- 9
Старі страхи не липнуть до нових
В усіх подій своя є біль і сила
В найгірші дні доля не скосила –
Значить, ми знаєм, що не так.
Ти віриш брехні?
Ти чуєш де правда?
Нікого не сприймати не можна.
- ГУЩА
Це – той космос,
Це – та ще туманність,
Все іще ті обрії,
Яких не втримали зірки.
Хтось скаже менше;
Я – чую думки,
Через гущі мозку мансипацій
- ЗАНОВО
Мої спогади залишені в столиці
Оставлені в храмах,
Роздарені півчим хорам
Моя юність залишена у мемуарах –
Тобі, присвячених віршах,
Спалених у відчаях.
- МОРФЕМА
Я шукав, шукаю
відповіді на тебе.
Ти – створюєш питання свої, мої
Ти – не одна одна така:
муза, фурія, любов.
Собака забреше,
- Оксамиті
Якщо заплачуть мої очі правдою,
зустрівши мертвий сніг на атомних грибах –
то викладу її тирадою
в просвітлених віршах.
Як ми іще побачимо своє життя,
як не в стоп-кадрах свого гніву?
Свої думки благослови:
- РЕН, КОСТВЕННО
Когда поздно, тени стоят
В прошлом
ты стоишь, а крыша летит пошло
Ты рисуешь лучшее
А на улице – удушливей
сделав шаг – лучше не жалеть себя –
и встретит утро душа обновлённая