MolotНехай б’є молот моїх слів, нехай руйнує...
Ми будем завжди разом з ним, поки існуєм.
Одежу теплої брехні зірвемо з кров’ю,
Все інше спалим у вогні війни і болю.
Свої слова залишим тут в уламках скель,
Нехай ростуть і, може, завтра повернуть день.
ВтратиДесь на дні синього моря
Я сховаю всі свої спогади.
Перебиті руки знову,
Та я можу вбити словом.
З мертвих встануть всі мої птахи,
З ними я зриваю ланцюги.
ГорнБезліч снів, як один.
Чорний горн кличе всіх,
Спогад цей - нездійснений я.
Під свист куль розділи мій покій назавжди,
Мою тінь лихоманить.
Все позаду, але кожну ніч
ДепортаціяТи і я завмерли поглядом,
Прораховуючи мертві варіанти.
Наші руки вже не розбивають скло,
Ми не в свідомості рухаємось в такті.
Небо мовчить,
Сьогодні ніч, наповнена сюрпризами.
Небо мовчатиме -
ЗероМи на узбіччі світу, ми непомітні
Проростаєм корінням у пустоту
Ми розділяєм мрії, всі наші надії
Не продукуючи дій рухаєм нудьгу
Зеро!
Зеро!
МолотНехай б'є молот мої слів, нехай руйнує,
ми будем завжди разом з ним, поки існуєм.
Одежу теплої брехні зірвемо з кров'ю
все інше спалим у вогні війни і болю.
Свої слова залишим тут, в уламках скель,
нехай ростуть і, може, завтра повернуть день.
Слово короляПідняти руки вгору, підняти руки
Ніхто не рухається, усім без звуку
Сьогодні я король, а ви всі мухи
Я буду снідати, а ви ловити звуки
Ви бігтимете як білка в колесі з шипами
Мені здається, що доля жартує з вами
Підняти руки всім, підняти руки
УльверЯ побудую дім із кликів -
Це буде прихисток червоних вовків.
Я побудую дім із гілок -
Це буде храм зелених ляльок.
Мій дім - ліс, моя ковдра - це сніг,
Я вдихаю дим спаленого листя.