В той день горів криваво схід, Що стиха шепотів услід: «Ідіть зі мною у танок, Вдягніть із полум’я вінок» І ти мене в танок взяла І дар безсмертя надала.
Я бачу скалки своїх мрій Розбите дзеркало надій - Ті очі, сповнені бажань, Вогнів примарних сподівань… Боєць, що втратив свій загін, На шлях до пекла ступив він.
Ті очі, сповнені надій – Облуди шлях, душі крадій Ті очі, чисті, мов кришталь. Три сотні літ блукаю я, І не прийма мене земля, Усюди погляд твій барвить, Нестримним жаром пламенить, І я кричу до злих небес: «Прийміть мене, щоб я воскрес!»
Ті очі, сповнені надій – Облуди шлях, душі крадій Ті очі, чисті, мов кришталь - Насправді смуток, біль і жаль… Ті чари в чорноті зіниць Вони мене штовхнули ниць.
Цей погляд далі все горить, десь у безмежності століть. Я ж глас небес в душі почув, зітхнув востаннє та й поснув… On the day a blood burned east What followed quietly whispered: "Come with me dance, Wear a crown of flames " And you took me to the dance I gave the gift of immortality.
I see fragments of his dreams Broken mirror of hope - Those eyes, full of desires, Lights illusive hopes ... A soldier who lost his squad, On the way to hell he stepped.
Those eyes full of hope - Pretense way, the soul Thief Those eyes, clear as crystal. Three hundred years have gone astray I And do not make me land Everywhere your eye color, Unrestrained fervor flames, I cry to heaven evil: "Take me to Risen!"
Those eyes full of hope - Pretense way, the soul Thief Those eyes, clear as crystal - In fact, sadness, pain and regret ... Those magic in the blackness of the pupils They pushed my knees.
This view is further off, times infinity centuries. I am the voice of heaven the soul heard last sigh and posnuv ...