- 03 - Зовсім один
1.
Так і не так
Я йшов, я бачив знак
Я біг, де власний світ
А під ногами лід…
Так і не так
Я жив, не знаю як
- Ангел Божий із небес
Ангел Божий із небес
Радість нам звіщає днесь,
Що у Вифлеємі Бог воплотився,
Там у вертепі Він появився
Бідним пастирям.
Тож спішім у Вифлеєм,
Де у яслах Божий син
- Коло - лудо луда
Devojka sedi kraj mora sama i tiho sebi govori
Ah mili Boze da li ima, ima’l što šire od mora
Ludo luda, mlada si devojko, riba iz vode joj govori
Ima luda ludice devojko, šire je nebo od mora mog
Devojka sedi u polju sama i tužno sebi govori
Ah mili Bože moj imaš li odgovor
- Опасан плес
Овај танго за мене
тебе, њу и њега
је тако опасан плес
по нашу дивљу глад
Тако тешко се у нама
ломи даљина која кида
а умрети је лако
- Пречистая Діва
Пречистая Діва Сина породила. Так рано!
Так рано раненько радуйся земленько.
Бо Христос ся народив.
Ангели співають, пастирям звіщають: Слава!
Слава на небі, а спокій на землі
Всім людям спасення.
- Сховай мене від дощу...
Сон пройшов, я не спав, а може спав і не знав
А може десь – колись, тебе я з іншим застав – проспав
Але здається мова йде не про нас
Я попри тебе пройшов – ти не замітила знов.
Не знаюде про що говорять і про кого слова
Проклятий дощ розрізав небо і тяжка голова
Я чисто змок, біжу і як завжди в нікуда
- Хто там по дорозі
Хто там по дорозі йде до Вифлеєму,
Що се за невіста пречудна при нему.
То Марія Діва, Йосиф коло Неї
Йдуть шукати місця, у рідні своєї.
Дармо довго ждали в кревних під дверима,
Цілі вже дрожали від вітру і зимна.
Одні хоч вчинили, другі не прийняли,
- Час радості
Час радості веселості світу настав нині,
Бо Спаситель Відкупитель народився з Діви.
Прийшов на світ сам Бог, народився убог,
Не в золотих неба — палатах, як міг.
Вже Ангели в Вифлеємі його величають,
Слава Богу, мир на землі — радісно співають:
Народився сам Спас, увеселив всіх нас,
- Чекай, не відлітай
Той теплий сонячний день, для нас був точно як ніч,
Нестерпний біль моїх снів — я чую.
Ти відійшла вже давно і випав сніг, зимний сніг
На серці моїм як лід, я знаю.
А перепал наших слів заліг як камінь тяжкий,
Та ти вже сіла у свій літак.
І я тоді зрозумів, який я був неправий,
- Чорні квіти
Коли я згадую тебе, моя уява знову в сни мене несе
Де з висоти зірок холодних бачу я все те
Що було і не було в нас, в той час.
В той час, коли я ще не знав, що
Спокій свій і душу – я тобі віддав,
А теплий вітер нам про небо розказав,
І я складав вірші про нас, в той час.
- Я вже не твій
1.
Тобі всі сказані свої слова
Я позбирав як кусочки скла
І тільки вітер знає правду про нас.
Я думаю вдень і думаю вніч
Я знов не знаю у чому річ
Наша доля зла, все вирішить час.
- Я сам
1
Зелені штори, білі вікна в моїй хаті — я сам,
Коли вже темно на дворі і ніч не видно очам.
Я виключаю телефон і ставлю чайник на газ,
І не впускаю в двері тих, хто вічно бреше на нас.
Я бачив день, але мені вже якось ліпше вночі,