У дальній стороні, Де чорний птах не пролітав, Де місяць землю осявав, Там я блукав.
Де чорне дерево стояло Без листів, без життя. Казало серце, Що знайти тебе я мушу.
Очей-ночей твоїх безмежна даль, Я тану в ній, але ти - вільна, вільна. Волосся-вітри в'ють, ріка в безодню ллє, Повторює луна дарма: "Ти - вільна, вільна, непостійна".
То я блукав, То клопоту не мав. То, часом, гіркий Буває похід. Але ти - там, звісно, Бажана - там. Конєчно, там, там. Я вірю, встріну непокірну. & quot; Carmen & quot;
In dalnіy storonі , De Chorniy Ptah not prolіtav , De mіsyats land osyavav , There I blukav .
De nintendo tree stood Without listіv without Zhittya . It seemed sertse , Scho know you I Mushu .
Eyes - nights tvoїh bezmezhna distance, I nіy in Thane , Ale ti - Vilna , Vilna . Hair - vіtri v'yut , Rika in bezodnyu llє , Povtoryuє moon dharma : & quot; T - Vilna , Vilna , nepostіyna & quot ;.
I blukav , That Klopotov not MAV . That hour, gіrky Buvaє pohіd . Ale ti - there zvіsno , Bazhan - there. Konєchno , there, there . I vіryu , vstrіnu nepokіrnu .