Вопли Видоплясова все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

У тебя, у тебя, у тебя - глаза,
Я иметь не буду больше тормоза.

Отвечай, отвечай: "Я верна тебе".
Белый набор подарю тебе.

Вон беги, береги мозги.
У меня есть ощущенье, когда вижу твои...

Le jour se couche.
Il cache des ennuis dans la nuit.
Des travailleurs
Sont fatigue de travailler.
Il y a des feus
Des lampes q'decore la ville.
Et bien les gens
Venez dans la bouatte.

Хай січе, січе повітря
Веломашина.
Швидко набираю швидкість,
Тисну педалі.
А-ба-бап, є-є.
А-ба-бап, є-є.

Біля будівлі пронесуся,

Elle lisait la vie comme un roman
Mais c`était un récit fastidieux
Les voisins dans son quartier médisants
Sont des boutonneux idiots

Une promenade le soir dans le parc sans le chien
Ca peut lui couter très cher
Sa mère apprend bien d'la morgue l`numéro

Білі плями
Гоу, гоу!
Я шукав білі плями, шукав.
Гоу, гоу!
Цілу ніч я дивився у ніч.
Гоу, гоу!
Білих птахів у небо пускав.
Гоу, гоу!

Міста і люди, зірки і любов.
Під небом гарно серцям битись вдвох.
Твому коханню простягаю руки
Через Чумацький Шлях,
Через проспект Любві.

Рідне місто, місто Херсон,
Миліше тебе нема.

Гей, були, були на селі,
Гей, були, були у Вороньках.

Гей, були, були на селі.
Гей були, були у Вороньках,
Правили храм.

Гей, були, були на селі,

Гей, були, були на селі,
Гей, були, були у Вороньках.

Гей, були, були на селі.
Гей були, були у Вороньках,
Правили храм.

Гей, були, були на селі,

Гей, були, були на селі,
Гей, були, були у Вороньках.

Гей, були, були на селі.
Гей були, були у Вороньках,
Правили храм.

Гей, були, були на селі,

А я витаю думами,
Сам на сам, і сам не свій,
І мари вдаль несуть мене,
Немов пелюстку.
Журнали перегортаю,
Чари-тури, зваби цін.
І близько-близько вже
Омріяна відпустка.

Хто ж тебе, бісову, вигадав,
Моя велика, як море, любов
Я навіть зорям завидую,
Що можуть скрізь милуватись тобой.

Чим би тебе я не балував,
Які дарунки б тобі не носив
Правду казав, чи обманював,

Перевод:

Я пойду к речке
Встречать звезды,
Смотреть, как падают,
Ловить их горстями
Наберу за пазуху
Этих брызжащих огоньков

піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
Наберу у пазуху
Оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний,
Зрадію до смерті.

Я піду до річеньки
Стрічати зірочки,
Зазирать як падають,
Ловити їх жменями.
Наберу у пазуху
Оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний,
Зрадію до смерті.

Коли вікно вітер відкриє,
Волосся торкнеться ніжна струя,
Скло затремтить та інші події,
Ти не лякайся, це буду я.

Не грай, сурдино,
Мовчи, струна.
Хай звучить моє кохання.

Тиха далина,
Дика дивина,
Тонка магія,
Іньіянія.

Ти - тисне води мла,
Си - синя синява сумна,
Ай мене ти обійняла,

Віють вітри по долинах, дико завиваючи,
Так жіночки убивались по своїх причинах.
Як гора ішла на гору, сувора розмова,
Димці-дримці, гой-ця-ця.

Хлопці-мопці розводили, політичне враження
І трактори виводили в поле на розбори.
От тоді і вийшло смішно, полихала зоря,

Горіла сосна, палала.
Горіла сосна, палала, під ней дівчина стояла,
Під ней дівчина стояла.
Горіла сосна, палала, під ней дівчина стояла,
Під ней дівчина стояла.
Під ней дівчина стояла, під ней дівчина стояла,
Русяву косу чесала, русяву косу чесала.

Горіла сосна, палала (2)
Під нев дівчина стояла, (2)
Горіла сосна палала,
Під нев дівчина стояла. (2)

Під нев дівчина стояла,
Русяву косу чесала.

Горіла сосна, палала.
Горіла сосна палала.
Під неї дівчина стояла
Під неї дівчина стояла.
Горила сосна, палала,
Під неї дівчина стояла
Під неї дівчина стояла.

Демоны

Демоны бились
На дне
Радуги ада.
Я на батуте
Летал -
Падали дамбы.

Сонце на горі, -
Це входить у браму світу новий день.
Це тобі дарує,
Кохання надарує земля.

Серце палає, -
Це моїх палких поцілунків жар.
Це тобі дарує,

Диво, моя мила, ти є,
Серце студеніє твоє.
Крила, cвої крила згорну,
Тихі слова тобі зроню.

Млою студеною ляже небокрай,
Іграй! Грай!
Душі моїй струни знемога забирай,

У Клари – доляри,
Субару і тато депутат.
Та я шаную лиш футбол,
Бо я завзятим є фанатом.

У Іри – квартири
Чотири, салон і сілікон!
Та мені ліпше стадіон,

Дитинство

! О. Скрипка

Дитинство - це зірка.

Я дарую дітям

Мила, жадана, долею дана,
Слів оксамити падали до ніг,
Плакало щастя: "Де ти, кохана?" -
В серці моєму ноти сумні.
Скрізь заборона, як охорона,
Може, забуду, може, все мине?
А від розлуки небо боронить,
Того чужого, o, не мене...

укр.

Море снів незгаданих
Розливає спомини,
Відбиває дні
Майбутніх подій.
Чомусь було враження,
Щось нездібне вражеє,

Обожаю эту народную песню, этот добрый хохляцкий фольлор - когда казаки с Дону подбирают симпатичную девицу, засирают ей мозги, развлекаются "и с заду и с перёду", а потом привязывают несчастную к сосне и поджигают. Мораль песни в предсмертных муках кричит сама Галя: "тот, у кого дочки, должен их с детства учить (типа с казаками никуда, да и вообще - все мужики сволочи лживые)))) Офигенская песня - скоко слушаю - до печёнок пробирает и ноги в пляс )))
Отдельное СПС Таршу, который меня в своё время на эту тему подсадил ))))

Осінь по карнизах танцює в стриптизах,
Вискочу за нею в вікно.
Трохи політаю, нехай мене спіймають
Зоряні НЛО.

Знову я замріяний, сиджу читаю тріллера.
Плавно входжу в дивний стан,
Щось в очах засяє, і вмить я осягаю -

Їхали козаки із Дону додому,
Підманули Галю, забрали з собою.
Ой ти, Галю, Галю ж молодая,
Підманули Галю, забрали з собою.

Поїхали з нами, з нами козаками,
Лучше тобі буде, чим в рідної мами.
Ой ти, Галю, Галю ж молодая,

Висить мiсяць,
Вiн кивау рогами.
Треба трохi
Поспати,
Бай-бай.

Ходить яром Цiпа,
Сiпа та регоче,

Хоппа, группы – гуманизм рок.
Шевелятся в ритме мозги.
Гопа-дали, гупа-жали сок из носок.
Ноги – скок – поскок.

Бодрость – да, радость – да.
И глаза – там дальше по орбитам.
Параличу, параличу, параличу – нет.

Було в той час, де і як – не збагну,
Сталося дивне, чи долі діяння.
Тебе зустрів, чи можливо, наснив,
Та й полюбив в один раз і востаннє.

Твоїх очей – синь озер чарівна,
Коси-ліси, вітри шовком шепочуть.
Ружа-краса розлива полум'я,

Вітрами, млинами,
Плинами в безодню мов,
Яскравими крилами
Здається любов.

Зітхає похмуро
Закоханий лицар змій,
Там по хвилях Амура

Шелками, ветрами,
Ветвями неслышных слов,
Пленяющими крылами
Коснется любовь.

Плутает понуро
Закоханый лыцарь змий,
Там по волнам Амура

Поза тих минулих далях
На семи високих палях
Спить Мамай.
Не устане він, не діє,
У семи потоках віє,
Снить Мамай.

Сяє у весняних росах,

Часто бува
Минає радість і мла,
Здається, ніби любов.
Але сумні
Ідемо далі самі,
А поряд з нами мана.

Я не зумів,

В пелені мари-кораблі,
Думи-якорі поринали.
У вирі сил я непевний плив,
Хвилі владарі розбурхались.
Море стогне в глибині,
Люди плинуть у непритомності.

Велетні-вітри закручують хитро,

Ясні зорі вітають нас в полі,
Ми працюєм вільні й голі.
Певно, добре буде нам в раю.
Хай музика дика заграє.

Багатіє дивна країна,
Розцвіта народ й скотина.
Хворий встане, зрадіє каліка,

Що б таке зробити,
Коли нема чого робити?
Чи то пляшку з друзями роспити,
Чи книжку почитати
А то щось там голову стиска≤,
Щось таке тихенько в головЁ дрЁма≤,
Щось таке нЁякове наче позЁха≤.
Можна трохи попо⌡сти,

Бледный луч
Льёт из узкой щёлки,
Ручеёк под ногами. Стоп!
Вижу кровь,
Много бурых пятен.
Это сон вещий иль не сон.
Мусса Изей!
Мусса Изей!

Несе Галя воду,
Коромисло гнеться,
За нею Іванко,
Як барвінок, в’ється.

– Галю, ж моя Галю,
Дай води напиться,
Ти така хороша –

Обернись!
Обернись и ты увидишь, увидишь
Обернись!
Обернись!

Глубина моей печали
Холодит водой студёной.
Лучший друг меня покинул.

Dm A
Чув Я чи то снилось мені
Dm A
Що існує країна мрій
F C G
В той країні росте чарівний гай
У гай той може кожний війти
Відчувати таємниці

Їхали козаки із Дону до дому,
Підманули Галю, забрали з собою.
Ой, ти, Галю, Галю молодая,
Підманули Галю, забрали з собою.

Поїдемо з нами, з нами, козаками,
Краще тобі буде, як в рідної мами.
Ой ти Галю, Галю молодая

Iхали козаки
Iз Дону до дому,
Пiдманули Галю,
Забралы з собою.
Ой, ти, Галю, Галю ж молодая,
Пiдманули Галю, забралы з собою.
Поехалы з нами,
З нами козакамы.

Осени листами усталыми шептались,
Обращая город в дум.
Я иду по улицам с мыслями Улисса
В туманы запаха друм.

С мечтами на транслите я попадаю в сети,
То ли в дрёмы, то ли в дым.
И пусть меня проводит астралами Мефодий,

Спiвау до зорi. Маленькi солов’ы, А дуже голоснi. Приумно на дворi, Вийду рано, Вийду рано Послухать спiви солов’я. П-в. Пiсня, пiсня, Бом-бом-бом, летюча. Подамся до води, Швидше до води. З вiтром летимо Наперегони. Вiдстав! Вiдстав! Метелики малi Пурхають жваво у травi. Ген-ген у лiс Бiг, бiг, бiг, У серцi гiмни нiс Всьому живому. Влiз на ялину, Пiдняв трембiту, Чудовi звуки, - Гей-я! Берим-бом-бом, бери-ба, …………………. …………………. …………………. Через гори, Через лiси Гордо лийся Бада-будапа… AeП-в. Пiсня, пiсня, Бом-бом-бом, летюча. Приумно на дворi Я вийду до зорi, Маленькi солов’ы Спiвають у душi. Босонiж у траву Я вийду зрану Спiвати славу Звiрям, птахам – братам нашим.

Я сиджу і дивлюся в чуже небо із чужого вікна
І не бачу я жодну знайому зорю.
Я блукав всіма дорогами туди і сюди,
Озирнувся і не зміг роздивиться сліди.

Та коли є в кишені пачка цигарок,
Отже, все не так погано на сьогоднішній день,
І квиток на літак зі сріблястим крилом,

Я сиджу і дивлюся в чуже небо з чужого вікна,
І не бачу я жодну знайому зорю,
Я блукав всіма дорогами туди-сюди,
Озирнувся і не зміг роздивитись сліди.

Та коли є в кишені пачка цигарок,
Отже все не так погано на сьогоднішній день,
І квиток на літак зі сріблястим крилом,

Пташина навеснi
Спiвау до зорi.
Маленькi солов'ы,
А дуже голоснi.
Приумно на дворi,
Вийду рано,
Вийду рано
Послухать спiви солов'я.

Граємо ми
Музику днів,
Граємо про те, що у кожному болить:
Політрок,
Політрок.
Ми - вас
Рок! Рок!
Бачите скрізь,

В непевнозвісному краю
Занепокоєний ходжу,
По безпорадному бутті
Крокують нелюди-ссавці.
Серед істот, серед могил
Застряв примара поводир.
Гуляють боги в небесах
Їх споглядає шеб Аллах

Конфорки газовой огонь.
И всеобъемлющая вонь
Из-за двери от туалета,
Полупримята сигарета,
Небрежно брошенная на пол,
А за окном уныло плакал
Октябрьскими слезами дождь,
И свежесрезанная гроздь

Ледве йшов пильним шляхом,
Дивлюсь, сидить старий Махатма.
Пiдiйшов та кажу таке

Я йому

"Добрий день, старий Махатмо.
Хай твiй могутнiй дух живе спокiйно

Йде січове військо,
Та й співає стиха.
– Як поборем воріженьків –
Не буде в нас лиха!

Йде січове військо
В боротьбу криваву.
– Як поборем воріженьків –

Хтож тебе, бісова, вигадав, моя велика, як море, любов.Я, навіть, зорям завидую, що можуть скрізь милуватись тобой.Чим би тебе я не балував, які дарунки тобі не носив.Правду казав, чи обманював ти відхиляла надії мої.Вітер милує пустелі. Місяць - зірки, а сонце поля.Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.Довго крутила метелиця, сніги сипали в душу мою.Серце моє не розірветья. Його тобі я цілком віддаю.Чим би тебе я не балував, які дарунки тобі не носив.Правду казав, чи обманював ти відхиляла надії мої.Вітер милує пустелі. Місяць - зірки, а сонце поля.Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.Вітер милує пустелі. Місяць - зірки, а сонце поля.Море шепоче до скелі. Тільки на світі один не голублений я.

Ти казала в понеділок
Підем разом по барвінок.
Я прийшов тебе нема,
Підманула, підвела.

Ти ж мене підманула,
Ти ж мене підвела,
Ти ж мене молодого

Am
Tи казала в понеділок
E
Підем разом по барвінок.
Am
Я прийшов тебе нема,
E Am A7
Підманула, підвела.

Товарищ майор,
Смахните слезу,
В ночной караул
Провожая солдата.
Заучен устав,
Блестит автомат.
Пилотка сидит
Молодцевато.

Що було в минулім не стане в майбутнім
Що вчора стояло сьогодні поховане
Щось колись мріялось в мріях зостанеться
Долі хитається трава трава

Багато розтоптане вкрадене згублене
Боже заступнику щож таке робиться
Вівці поїдено вовки розбіглися

Ты ушёл,
Как белый лепесток.
Оторвался, улетел
Нашей любви цветок.
Ты предал! Ты растоптал!
Хоть клялся, что ты, ты не хотел.
Но нет любви, нет ничего.
Я зиму попрошу:

Ты ушёл,
Как белый лепесток.
Оторвался, улетел
Нашей любви цветок.
Ты предал! Ты растоптал!
Хоть клялся, что ты, ты не хотел.
Но нет любви, нет ничего.
Я зиму попрошу:

Він йшов вулицею села,
Вітер у кишенях є.
Обличчя грає, мов весна,
Бухе.

"Що не квітне - те пов’яне" -
Тако, тако каже мій дід.
"Траву м’яти біля хати

Щедрик
(музика та слова народні)

Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка,
Стала собі щебетати,
Господаря кликати.

Що б таке зробити,
Коли нема роботи?
Чи то пляшку з друзями розпити,
Чи книжку почитати?
А то наче щось там голову стискає,
Щось таке тихенько в голові дрімає,
Щось таке ніякове наче позіхає.
Можна трохи попоїсти,

Am E
Я підійду йду до тебе дійду
Я підійду йду знайду у саду
Я підійду йду лише ти да я
Я підійду йду ти моя моя

Я підійду розкажу як ти дивна
Я доведу як кохаю тебе

Я піду до річеньки стрічати зірочки,
Зазирать як падають,ловити їх жменями
Наберу у пазуху оцих бризок-вогників
Затанцюю радісний, зрадію до смерті.
Поженусь за райдугой, злечу по-під хмарами,
Передам по радіо: "Прощай, рідна Батьківщино".

Весна, весна, весна, весна прийде,