Засвіт встали козаченьки В похід з полуночі, Заплакала Марусенька Свої ясні очі.
Не плач, не плач, Марусенько, Не плач, не журися, Та за свого миленького Богу помолися!
Стоїть місяц над горою, А сонця немає… Мати сина в дороженьку Слізно проводжає:
“Іди, іди, мій синочку, Та й не забаряйся. За чотири неділеньки Додому вертайся”.
“Ой рад би я, матусенько, Скоріше вернуться, Та щось мій кінь вороненький В воротях спіткнувся.
Ой бог знає, коли вернусь, В якую годину; Прийми ж мою Марусеньку Як рідну дитину!
Прийми її, матусенько, - Всі у Божій волі! Бо хто знає, чи жив вернусь, Чи ляжу у полі?”
“Ой рада б я Марусеньку За рідну прийняти, Та чи буде ж вона мене, Сину, шанувати?”
“Ой не плачте, не журітесь, В тугу не вдавайтесь: Заграв мій кінь вороненький, Назад сподівайтесь!” Zasvіt stood kozachenki In pohіd s polunochі, Cried Marusenka Svoї yasnі ochі.
Do not cry, do not cry, Marusenka, Do not cry, do not zhurisya, That nice little of Svoge Pray to God!
Stoїt mіsyats over the hill, A Sontsya Absent ... Mati Sina Dorozhen'ka Slіzno provodzhaє:
"Іdi, іdi, miy sinochku, That is not the first zabaryaysya. For Vier nedіlenki Dodoma Vertan. "
"Oh, I'm glad bi, matusenko, Skorіshe return That horse is voronenky schos miy At the gate spіtknuvsya.
Oh God Knows, if come back In yakuyu the hour; Well my Marusenka Priyma Yak rіdnu Dytyna!
Priyma її, matusenko - OAO All have Bozhіy Volia! Bo Knows hto, chi will come back alive, Chi lyazhu polі have? "
"Oh, glad I had Marusenka For rіdnu priynyati, That chi bude Well Won Me, Sin, shanuvati? "
"Oh no plachte not zhurіtes, The Tugu not go: TRAVEL miy horse is voronenky, Back spodіvaytes! "