Текст песни Жадан - Вона любить ходити босоніж

Исполнитель: Жадан
Название песни: Вона любить ходити босоніж
Дата добавления: 08.07.2016 | 21:46:46

Просмотров: 62
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным

Здесь расположен текст песни Жадан - Вона любить ходити босоніж, перевод и видео.

Кто круче?

Жадан

или

Сергій Жадан

Вона любить ходити босоніж і спати на животі,
щоби краще чути, як нафта рухається під землею,
як народжуються дерева в темряві й пустоті
і вода, підіймаючись, перетікає просто під нею.

Вона знає в цьому місті адреси всіх прохідних дворів
і маршрутки квартирних злодіїв між підвалами та дахами,
вона вміє ловити повітряних зміїв і дирижаблі без якорів
з вуличними вартовими й повітряними пастухами.

І кожен підліток хотів би впіймати її за плече,
знаючи, що вона все одно втече,
ловлячи лише рештки її тепла,
не вірячи, що вона й справді тут щойно була.

І кожен убивця проводжає її крізь пітьму,
з надією, що вона буде снитись йому,
з певністю, що вона забуде його ім’я,
не розуміючи, ким їй насправді доводжусь я.

Тому що вона любить гріти долоні в сховах чужих кишень,
і знає кожного контролера в нічних трамваях,
і вітається з ними щоразу для того лишень,
аби порушити їхню самотність, що до ранку триває.

Адже кожен загублений контролер,
прикутий до власних страхів, мов до галер,
роздає безнадійно квитки, дивиться у вікно –
де вона, ця пасажирка, якій все одно,

на якій зупинці сходити у пітьму,
за яку нещасну любов жаліти себе саму,
за якими втратами шкодувати, за якими ні,
якими саме словами розповідати все це мені. She likes to go barefoot and sleeping on your stomach,
to better hear how oil moves under,
born as trees in the darkness and emptiness
and water, rising, flowing just below it.

She knows this city addresses of all households passable
and bus between apartment thieves basements and roofs,
she is able to catch kites and airships without anchors
with street guards and air shepherds.

And every teenager wanted to catch her shoulder,
knowing that it will still run away,
catching only the remains of its heat,
not believing that he really was just here.

And every killer sees her through the darkness,
in the hope that she would dream it,
with certainty that she forgets his name,
not realizing who she really dovodzhus me.

Because she likes to warm hands in other people's storage pockets
and knows each controller in night trams,
and encouraged them each for the left,
to break their solitude that lasts until morning.

For each lost Controller
confined to their own fears as to the galleys,
gives hopelessly tickets, looking out the window -
where it is, the passenger, who is like

which stop to go into darkness,
for which spare unrequited love itself,
which spared losses for which no,
which is said to tell me all this.