Оксана Муха все тексты (слова) песен, переводы, видео, клипы

Ой верше, мій верше,
Мій зелений верше.
Уж мі так не буде,
Уж мі так не буде,
Як... як било перше.

Бо перше мі било,
Барз мі добре било.

На камені ноги мию,
На камені стою,
Кругом мене чари сиплять, |
А я ся й не бою. | (2)

Навкруг мене чари сиплять -
А я не боюся,

Гой питалася княжа корона,
Чи є в державі такая жона,
Такая жона як наша паня,
Як наша паня, вельможна краля?
У єї дворі щодень субори,
Державов ладять, три ради радять,
Гой першу раду за виногради,
Де ж їх садити, вина мостити,

Зіpки мигтять, всі люди сплять,
Дитина хоче спати,
Засни, засни, очка замкни, -
Казку буду казати.

Жив собі князь, був собі паж
І була теж цаpівна,
Жили в гаю, наче в pаю,

На камені ноги мию,
На камені стою,
Навкруг мене чари сиплють,
А я ся не бою.

Навкруг мене чари сиплють –
А я не боюся,
Коби скорше до осені,

Каждый новый день нам преподносит новые сюрпризы. Порой кажется, что такое количество катаклизмов и конфликтов на один квадратный метр прикончит нашу планету раньше, чем мы могли предполагать, и этот мир спасет только чудо. Именно о чуде мы просим небо, потому что верим, что, если очень хорошо попросить, оно все-таки выполнит наше желание....

Ой, місяцю, місяченьку,
Вечір світиш, вечір ні,
Ти, козаче, гарний хлопче,
Вечір прийдеш, вечір ні.

Ой ти підеш попід гору,
А я піду долинов,
Чи ти тужиш так за мною,

Ой верше, мій верше,
Мій зелений верше.
Уж мі так не буде, |
Уж мі так не буде, | (2)
Як... як било перше. |

Бо перше мі било,
Барз мі добре било.

Ой, місяцю місяченьку
Вечір світиш, вечір ні
Ти козаче гарний хлопче
Вечір прийдеш, вечір ні.

А я піду попід гору
А ти підеш до лино
Чи ти тужиш так за мною

Em H7 Em D
Порізала-м пальчик, та й бо- лить,
G D7 G
Зелений листочок не гоїть,
G D H7 Em
Зелений листочок не гоїть, не гоїть,
Em H7 Em D
Поцілуй ня милий - заго- їть.

Порізала пальчик тай болить
Зелений листочок не гоіть
Зелений листочок не гоіть не гоіть
Поцілує милий загоіть

Ой що то за хлопець як зветься
Він до мене гарно сміється
Я б його любила душею душею,

Стоїть дівча над бистрою водою,
Стоїть дівча та стиха гомонить:
"Бистра вода, візьми мене з собою
Бо я не можу на тім світі жить".

Ти приходив до мене о півночі...
Ти приходив, коли я міцно сплю...
Ти цілував заплаканії очі

Тече вода каламутна,
– Мила моя, чого-с смутна?
– Я не смутна, лем сердита,
Бо я вчора була бита.*

Била мене мамка зночі
За Йванкові чорні очі,
Ще й, сказала, буде бити,

Ця розлука до болю нестерпна,
Це кохання до шалу нестримне!
Серце птахою ніжною терпне,
Стогне скрипка піснями сумними!

Світить місяць холодним багаттям,
Ніч укрила життя чорним смутком...
Боже, нащо людині кохати?