- - 12 - До праці
Не мови кічливої жде Україна,
Наслухалась добре вона тих речей,
А праці й поради від кожного сина
Жде мати убога і просить дітей.
Приспів:
До праці великої, праці святої!
Не нужні тут шаблі, гармати й списи,
- Брате, більш вже не можна сидіти без діла
Слова і музика Віктора Пашника
Брате, більше не можна сидіти без діла,
Раджу встати з дивану і йти на війну.
Та поки ще чуприна твоя не зсивіла -
Пора боронити свою сторону.
Приспів:
- Весна
Ще ненаписані пісні
Літають в піяній голові.
Весна іде, шепоче мені:
Ти мій!
Крик журавлів у небі чув,
Та крил не маю, щоб летів!
Зимонькі слізоньки течуть в синє море!
- Відьма у виконанні Хмари
Зранку до вечора
Трудяться рученьки,
Пестять холодну росу.
Очі, що зорі,
Сяють іскрито,
Вітер плете їй косу.
Приспів:
- Вічне
Так хочеться бути поруч
І бавити твої руки,
Співати, ідучи вгору,
Приймати і радість й муки.
Так хочеться легко жити,
Згадати слова відверті,
До смерті тебе любити,
Любити і після смерті.
- Дівчинко - царівна
Надзвичайно схожі, просто він-вона,
Дві дитини Божі, а душа одна.
Дівчинко моя, моя царівна,
Слів не підберу - ти моя весна!
Подивися в очі лангідно, чарівно,
Прошу в тебе права називать Жона!
- Дяка
Em..............................C
Ти мене продовжиш на Землі
Am..........H7
Якось вранці казав мені тато
У дитинстві, як були малі,
Він добро посіяв щоб було багато…
Ти – то я, шептала мені мама,
- Заспівай
_Hm
Палиж соснаў вьетца дым
____F#
У аблокі тягне след
___Hm
Успаліны аб былым
____F#
І бліжейшем стал сусвет
- Зима
Білим снігом засипало все, залишились тільки сни
Мої мрії вітер несе кольорові вони.
Чистий аркуш небо дано, мальоватиму знов
Хоча й хмарами затягло - буде гріти любов.
Приспів:
Це холодне слово "зима"
Нагадає тобі й мені,
- Із сиром пироги
Служив козак при війську,
Мав років двадцять три.
Любив козак дівчину
І з сиром пироги.
Приспів:
Ой чули, чули, чули,
Чи чули, чули ви,
- Йду гадаю
H5 E G5 C5 H5 E
Йду гадаю, чи наша хата ще не скраю
G5 C5 H5 E
Сліди згадаю, повертаю,
G5 C5 A(v)
Там де ще можна я ступаю бо так,
G(v)
Не хотілось абияк,
- Козацька
Як я сяду на коня чорного
Та по білому снігу - вдаль,
То зупинить мене тільки сонного
У колибі припутній жаль.
Де мої молоді роки-соколи...
Відлетіли, втекли, згинули.
Ой, як хочеться, друзі, деколи
Повернути те, що ми кинули.
- Коли себе почнемо шанувать
Am C Em G
Коли державою керують дурні
Й ніхто не вдуплює де (є) Бог.
Життя і дні стають все далі смурні,
І на чолі всіх пише лох.
Всі вірять у казки й бояться правди-волі,
І варяться в своїм й чужім багні,
- Коломия
Завітайте до нас навесні,
Як каштани заквітчані мріють,
Як злітають над Прутом пісні,
Завітайте до нас в Коломию!
Приспів: (2)
Де на світі я не буду,
Сині гори не забуду,
- Комусь вигідно
Комусь вигідно, щоб ти хворів
І пігулки продавати всюди.
Комусь вигідно, щоб ти згорів
У вогні алкоголю і облуди.
Комусь хочеться, щоб ти хотів
Подивитись в ящику рекламу
Комусь вигідно, щоб ти здурів
- Над рідною хатою
А зорі над рідною хатою ближче,
І гавкіт собак, і спів солов’я – все миліш,
І вранішні роси примерзлі і випавші з вище |
Нагадують серцю, як йшов босоніж. | (2)
Тут захід не сонця, а теплого друга,
Підхід до чужих, але також людей,
Як їду від дому, лишається туга, |
- Насолоджуюсь життям
Am Am/G
Насолоджуюсь життям,
D/F# Fm
Бо дивлюсь тобі просто в вічі,
Am Am/G
Ти моя до забуття,
D/F# E7
Через темряву яскраві свічі.
- Не сидиться мені вдома
Em Em\G H7 H7\F#
Не сидиться мені вдома,
Піду світом мандрувати.
Нас доженуть радість, втома,
Не буду їх відганяти.
Приспів:
G D G
- Ой пусти вінок
Em H7 Em H7 Em
Ой пусти вінок в потік потічок
Em Am D G
Понесе його весняна вода.
G Am H7 C |
Ти за ним іди, ти у слід гляди - |
Am Em H7 Em(C) | (2)
- Подяка
Ти мене подовжиш на Землі
Якось вранці сказав мені тато...
У дитинстві, як були малі,
Він добро посіяв, щоб було багато...
"Ти тоя..." - шептала мені мама, -
"Приїжджай додому, зрідка та приїдь..."
Вишила сорочку, і до сонця браму
привідкрила рано, до зарі на схід...
- Сонце-Зорі
F#m A
Ходять дні, ходять блудні,
E H
Марить небо нам в напутнє.
Вітер вщухнув, все затихло.
Чути спів, не чути крику.
Приспів.
- Так хочеться бути поруч
Em Am H7 Em
Так хочеться бути поруч і бавити твої руки,
Em Am H7 Em
Співати, ідучи вгору, приймати і радість і муки,
D G D G H7
Так хочеться легко жити, згадати слова відверті,
Em Am H7 Em
До смерті тебе любити, любити і після смерті.
- Трошачкі
Я братаўся з дубамі і клёнамі,
цалаваўся з рабінамі, бярозамі
ды, паклаўшы за пазуху сонейка,
я пайшоў на зустрэчу з ноччу.
Ды пабачыўшы цемру бязлічную,
у вачах адзіноцтва глыбокае,
я зпужаўся, пабег, як апараны,
- Туман Яром
Туман яром, туман долиною.
Туман яром, туман долиною.
За туманом нічого не видно,
Тільки видно дуба зеленого.
Під тим дубом криниця стояла,
В тій криниці дівка воду брала,
- Україно моя
Україно моя, рідна мати моя,
Хто ти є? Хто ти є? –
Я питаю про те навесні солов’я,
Я запитую серце своє.
Хто ти є? Хто ти є? –
Я запитую серце своє.
Мені каже Дніпро: Україна – то я!
- Часу не гай
Бачу у склі очі твої,
Убиті, ніякі такі,
Ти перейшов увесь цей процес
Перебудову і навіть прогрес,
Ти вижив в сні, пройшов по весні
Цінності ці.
Цінності ці, ах, цінності ці,
- Я не сказав останнього слова
Це не суд, не війна, не містерія,
Це його величність Життя,
Ти зайшов, бо лишив відкриті двері я,
Там за класику зійде і вовче виття.
Приспів:
Я ще не сказав останнього слова,
Я не розібрав, де зерно, де полова,
- Я щастя збудую будь-де на Землі
Em Am H7
Я щастя збудую будь-де на Землі,
Em H7
Аби тільки, сонце, з тобою,
Em Am H7
Ми будемо жити, як діти малі,
Em H7 Em
І будемо радісні грою.