- Голубина книга. Гусла
Із начала віка сотворил Бог землю,
Сотворил Бог Адама со Євою,
Наділил питанієм в світлом раю.
Во світлому раю жити в свою волю.
Положил Бог заповідь великую:
Не скушать Адаму з єдново древа.
- Грішний чоловіче. Гусла
Як ходив же грішний чоловіче, він по білому світу,
Як ходив же грішний чоловіче, він по білому світу.
Приступили к грішну чоловіку, к йому добриє люди,
Приступили к грішну чоловіку, к йому добриє люди.
- Що тобі треба, грішний человіче, чи злата, чи серебра?
- Що тобі треба, грішний человіче, чи злата, чи серебра? Чи злата, чи серебра, чи золотого одіянія?
- Ой горе тій чайці
Ой горе тій чайці, горе тій небозі,
Що вивела чаєняток при битій дорозі.
Ішли чумаченьки, воли попасали,
І чаєчку зігнали, чаєнят забрали.
А чаєчка в'ється, об дорогу б'ється,
К сирій землі припадає, чумака благає:
- Ой у полі могила з вітром говорила
У полі могила з вітром говорила:
– Повій, вітре буйнесенький, щоб я не змарніла.
Щоб я не зчорніла, щоб я не змарніла,
Щоб на мені трава росла, росла-зеленіла.
Навкруги могили трава зеленіє,
А в могилі спочивають хлопці молодії.
- Раю мій, раю. Гусла.
Восплакався Адам пред раєм стоя:
Раю мій, раю, прекрасний мій раю.
Раю мій, раю, прекрасний мій раю.
Раю мій, раю, прекрасний мій раю.
Мене ради раю сотворено бисть,
Єви ради раю заключено бисть.
- Сорок калік з калікою. Гусла
Ой, з пустелі із Єфимової,
із монастиря з Боголюбова.
Ой, там сорок калік збиралися
йти до святого Єрусалима.
Стали думати думу тяжкую:
вибирали собі отамана.
Отамана Касян Михайловича,