- Die Vergangenheit im Wechsel
Кровью омытые открывая глаза,
взор устремив ввысь непроглядную,
холодную сущность взращивая болью,
сквозь слезы льда, неразличая небеса..
Держась за своды гнили бытия,
царапая стены у края вселенной,
я вновь позабыл о безликой судьбе,
- Ein Duesterer Winter Kommt I
Мій внутрішній світ сповнений відчаю.
Холодом віють сни.., такі реальні,
наче марення перед смертю.
Мій внутрішній світ сповнений болю.
Це єдине що повертає мене у реальність,
де сковані думки відмирають спогадами.
Мій внутрішній світ сповнений суму..
Мій внутрішній світ..
- Ein Duesterer Winter Kommt II
Хвилями місячного світла ніч відмирає..
Чорні тіні дерев сплітаються візерунком..
Туман залишає свою сутність над болотом,
де холодною сирістю дощ омиває землю.
Дерева сліпо дивляться вверх,
наче танець зірок побачити їм дано.
Тьмяне світло з болем тане у гілках величного лісу..
Залишаючи льодяне небо позаду,
- Mein Wesen ist eins mit dem Schmerz der Natur
В тернових сутінках згасло життя,
в той час як місяць проливав сльози,
лишень побачивши бліде лице своє у відображенні зірок.
Залиш мене за гратами поранених надій.
Адже ти не можеш дати мені сил піти...
Мій розум бачить ці пориви болю.
Він самотній, серед цих блідих зірок.
Сліпа нитка зв'язала полотно долі,
- Weg von Dieser Welt Voller Traurigkeit
Минають дні, минають ночі,
пожовкле листя шелестить..
А я чекаю на свою долю,
що знесилена бродить десь лісами..
Марно сльози висушили,
загасити біль залишились краплини..
Ілюзія втраченого життя
розбиває дзеркала душі.