КороваТихими болотами, глибокими ярами
В резинових чоботях іду не за грибами
Шукаю, блукаю, куди іти не знаю
Сталася пропажа – таку біду я маю
З копитами стрункими, з високими рогами
Зірвалася корова, пішла за бугаями
По лісі, по полю, іду, та вже смеркає
Знайшов цепа, припона, корови ще немає
Не ТримайТи прийшла по мою душу
Відпусти, я жити мушу
Сірий день як темна ніч
Із тобою віч-на-віч
Не тримай мене в долонях
Не співає птах в полоні
Не ЧекайНе ховаються листя від вітру,
Воно просто за ним відлітає
Накружляється вітер із листям
А потім його покидає
Вітер вільний летить куди хоче
Його тут ніщо не тримає
Він залишитись ніби не хоче
Вона завжди на нього чекає
Ой Мамуньо, Синя Димка...Ой, мамуньо, синя димка
Свербить в мене серединка
Свербить в мене під поясом
Так як то вас іншим часом
Сверблять в мене, мамко, руки
Сверблять в мене плечі
Свербить в мене між ногами
Самотня ДушаПід вечір сонце сідає
Із-за гаю не пісня луна
Не зозуля ту пісню співає
То блукає самотня душа
Пробіжить по широкому полю
Упаде в холодну росу
Її серце стискалось від болю
Справжні ХлопціМодним – не таким як усі... ти маєш бути
Модним – щоб заздрили всі... ти маєш бути
Стильним.
Швидким і мобільним, крепким та сильним
Гарним.
Щоб кожна з дівчат про тебе бажала,
Будь-де і коли тільки тобі давала,
Щоб все це мати пора працювати
Тихими СтопамиТихими стопами, тихими стопами
Ходить козак степами широкими
Тихими стопами, тихими стопами
Ходить старий козак європами
Бачиш, як сонце за гори сідає
Чуєш, як мати дитині співає
Тихо-тихенько та мати співає
Бо щастя на світі та мати не знає
Що Було, То БулоЩо було, то було і нічого не вернеш
Ті слова, ту печаль, про яку вірші складеш
Взагалі не знайдеш чим прикрасити життя
Непомітно від того, зникне майбуття
Скільки часу пройде, лиш для того, щоб знайти
У собі почуття, перевершити все це
Зрозуміти красу та відчути щось нове