилася,
А він мене все не пускав.
Милий ти мій, прошу тебе.
Зоря зійшла, пусти мене.
Проснеться матінка моя,
- Ой у полі три криниченьки
Ой, у полі три криниченьки,
Любив козак три дівчиноньки.
Чорнявую та білявую,
Третю руду та поганую.
Чи всі ж тії та й сади цвітуть,
Що весною розвиваються,
Чи всі ж тії та й вінчаються,
- Ой, мамо, люблю Гриця
За городом кози пасла,
Назбивала бутель масла,
Приспів:
Соловей у саду: тьох, да тьох,
Соловеєчко, личко - чинда
Черечинда - клечинда - речинда,
Личко - цюмба - цюру-цюмба
- Ой, на горі два дубки
Ой, на горі два дубки,
Ой, на горі два дубки,
Ой, на горі два дубки, два дубки,
Та й звелися докупки.
Вітер дубом хитає,
Вітер дубом хитає,
Вітер дубом хитає, хитає.
- Ой, на горі цигани стояли
Ой на горі цигани стояли,
Ой на, ой на горі цигани стояли.
Приспів:
Стояла, думала циганочка молода, (2)
Циганочка молода, циганочка молода.
Один циган не п’є, не гуляє,
- Ой, ти, Марічко-чарівнице
1.Цвіте терен коло хати,
Квіти буйно розквітають,
Покохав її до болю,
Вона моє серце крає.
Покохав її до болю,
Вона моє серце крає.
Приспів: (2)
- Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав.
Ой, у вишневому саду, там соловейко щебетав.
До дому я просилася, а він мене все не пускав,
До дому я просилася, а він мене все не пускав.
О, милий мій, а я ж твоя, дивись, яка зійшла зоря,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я,
Проснеться матінко моя, буде питать, де була я.
- Ой, чорна я си, чорна
Ой чорна я си, чорна,
Чорнява, як циганка.
Чом си полюбила,
Чом си полюбила
Чорнявого Іванка?
Чом си полюбила,
Чом си полюбила
Чорнявого Іванка?
- Ой,на горі та женці жнуть
Ой на горі та женці жнуть, (Двічі)
А попід горою
Яром-долиною
Козаки йдуть.
Гей, долиною, гей,
Широкою,
Козаки йдуть.
- Очі волошкові
Я іду багряним садом,
Туман ляга на лист опалий.
Тут колись ходили рядом,
А навкруги весна буяла.
Приспів:
Ой ви, очі волошкові,
Мов троянди пелюстки – вуста,
- Очі сині
Очі синії-сині дала мати дівчині,
А навіщо давала, та й не знала сама.
А тепер цій дівчині через очі ті сині
Ані вдень, ані вночі та й спокою нема.
А нащо було, мати, очі сині давати? -
Очі сині самотні, мабуть, будуть навік.
Очі сині та карі не підходять до пари,
- Очі сині та карі
Очі сині та сині, дала мати дівчині
А навіщо не знала, мабуть того сама
А тепер цій дівчині, через очі ті сині
А ні в день, а ні в ночі, та й спокою нема
А нащо було мати, очі сині давати
Очі сині самотні, мабуть будуть навік
Очі сині та карі, не підходять до пари
А від цього серденько, тільки плаче й болить
- Рідна мати моя
Рідна мати моя, ти ночей не доспала,
і водила мене у поля, край села.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя дала.
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.
Хай на ньому цвіте росяниста доріжка
- Розпрягайте хлопці коней
Розпрягайте, хлопцi, конi,
Та лягайте спочивать.
А я пiду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
Припев:
Маруся раз! два! три! калина, чернявая дивчина,
- Розпрягайте, хлопцi, коней
Розпрягайте, хлопцi, коней,
Тай лягайте спочивать,
А я пiду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
Маруся раз, два, три, калина,
Чорнявая дiвчина
В саду ягоди рвала.
- Свекруха
Я так довго на тебе чекала,
Я так довго тебе виглядала,
Коли сніг ішов, коли дощ ішов, |
Коли син мій до тебе йшов. | (2)
Приспів:
Рідною донею
Я зустріну тебе і послухаю,
- Сиджу я край віконечка
Сиджу я край віконечка на зорі споглядаю,
Сиджу я край віконечка та й так собі думаю,
Чи прийдеш милий ти чи ні,
Що часто так мені снишся,
Підходжу ближче до вікна,
А ти стоїш смієшся.
- Сіла птаха
Сіла птаха білокрила на тополю,
Сіло сонце понад вечір за поля
Покохала, покохала я до болю
Молодого, молодого скрипаля.
Покохала, зачарована струною,
Заблукала та мелодія в гаю.
В гай зелений журавлиною весною
- Соловейко
1. Ой, у вишневому садочку, там соловейко щебетав.
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох, а-я-я, ох-ох-ох,
Там соловейко щебетав.
2. Ой, у зеленому садочку козак дівчину увіщав.
Віть-віть-віть, тьох-тьох-тьох, а-я-я, ох-ох-ох,
Козак дівчину увіщав.
- Сподобалась менi
Ой чий то Кінь стоїть
Що Сива Гривонька
Сподобалась мені
Сподобалась мені
Тая Дівчинонька
Не так та Дівчина
Як Біле Личенько
- Ти казала прийди, прийди
Ти казала в понидiлок - пiдем разом по барвiнок,
Я прийшов, тебе нема, пiдманула, пiдвела.
Ти мене пiдманула, ти ж мене пiдвела,
Ти ж мене, молодого, з ума розума звела.
Я казала у вiвторок - поцiлую разiв сорок,
Ти прийшов, мене нема, пiдманула, пiдвела.
- Туман Яром
Туман Яром, туман долиною
Туман Яром, туман долиною.
За туманом ничого не видно,
Тiльки видно дуба зеленого.
Пiд тим дубом криниця стояла,
В тый криницы дiвка воду брала.
Та й пустила золоте вiдерце,
- Цвіте терен
Цвіте терен, цвіте терен,
А цвіт опадає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
Хто в любові не знається,
Той горя не знає.
А я, молода дівчина,
- Це було на Волині
Це було на Волині, там, де ромашки цвітуть,
Де співають дівчата, гарні хлопці живуть.
Там я хлопця зустріла, гарний він молодий,
З голубими очима ще й з лиця чарівний.
Річка тихо шуміла між крутих берегів,
Ти стояв біля мене про любов говорив.
Ти володар полів, ти царевич морів,
- Червона рута
Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.
Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?
- Чом ти не прийшов
Чом ти не прийшов, як місяць зійшов,
Я тебе чекала.
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Мати не пускала.
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Мати не пускала.
І коня я мав, і стежку я знав,
- Чом ти не прийшов як місяць зійшов
Чом ти не прийшов, як місяць зійшов,
Я тебе чекала.
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Мати не пускала.
Чи коня не мав, чи стежки не знав,
Мати не пускала.
І коня я мав, і стежку я знав,
- Чорнії брови, карії очі
Чорнії брови, карії очі,
Темні, як нічка, ясні, як день!
Ой очі, очі, очі дівочі,
Де ж ви навчились зводить людей?
Ой очі, очі, очі дівочі,
Де ж ви навчились зводить людей?
Вас і немає, а ви мов тута,
Світите в душу, як дві зорі.
- Чорнобривці
Чорнобривців насіяла мати
У моїм світанковім краю,
Та й навчила веснянки співати
Про квітучу надію cвою.
Приспів:
Як на ті чорнобривці погляну,
Бачу матір стареньку,
- Я піду в далекі гори
Я піду в далекі гори, на широкі полонини
І попрошу вітру зворів, аби він не спав до днини.
Щоб летів на вільних крилах на кичери і в діброви
І дізнавсь, де моя мила - карі очі, чорні брови.
Приспів:
Мила моя, люба моя, світе ясен цвіт.
Я несу в очах до тебе весь блакитний світ.