На панщині пшеницю жала, Втомилася; не спочивать Пішла в снопи, пошкандибала Івана сина годувать. Воно сповитеє кричало У холодочку за снопом. Розповила, нагодувала, Попестила; і ніби сном, Над сином сидя, задрімала. І сниться їй той син Іван І уродливий, і багатий, Не одинокий, а жонатий На вольній, бачиться, бо й сам Уже не панський, а на волі; Та на своїм веселім полі Свою таки пшеницю жнуть, А діточки обід несуть. І усміхнулася небога, Проснулася — нема нічого... На сина глянула, взяла, Його тихенько сповила Та, щоб дожать до ланового, Ще копу дожинать пішла. SLEEP
Mark Vovchok
In barshchina wheat stings, Tired; not our rest I went in bundles poshkandybala John son fe. It screamed spovyteye In holodochku on a sheaf. Rozpovyla, fed, Popestyla; and like a dream, Over sydya son, dozed off. I dream of her son: John And fair and rich, Not lonely, but married In freestyle, sees for himself It is not the landlord, and the will; And in his field fun His still reap wheat, And little children have lunch. I smiled niece, Prosnulasya - nothing ... Son looked on, took, Its gently swaddled And to dozhat to planned, Once the assembly dozhynat gone.