ПотеряПомнишь наши времена ? были я и ты ?
Твои цветы стоят с тех пор,но они завяли
И там где наши мечты ,были для красоты
Растаяли со временем, ну или в пропасть упали
Ты где-то там на земле ,а я как-будто на небе
Не понимаю,что стряслось,за то короткое время
за время то,что не смотрели даже на друг друга
Не делай дуру из меня,я знаю про подругу,
Не ти.Це сталося із нею вже давно,
Поринула у почуття свої,
Життя у неї стало мов кіно,
Та герої не її,та герої не її.
Вона хотіла поруч бути з ним,
І віддавати всю любов йому,
Він був для неї рідним і чужим,
Йому відкрила душу свою.
Птаха воліМій сусід романтик ще з дитячих літ.
Квіточка-лілея, шепне було вслід.
зараз він знаходить інші вже слова,
я тепер для нього мавка лісова.
А я не квітка, не лілея,
Я і не мавка лісова,
Ніколи і не буду нею,