- .. до кінця цього літа
Ти знаходиш, і втрачаєш.
Їх читаєш, видихаєш.
Останні осінні краплі на твоїй новій куртці.
Наші гілля-пальці зустрінуться у снігах.
Загояться на тілі рани,
перечитавши всі слова на екрані.
Молитви були не почуті.
- Коли ранок близько
Дорогами далекими,
маршрутами - дуетами.
Складаємось у речення,
місцями і приречені.
Співай мене,читай свою мантру,
знайди мене між вуличних станцій.
Віддай усе,чого так боїшся,
- Колисанка
Там,де зорі.
Там,де місяць.
Де зникла земля.
Під руками виростає
біла,біла даль.
Ходить вона під вікнами,
шукає тебе.
- По весні
Я люблю весну,
я люблю квіти,
я не чекаю на дощ-
за вікном квітень.
Тримаю.
Забуваю.
Щось в середені відчуваю.
- Рання.
І стоятимеш так непохитно,
лише вітер знає,чого бажаєш.
Твої гілки тримають листя і одяг
чужих і рідних таких до крові..
Ти просто чекаєш від неї звістку.
Рання пташка не вміє літати.
Ти дерево з кори,що при обіймах згорає..
- Рівно в дев'ятій
Засинаєш посеред кімнатних тіней.
Шукаєш в люстрах зірок срібло.
Залишай коліна,хай покровоточать.
Пограй зімною,поки світло хоче.
Побачити те,що ти відчуваєш,
і
знаєш..
- Тобі
Вже завтра я тебе побачу
Відміряла вже кілометрів час..
Один для нас.
Повернення до звичок
Ти і кава
І кожен день зникаю
я в твоїм волоссі,
під комірцем сорочки,
- Чайні плечі
Давай забудемо усі слова.
Які мовчали до нашого першого -"так".
Давай,ходімо,лише одне розкажи-
на якій мові попрощаємось ми?
Хотіти чайні плечі обійняти.
Тобі я хочу багато чого розказати.
Та на столі стоятиме