Запросити б тебе на чайЗапросити б тебе на чай
мій улюблений - з бергамотом.
Нехай з нами горить свіча,
збита з толку твоїм нальотом
Запросити б тебе на чай
і на усмішки, слів тремтіння.
Не почути б тільки: "Прощай",
Коліжанка ОсіньНа столі вкотре дві філіжанки кави,
Зараз в гості зайде коліжанка.
Дощ все сипле сльози лукаво,
Я сама тепер собі самозванка.
А моя коліжанка уже на порозі,
Золотить все до чого торкнеться.
Я ж збираю думки на підлозі,
Поети часто вбивають себеПоети часто вбивають себе,
Часом навмисне, часом мимоволі,
Сидить у них якесь своє дитя,
Зруйноване відлунням долі.
Поети часто вбивають себе,
Душевно, фізично чи емоційно,
Тебе колись це теж не мине,
Сховатись у твоїх обіймахІ хочеться сховатись у обіймах,
І хочеться відчути присмак губ,
Та ми з тобою в кілометровійнах,
Доводим один одного до згуб.
І хочеться сховатися в обіймах
Та подолати відстань, що вбива.
І хочеться почути: "Божевільна,
Ти побачиш її у натовпіСеред чорно-білого світла, серед чорно-білих думок,
Ти побачиш її тендітну, ти зроби їй на зустріч крок.
Не дивись на її обличчя, на фігуру, на розмір грудей,
Подивись лише в її очі, відшукай біль мільйонів людей.
Не цінуй її за усмІшку, за красу, що з часом зів'яне,
Подивись я молю в її очі, там душа її тихо тане...
Розгорни її як ту книжку, що читали уже мільйони,
Я забула тебе забутиКоли навколо не буде ні душі, мене врятують твої очі,
Коли всі друзі стануть чужі, ти будеш зі мною щоночі.
Коли мене напівживу принесе до тебе дощ шквальний,
Ти розірви цей зв'язок, що для тебе є не актуальний.
Коли я буду захлинатися у власному душевному божевіллі
Ти огорни мене поглядом, ти ж знаєш, я живу як на вугіллі.
Стрічаю вкотре думкою твої шалені очі, марю я небесами,
Якщо буду потрібна, просто покличЯ натхненно збирала думки як зірки серед ночі,
В тобі бачила світ, ех, брешу, бачу я його й досі
Та пустила тебе, як орла у відкрите літання,
Ти не маєш виконувати мої сподівання.
Відпустила тебе на світанку із променем сонця,
Попросила одне, лиш щоб бути твоїм охоронцем,
Не зуміла, пробач, не зуміла достукатись серця,