Відчуття.Тиші все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Невже ніколи я
Не застосую своїх чар
На захист твій?
Хіба вже більше я
Не зможу стримати удар
В твоїй війні?

(Ні), не йди, - прошу я,

Просто іди
Пробач за все
Забудь мене – є
...Не обертайся

Гортав думками вікон лід
Морозну тугу скла
Тепла палкого сивий слід

Бывай, абуджаная, сэрцам дарагая.
Чаму так горка – ні магу я зразумець.
Шкада заранкі мне, што ў небе дагарае
На ўсходзе дня майго, якому ружабець

Пайшла ніколі ўжо не вернешься, Алеся,
Бывай, смуглявая, каханая бывай.
Стаю на ростанях былых, а з поднябесся

Спи в мені моя жива безодня
Спи й не бійсь – я дихаю сьогодні
Погляд твій слова на стелі пише
Я ж сліпий й німий у нашій тиші
Час не став стирати знаки з тіла
Обіймав допоки не знесилив
І коли за склом не стало ночі
Він пустив свій біль у мої очі

Ти можеш знищити
Всі свої щити
Чи піти
Ти прагнеш винайти
Трохи істини
І війни-вини

Ти тої вічності знак

Барвисті бліки на вулиці
Розмокнуть, зникнуть й не збудуться
Папером потоки каламутності
Що душать надміром відсутності

Каміння – насіння неживої вроди
Стираю до крові, фарбую сходи
В повітрі розбите сяйво води

Просив у вітра поступитися упертістю мені
І бився у несамовитості, лишав себе на склі
Замерзли крила під твоїм вікном, горять руїни мрій
Ще мить тому я полетіти міг... Забий.

Ламав тебе, ламав себе, стрибав у небо
Не дочекаюся весни - мені не треба
Я бачу стіни несказаних тобою слів -

Я так хочу
Забутися в світі твоїх снів
Я так хочу
Захлинутися в вирі твоїх злив
Я так прагну
Розлитися по губах
Мізер правди
Розсиплеться знову страх

Привіт, мій страх -
В мені ти знов і назавжди
Моє життя
Стираєш все до самоти

Вбиваєш ти

В голові моїй, як в зомбі, чути голоси

Стираю з тіла знак
Знімаю плісняву з очей
Я знаю, що не буде так
Я хочу, щоб не було вже

Я не стерпів чекання до кінця
У мені сірий скляний дощ
Розбита клята крига ця

Невчасний – у кожному своєму подиху
За потягом
Неясно – для чого все це було, для кого
Зруйноване

Повернусь
Я повернусь туди, де
Кожна мить

Ламані мої почуття услід за вітрами тіні нервово пливли
Твоїх пальців слід зник з моїх долонь, поки ми так стрімко тікали від мли
В нас не було сну, свідків і мостів, щоб по них вертатися в темряву злив
Неспокійний я, несмілива ти, кликала з тобою лишитись та
Я не хтів... я - полетів

У повітрі наш розливався сум, стигла у воді наша дивна печаль
Скільки було тих, хто придумав біль і перетворився на тишу і жаль

У димне марево закутаний
Мій сон забився в тінь
Блукаю стежками забутими
У пам’яті моїй
І тими світлими дорогами
Наповнене усе
Живими крилами, високими –
Мене туди несе

Все, розірване все, зруйноване вщент –
Той самий момент, коли зникає небо.
Ми дійшли до весни з тобою удвох,
Лишився лиш крок – й ми вище схеми.

Там, все було лиш там, між зібганих меж
І темрява теж прострелить скроню
Світ зникає під лід, без зайвих зусиль

Мій подих рветься, б’ється гнів
Та не зірветься жодне з слів –
Ти увійдеш в обійми погляду
Без тебе тане кожна ніч
Ти сі змінила – в тому й річ –
Мені лишаючи лиш спогади

Ти можеш стати чужою