День відходить, кудись поквапившись. Вечір. Тиша. Тебе нема. І в рояля холодні клавіші білі-білі, немов зима.
Три зорі, мов тугі бемолі. Три тополі, мов до-ре-мі. І в тенетах німого болю я одна при отій зимі.
Сині тіні в снігах митарствують. Небо — наче сріблястий ґрот.. Над душею всевладне царствують дивні очі зелених нот.
Білій тиші в лице зорію. Кожен порух її ловлю. І тобою забуте грію захололе пташа — люблю. Vіdhodit day , kudis pokvapivshis . Vechir . Tisha . You dumb . I. in piano holodnі klavіshі bіlі - bіlі Nemov winter .
Three zori , mov tugі bemolі . Three topolі , mov -re - m³ . I. in a net nіmogo bolyu I'm alone at otіy zimі .
Sinі tіnі in snіgah mitarstvuyut . Sky - nache srіblyasty ґrot .. Over soul vsevladne tsarstvuyut divnі Ochi green notes .
Bіlіy tishі represented zorіyu . Leather poruh її catch . I. thee zabute grіyu zaholole ptasha - love .