Текст песни Ліна Костенко - Старесенька, іде по тій дорозі

Исполнитель: Ліна Костенко
Название песни: Старесенька, іде по тій дорозі
Дата добавления: 11.02.2018 | 02:15:28

Просмотров: 45
0 чел. считают текст песни верным
0 чел. считают текст песни неверным

Здесь расположен текст песни Ліна Костенко - Старесенька, іде по тій дорозі, перевод и видео.

Старесенька іде по тій дорозі.
Як завжди. Як недавно. Як давно.
Спинилася. Болять у неї нозі.
Було здров'я, де тепер воно?

І знов іде... Зникає за деревами...
Світанок стежку снігом притрусив.
Куди ж ти йдеш? Я жду тебе. Даремно.
Горить ліхтар, ніхто не погасив.

Моя бабусю, старша моя мамо!
Хоч слід, хоч тінь, хоч образ свій залиш!
Якими я скажу тобі словами,
що ти в мені повік не одболиш!

Земля без тебе ні стебла не вродить,
і молоді ума не добіжать.
Куди ж ти йдеш? Твоя наливка бродить,
і насіння у вузликах лежать.

Ну, космос, ну, комп'ютер, нуклеїни.
А ті казки, те слово, ті сади,
і так по крихті, крихті Україна -
іде з тобою, Боже мій, куди?!

Хоч озирнись! Побудь іще хоч трішки!
Вже й час є в тебе, пізно, але є ж.
Зверни додому з білої доріжки.
Ось наш поріг, хіба не впізнаєш?

Ти не заходиш. Кажуть, що ти вмерла.
Тоді був травень, а тепер зима.
Зайшла б, чи що, хоч сльози мені втерла.
А то пішла, й нема тебе, й нема...

Старесенька, іде чиясь бабуся,
і навіть хтозна, як її ім'я.
А я дивлюся у вікно, дивлюся,
щоб думати, що, може, то моя

Лiна Костенко ©

[Шагает старенькая по дороге.
Как прежде. Как недавно. Как давно.
Остановилась. Заболели ноги.
Здоровье было. Где теперь оно?

Прошла и скрылась... Во дворе ненастно.
По снежной тропке из последних сил
куда идешь? Я жду тебя. Напрасно.
Фонарь горит, никто не погасил.

Моя бабуля, старенькая мама!
Оставь хоть след, хоть тень, хоть образ свой!
Какими я скажу тебе словами,
что ты всегда во мне, всегда со мной?

Без тебя стебли на земле не всходят,
и детям до ума не добежать.
Куда идешь? Твоя наливка бродит,
и в узелочках семена лежат.

Ну, космос, ну, компьютер, нуклеины...
Где те сады, те сказки, те слова?
Вот так по крохам крошка Украина
идёт Бог весть куда, едва жива.

Хоть оглянись! Побудь еще немножко!
Уж поздно, и пора тебе, но всё ж
вернись домой по беленькой дорожке.
Вот наш порог, его ты узнаешь?

Ты не заходишь. Нет тебя на свете.
Тогда у нас был май, теперь — февраль.
Зашла б хоть мои слёзы утереть и
осталась бы... Но нет тебя. Как жаль!

Вот старенькая чья-то там бабуся
идёт, не знаю я, как её звать...
Смотрю в окошко на неё, дивлюсь я
и думаю: «быть может, моя мать»...] Starenya ide on tiy expensive.
Yak zavzhdi. Yak recently. Yak long ago.
It was spinning. Be ill at neo noza.
Bulo zdrov'ya, de teper vono?

І знов іде ... Зникає for the trees ...
Svіtanok stitch snіgom tapped.
Kudi w ty ydash? I am waiting for you. Daremno.
Burn light, nіhto not extinguish.

My babusyu, my older mom!
I want to, I want to, I want an image of my own zalish!
Yakimi i will say tobi words
So in these days, you will not be overwhelmed!

The earth without you and the stalk does not enter,
And young people do not mind.
Kudi w ty ydash? Your liqueur roam,
i nasіnnya vuzlikah lie.

Well, space, well, computer, nuclei.
And tees, those words, tee
і so on cryht, cryht Ukraine -
Where are you, oh my god, kudi ?!

Want to be cool! Get more trips!
Vzhe th hour є in you, pіzno, ale є w.
Dodge the beast of the road.
Our axis is porh, hb not vpina?

Ty do not enter. It seems to be frozen.
Tod Bouvet traven, and now the winter.
It came b, chee scho, I want a slurry of men rubbed.
And then pishla, th dumb to you, th dumb ...

Starenya, ide a chiyas granny,
і navіt hthozna, yak її ім'я.
And I marvel at wonder, marvel at,
you think then my

Lina Kostenko ©

[Steps along the old road.
Like before. As recently. How long ago.
She stopped. Feet got sick.
Health was. Where is it now?

Passed and disappeared ... In the courtyard inclement.
On the snow trail of the last forces
Where are you going? I'm waiting for you. In vain.
The lantern is on, no one has extinguished.

My granny, old mom!
Leave even a trace, even a shadow, even your image!
What words will I tell you
that you are always in me, always with me?

Without you the stems on the ground do not sprout,
and children do not reach the mind.
Where are you going? Your scent is wandering,
and seeds in the bundles are.

Well, space, well, computer, nuclei ...
Where are those gardens, those fairy tales, those words?
So on crumbs baby Ukraine
God knows where it is, barely alive.

Look back though! Stay a little more!
It's too late, and it's time for you, but still
come back home on the white path.
Here is our threshold, will you recognize it?

You do not enter. There is no you in the world.
Then we had May, now it's February.
I came at least to wipe my tears and
would have stayed ... But not you. What a pity!

Here's an old somebody's granny there
Comes, I do not know how to call her ...
I look out the window at her, I wonder
and I think, "maybe my mother" ...]