Пачуй, Гасподзь, малітву ліберала, Пакуль каменты шчэ закрытыя пад ёй, Пакуль нясуць бензін і падаюць забралы, І рэшткі смутку спакушае алкаголь.
Пачуй, Гасподзь, малітву ліберала, Пакуль unmute націснуць сілы ёсць, Пакуль душа жыве не па лякалах І дараваць магу чужую злосць.
За пракурораў і нявінна вінаватых, За змагароў і ціхароў ў адным радку, За вату з вышыватай па вакзалах – Адзін вагон на ўсіх, адзін мактуб.
За шлях кароткі ад прэс-клуба да прэс-хаты, За кансерватараў і за элгэбэтэ, За тых, хто па франтах матляецца заўзята, Старых і маладых, нябачных і гэдэ.
За тых, хто цвердаруч накрэмзаў пастанову, Куратару на лецішча хто падагнаў адкат, За мовы ўсіх народаў і з кавай і нанова, За ўнутраны Берлін і знешні Сталінград.
За ранішніх барыгаў, начных мянтоў-забойцаў І п'яных і не вельмі, з баблом ці без надзей, За ўсіх лаурэатаў ўсіх прэмій ўсіх гедройцаў, Сяброў усіх саюзаў, паненак і блядзей.
Тых, хто чытае Тору, тых, хто кідае зігу. «Дык як жа нам маліцца?» – спяваюць блазны тут. І я, таксама блазан, і я, такі ж барыга, Адзін гуманітарны ведаю маршрут.
За тых, хто лічыць долі, за тых, хто любіць грамы, Я многа не прашу – без мукаў каб фінал, За кожнага з тых двух, хто думае пра маму Па розныя бакі ад аднаго ствала.
Пачуй, Гасподзь, малітву ліберала… Услышь, Господи, молитву либерала, Пока комментарии ещё закрыты под ней, Пока возят бензин и опускают забрала, И остатки грусти соблазняются алкоголем.
Услышь, Господи, молитву либерала, Пока есть силы жать безмолвно, Пока душа живёт не по правилам, И я могу простить чужой гнев.
За прокуроров и невинно виновных, За бойцов и квиетистов в одном ряду, За вату с вышивкой на вокзалах – Одна машина на всех, одна матка.
За короткий путь от пресс-клуба до дома прессы, За консерваторов и за Элгебет, За тех, кто ревностно торчит по фронтам, Старых и молодых, невидимых и геде.
За тех, кто резолюцию строчил твёрдой рукой, Кто куратора на дачу возил, За языки всех народов, и с кофе, и снова, За Берлин внутренний и Сталинград внешний.
За утренних разносчиков, ночных ментов-убийц, И пьяных, и не очень, с бубликом или без надежды, За всех лауреатов всех премий всех гэдройцев, Друзей всех союзов, барышень и шлюх.
За тех, кто читает Тору, за тех, кто бросает зигзаг. «Так как же нам молиться?» — поют здесь клоуны.
И я, тоже клоун, и я, тоже разносчик, Только гуманист знает маршрут.
Для тех, кто считает акции, для тех, кто любит граммы, Я не прошу многого – без мучений в финале, Для тех двоих, кто думает о маме По разные стороны одного ствола.