Іво Бобул все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

А вже осінь прийшла у мій сад,
Забагрянила пишний наряд,
Затуманила вись голубу |
І ронила у серці журбу. | (2)

А вже осінь прийшла у мій сад, |
Я ж не кликав її - "Йди назад, |
Не обтрушуй зелені гаї |

А вже осінь прийшла у мій сад,
Забагрянила пишний наряд,
Затуманила вись голубу
І ронила у серці журбу. (2)

А вже осінь прийшла у мій сад,
Я ж не кликав її - "Йди назад,
Не обтрушуй зелені гаї

А вже осінь прийшла у мій сад,
Забагрянила пишний наряд,
Затуманила вись голубу |
І ронила у серці журбу. | (2)

А вже осінь прийшла у мій сад, |
Я ж не кликав її - "Йди назад, |
Не обтрушуй зелені гаї |

Знайдеться на усе причина,
Для тишини і для грози.
Та дивиться синок очима,
А в них дві крапельки сльози.
І крізь образи і розлуки
Печаль дітей знов нас пече.
Їм треба материнські руки,
Їм треба батьківське плече.

Говорить осінь та весна і зори ясночолі,
Що ти одна, що ти одна в моїй квітневій долі.
Співають квіти, у гаях шепочуть ніжно ріки,
Що ти моя, що ти моя, що ти моя навіки.

Приспів:
Світає день мені з твоїх зіниць,
Проміння радості я в них ловлю,

Висиха душі криниця,
І життя як не було,
Якщо раз чи два на місяць |
Не поїду у село. | (2)

Приспів:
Як побачу рідну хату
Завеснію, наче цвіт,

Запалив я у серці вогонь,
Запалив я багаття в душі.
Від тепла твоїх ніжних долонь
Ти згасити його не спіши.
Хай вогонь у пітьмі засвітить,
Хай вогонь мені світить в житті,
Може, іскорка з нього злетить,
Під твоїми сяйне ворітьми.

Край білого собору залізна огорожа,
а там жебрак старенький стоїть і в дощ, і в сніг.
Він каже перехожим: "Допоможіть Вам, Боже!
Подайте, люди добрі, копієчку на хліб!...".

Пробігли три школярки, а потім повернулись,
і ось бере монети простягнута рука.
А дівчинка молодша не мала ані гроша

Знову в ночі безсонні пригадалось мені
Сяйво ягід червоних серед білих снігів.
Той вогонь при долині моє серце зігрів.
Знов горить горобина на високій горі.

Приспів:
Ще там, в заметеній долині бринить відлуння твоїх слів,
Червоні грона горобини серед снігів, серед снігів.

Я іду по життю як по каменях іду,
Не минаючи біль і тривогу,
Поєднавши в душі тиху ласку й біду
Все шукаю до Бога дорогу.
Давня віра, яка ще з дитинства жива,
Слову словом церковним озветься
І молитви господні, і віщі слова |
Притулю я до вічного серця. | (2)

Висиха душі криниця,
І життя як не було,
Якщо раз чи два на місяць
Не поїду у село.

Приспів:
Як побачу рідну хату
Завеснію, наче цвіт,

А там за синім небосхилом
Любов з весню оцвіла,
Роки пройшли та образ милий
На серці тугу навіва.

Ми вже не діти, наші діти
До хати внуків привели,
Та ми не можемо старіти,

Вийду на побачення -
Ніч як благодать,
А за тим, що втрачено,
Нащо жалкувать?
Я почну, як мовиться,
Просто із нуля...
Подивлюсь, як молиться
До небес земля.

Поверни мене в юність, хоч на мить поверни,
Щоби знову відчути перший подих весни,
Щоби проліски сині, як струна скрипаля,
Задзвеніли у серці, де розквітла весна.

Приспів:
Час летить, час летить і немає на серці покою,
Що поверне в ту мить, де кохались, кохались у тобою.

Спи, моя дитинко,
Хай тобі присниться
І ласкаве слово,
І трава шовкова,
І синє небо,
Мрія веселкова.

Засинай, засинай,

Тихо тану в ніч, мов сльоза ожива,
А ти пробач мені, я розгубив слова.
Я благав тебе, але знов і знов
Ти на очах небес крадеш мою любов.
Через серця плач, через крик душі
Я молив, "пробач", або просто "залиши",
Я забуду світ, де ти, тільки відпусти...

В далині шукайте як память,
Я згораю, як осінь в саду,
Ти ніколи в мені не погаснеш,
Я ніколи тебе не знайду.
Зацілую, як хвилі у морі,
Я твої і вуста, і чоло,
Жду тебе на усіх я дорогах,
Обніму, що було й не було!

Сьогодні ти поруч зі мною немов зима,
В очах твоїх дзвонять крижинки і тепла нема,
І хочу, кохана, я знати, чом ти сумна,
Невже у цім лише моя вина?

Минають ревниві образи і ця мине,
Ти тільки сухими словами не рань мене,
І поглядом необережним не остуди кохання,

По небесній дорозі місячне колесо місячно котиться,
Сипле сяйво срібляне, як на мене ти глянеш, як на мене ти глянеш. 2р

Приспів:
Місячне колесо, місячне колесо поміж зоряних свіч,
Місячне колесо, місячне колесо мов твоя тиха річ.
Місячне колесо, місячне колесо поміж зоряних свіч,
Місячне колесо, місячне колесо, діамантова ніч.

По небесній дорозі місячне колесо
місячно котиться.
Сипле сяйво срібляне, як на мене ти глянеш, |
як на мене ти глянеш. | (2)

Приспів:
Місячне колесо, місячне колесо поміж зоряних свіч.
Місячне колесо, місячне колесо, мов твоя тиха річ.

Я хочу знов тебе зустріти,
Я хочу знов тебе любити,
Згадати все, що поміж нас було.
Як хвилі ніжно нас гойдали,
Як мої руки зігрівали
Тебе, моя, тебе, моя любов!

Приспів:

Є у мене дім,одіж і авто,
Ранок,вечір,ніч.Є вишневий сад.
Це у мене вже не візьме ніхто,
Як мої літа не вернуть назад.

Тільки раптом задзвенить мого серця тятива,
Як почую хоч на мить українськії слова.
Приспів:На Україну повернусь через роки,через віки!

Життя іде, летять роки,
Ми сіли в різні літаки,
Тобі на Захід, я на Схід,
А серце так болить.
Немов лелеки в вишині,
Розтали мрії золоті.
Коли зустрінемося знов -
Не знали ми того.

Мою любов не міг спинити вітер,
Вона у вись летіла, наче птах.
Бо слово ніжне і теплом зігріте
"Люблю", "люблю" тремтіло на вустах.
Зоря на щастя падала в долоні
В таку благословенну дивну ніч,
В моїх обіймах в ніжному полоні
Було приємно й радісно тобі.

Небеса очей твоїх засвітились дивоцвітом.
В небесах очей твоїх я зустрівся з теплим літом.
Посміхаюсь я до всіх, молодію перед світом.
В небесах очей твоїх я зустрівся з теплим літом.

Приспів:
Ти моїх надій стожар зоря кохання,
Ти в душі пора без хмар, в очей,

Чекаю знову я твоєї згоди,
Тривожний час не хоче бути марним
Та вже четвертий день така погода,
Що все похмуро і на небі хмарно.

Приспів:
Нехай тобі розкаже дощ
Під музику своїх октав

Чекаю знову я твоєї згоди.
Тривожний час не хоче бути марним.
Та вже четвертий день така погода,
Що все похмуро і на небі хмарно.

Приспів:
Нехай тобі розкаже дощ під музику своїх октав,
Як я чекаю в далині і в хмарнії дні, і дні ясні.

«Песня для тебя»

1к.
От рассвета до заката, были вместе мы когда-то,
Но любовь ушла, как буд-то навсегда.
Но она всё рядом где-то я ищу её по свету,
И забуду где же ты любовь моя, любовь моя.

Розкажи мя, полонино,
Де живе моя дівчина,
Та єдина, що кохаю,
І для неї я співаю?..
Вона в світі і вродлива,
І весела, і щаслива!
В неї очі сині-сині,
Мов волошки в полонині.

Тобі я не суддя, який не зна жалю,
Тебе любив, любив і, може, ще люблю.
Та не моя вина, ой, не моя вина,
Що нас обман обвив, як чорна пелена,
Як чорна пелена!

Приспів:
Болить, болить душа, ну, що сказати,

Немає краще, як удома
Після доріг, після розлук:
Тут забувається утома
І сила тулиться до рук.
І серця березнева пташка
Весну садовить на крило,
І пересилить вже неважко
Все, що важким таким було.

Мені вже певно так судилось -
Стрічатись й розлучатись знов,
Згорнувши руки, ніби крила,
До тебе знову я прийшов!
В розлуках наших та прощаннях
Я признаюсь, моя вина,
Та мовлю вперше і востаннє:
Для мого серця ти одна!

Скажи любила ти чи ні
Чи просто гралася словами
Які згоріли у ваогні,
Десь посередині між нами

Скажи любила ти чи ні
Це хитра маска чи потреба
Ооооо Як важливо знать мені

Скажу вам дочки і сини,
Всього себе скажу у цій розмові,
Нема в житті напівціни,
Нема в житті напівлюбові.

Приспів:
Можна знайти в природі півтони,
Можна життя спинити на півслові,

Тихе світло дальнього вокзалу,
Розставання потай на сльозах,
Ти мені чогось не доказала,
Я тобі чогось не доказав.
В сутінках задумливої ночі
Знов рушають наші поїзди,
Тільки серце попросити хоче:
"Залишись зі мною назавжди..."

В мені звучить якийсь мотив,
Давно душа так не страждала.
Чи ти любила, чи я любив?
Чи просто з ночі скрипка грала?
Вже захололо очей тепло,
Вже загубивсь привітний вираз

Літо світле пройшло наче мить,
Загубилась дорога твоя.
Листя жовте заснулих дерев
Знов поволі несе течія.

Приспів:
А я люблю всі чотири пори року,
Бо кожна з них –

Я дивлюсь на Вас, мамо: |
Забіліли Ви скрушно, |
А бачу і нині, | (2)
А бачу і нині |
Молоду Вашу душу. |

Приспів:
А душа Ваша — яблуня:

Падав день за обрій
і безсонні ночі
тихими туманами пливли.
А душа страждає
що тебе немає
серце шепотіло відзнайди
В цім житті не дивно
що буває диво .

4/4

Вступ: C Am Dm G

1 куплет:
C
Розлились по горах води,
Dm