Текст песни Pianoбой - Вітчизна
Просмотров: 2
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным
Здесь расположен текст песни Pianoбой - Вітчизна, перевод и видео.
Коли ідуть бої без оголошення,
Коли Вітчизну ділять, не спитавши дозволу,
Та у душі тепло замінюють морозами.
І ніби ти спортсмен, вже котрий рік не в формі, Прийшов до тями, опинившись на платформі, Пульсує в грудях серце посеред самотності, І вже ось-ось почнеться відлік незворотності.
І ніби до повітря доступ перекрили,
Та через мить ти підірвешся на ворожій міні,
І ніби місто охопила революція:
Скрізь падає каміння, палають вулиці...
А на майданчиках дитячих гуляє вітер,
Порожня гойдалка там, де вчора були діти.
І в тиші нелюдській, мов ті скриплячі ґрати,
Луна довічний сум твоєї втрати...
І нехай з тобою поруч ще не скоро буду я,
Я тебе не забуваю, бо ріднішої немає.
Тобі знайоме прощавання нескінченне,
Коли лиш біль та відчай біжать по твоїх венах? Квиток в один кінець і ти стоїш на станції
І ледь тримаєшся, щоб не зійти з дистанції...
У голові прокручуєш з життя світлини,
Щоб все запам'ятати до останньої краплини.
І вже нема часу триматись за руки,
І наче мить проносяться години...
А далі потяг їде на шаленій швидкості,
Від рідної землі твоєї долає відстані
Туди, де з гір зриває ріки водоспадами,
І крик птахів розлітається по автострадах
Туди, де ми навік пов'язані з тобою,
Туди, де час ніколи нам не дасть спокою.
У цих миттєвостях та їх дрібних частинках
Ми разом до останньої життєвої сторінки...
Тебе знакомо чувство опустошения,
Когда идут бои без объявления,
Когда Отечество делят, не спросив разрешения,
Но в душе тепло заменяют морозами.
И словно ты спортсмен, уже который год не в форме, Пришел в себя, оказавшись на платформе, Пульсирует в груди сердце посреди одиночества, И уже вот-вот начнется отсчет необратимости.
И будто к воздуху доступ перекрыли,
Но через мгновение ты взорвешься на вражеской мини,
И будто город охватила революция:
Везде падают камни, пылают улицы...
А на площадках детских гуляет ветер,
Пустые качели там, где вчера были дети.
И в тишине бесчеловечной, как скрипящая решетка,
Месяц пожизненный печаль твоей потери...
И пусть с тобой рядом еще не скоро буду я,
Я тебя не забываю, потому что роднее нет.
Тебе знакомое прощание бесконечно,
Когда боль и отчаяние бегут по твоим венам? Билет в один конец и ты стоишь на станции
И едва держишься, чтобы не сойти с дистанции.
В голове прокручиваешь из жизни фотографии,
Чтобы все запомнить до последней капли.
И уже нет времени держаться за руки,
И будто мгновение проносятся часы...
А дальше поезд едет на бешеной скорости,
От родной земли твоей преодолевает расстояния
Туда, где с гор срывает реки водопадами,
И крик птиц разлетается по автострадам
Туда, где мы навек связаны с тобой,
Туда, где время никогда нам не даст покоя.
В этих мгновениях и их мелких частицах
Мы вместе до последней жизненной страницы...
Скачать
Контакты
Контакты