НАЙДА ІЛЛЯ все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

А на нашей вулиці
хлопці зажурилися,
Всі дівчата заміж вийшли,
тільки ми лишилися.

А приходить вже кінець,
Ідуть дівчата під вінець,
Треба нам дивитися

Були разом ми з тобою
Ходили як боги водою
Сиділи весь день під вербою
Неначе небо несли
Запахло цвіло лиш тобою
Весь світ загубився у морі
Пташки щебетали на дворі
Тільки твоє імя

Минулось кохання. його вже немає,
А ти все чекаєш на нього, чекаєш,
Та він не прийде...
Стоїш над обривом і дивишся в пропасть,
Там юність твоя, кохання твоє
Нагадує про нього...

Минулось кохання, його вже немає
А ти все чекаєш, на нього чекаєш та він не прийде
Стоїш на обривом і дивися в пропасть
Так юність твоя, кохання твоє нагадує про нього

Пр.
Більше до неї не приходи. більше троянди не приноси в губи не цілуй, якщо не любиш її
Більше до неї не приходи. більше троянди не приноси в губи не цілуй, якщо не любиш

Біля річки, біля броду
Дівчина стоїть
Задивилася на воду
Й тихо говорить
ПРИСПІВ
Ой, чом, чом я
Чом я не красива
Ой, чому, чому

1 Ми з хлопцями давно рішили
що я ся вженю в Самборі
Ми на базарі пиво пили
І тут побачив я її.

П-В
Дівчину, в Новому Самборі знайду
Вона в новому жигулю

Вона була як весна,
Що коханням жила,
Ніби сонце, зігрівала
Все навколо - собою.
Як ромашка цвіла,
Як дитина мала,
Так тулилась, до всього,
Що манило красою.

Запах квітів
Не одна вже минула зима та сніг мине
Не одна щебетала весна та дощ паде
Я на гору високу піду знайду тебе
Бо кохання у серці моїм не пойде-не пройде
П-в
Запах квітів нам приносить кохання
А кохання нам приносить страждання 2р

Йде козак з війська, людей питає:
Де моя мила? Чом не стрічає?
А люди йому відповідають:
Вчора померла, нині ховають...

Входить на цвинтар, шапку знімає,
Там два козаки яму копають.
Дай Боже щастя, що копаєте,

Ну ось і все-настало літо
Цвітуть поля і білі квіти
І лиш тепер в саду гуляєш
То цілуєш- обнімаєш
П-В:
Восени збирали ми Кленове листя
А зимою нас голубили сніги
А весною ми з тобою розійшлися

Ну ось і все-настало літо
Цвітуть поля і білі квіти
І лиш тепер в саду гуляєш
То цілуєш- обнімаєш
П-В:
Восени збирали ми Кленове листя
А зимою нас голубили сніги
А весною ми з тобою розійшлися

Десь у Львові сонце гріє,
Я на лавочці балдію,
А в моїх думках лише вона,
Захотіла - покохала,
Захотіла - розлюбила,
Захотіла - з розуму звела.

на дворі сніг лапатий
а мені ся не хоче
а мені ся не хоче
нічого робити
мені би хоч на вечір
мені би хоч на нічку
про тебе мила моя забути

Щось літа, мало так було,
Я й не замітив, як пройшло,
Ти залишилась назавжди в моєму серці,
Так щиро я тебе кохав,
Вірші дарив, пісні писав,
І перед Богом ти клялась, що аж до смерті.

Приспів:

Усе минає рано а чи пізно,
Усе проходить - і лихо, і добро.
Та не проходять всі ці спогади, що дійсно,
Лишились в серці, як засіяне зерно...

Приспів:
Просто не забувай, як я тебе кохаю...
Просто запам'ятай цей час зі мною...

То не є, то не є всьо так просто, -
Твоє серце належить мені.
Білі стіни і біла повала,
Трохи льоду в моїй голові.
Ну, навіщо ти все приховала –
Я не вірю, не вірю тобі!

Приспів:

Співай, гітаро, коли я плачу
І не від болю, не від жалю,
Просто так,
І щось у грудях завмирає,
Немов струна тріпоче серце,
Як птах, як вільний птах...

Співай, гітаро, коли я плачу,

А чи навіть вітер, а чи буря і гроза,
Чи похмуре небо, а чи бурна ріка,
Навіть чорні очі того чорного кота
Не завадять щастю - ми з тобою: ти і я!

Приспів:
Твої очі з сотні відшукаю,

Чи ти, мила, спиш?
Чи не дрімаєш?
З ким ти, моя мила, |
Нічку ночуєш? | (2)

Я, милий, не сплю
І не дрімаю,