ивне відчуття самотність, це як скалка Нікуди діватись, нема куди тікати Навкруги нікого, біля тебе ні душі В середині щось, що ти не можеш уявити Твої думки летять як птиці, їх не зупинити Куди, навіщо і про що вони Це все абстракція тобі здається Неможна пояснити чому навкруги тебе все пливе
Коли іде дощ Я відчуваю себе не таким самотнім
Нема ні посмішки нема і злоби в твоєму обличчі Ти як стіна, стійкий та твердий Ти схожий на дощ, спокійний і бурхливий Ні про що не думаєш і тобі від цього добре Твої думки вільні, тебе ніхто не тримає Ти робиш що завгодно, ніхто на тебе не впливає Уявляєш що просто час зупинився Тобі ніхто не потрібен І це для тебе не важливо
Я хочу бути цією святою водою з небес Це чиста вода, вода добра а не зла Вона не знає всього цього бридкого бруду Я хочу бути дощем, заберіть мене небеса
Дощ це я.
Тільки дощ розуміє мене Тільки дощ такий же самотній Тільки дощ врятує мене Він такий як я
Коли іде дощ Я відчуваю себе не таким самотнім Дощ це я. yvne feeling of loneliness is like a splinter Nowhere nowhere, nowhere to run Around one near you no soul In the middle of something that you can not imagine Your thoughts fly like birds, they do not stop Where, why and what they That's all you seem abstract You can not explain why you are floating around
When it rains I feel not so alone
There is no malice exist and smile in your face You're like a wall, stable and solid You like the rain, calm and stormy Nothing and you do not think this is good Your thoughts are free, no one holds you You do anything, nobody will not affect Imagine that a time has stopped You do not need anyone And it is not important to you
I want to be in this holy water from heaven This pure water, the water is good and not evil She knows all this ugly mud I want to be the rain, take me to heaven
Rain is me.
Only rain understands me Only the same solitary rain Only rain will save me He is like me